У Міноборони спростували п’ять міфів про Резерв+

Українці хибно думають, що електронні дані розсекретять, відстежуватимуть геолокацію та надішлють е-повістку.

Міністерство оборони зібрало п’ять поширених міфів про військово-облікові документи у застосунку Резерв+. Про це заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко у Facebook.

Міф 1: військово-обліковий документ у Резерв+ ні на що не впливає, на відміну від документа з ЦНАПу

Резерв+ та ЦНАПи генерують однакові документи. З 18 червня вони прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. З документом у Резерв+ можна навіть перетинати кордон.

Міф 2: якщо оновити дані через Резерв+, одразу отримаєш статус “у розшуку”

Такий статус виникає не через оновлення даних, а, наприклад, якщо людині вручили повістку, а вона за нею не з’явилася. Терміни, коли можна було прийти у ТЦК, закінчилися, відповідно, громадянин порушив закон і його оголосили у розшук.

Міф 3: дані в Резерв+ можуть украсти, а у ЦНАПі не вкрадуть

Резерв+ пройшов усі необхідні безпекові перевірки і має сертифікат КСЗІ, застосунок лише відображає інформацію з реєстру Оберіг і не зберігає її на власних серверах, наголосили в Міноборони.

Міф 4: у Резерв+ прийде електронна повістка

Законодавство наразі не має поняття “електронна повістка” чи будь-якого подібного електронного сповіщення. Е-повістка не прописана в офіційних документах. Тому її не може бути у Резерв+.

Міф 5: Резерв+ відстежує геолокацію, щоб потім ТЦК могли знайти людину

Цей страх – конспірологічна теорія, наголосили в Міноборони. У кожному смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або їх запитують.

Нагадаємо, 18 червня у Резерв+ з’явилися електронний військово-обліковий документ та QR-код для перевірки даних.

Міноборони поділилося інструкцією, як згенерувати електронну копію військово-облікового документа.