Відкинули окупантів і добиваємо на території Росії: розмова з комбатом про бої на Харківщині

Командир батальйону ударних БпАК "Ахіллес" 92 ОШБр Юрій Федоренко у розмові з 24 Каналом розповів, що російські загарбники не мають успіхів на Харківщинівже 3 тижні. Більше про це та головну умову для контрнаступу України – читайте далі у матеріалі.

92 бригада просунулася на Харківщині

Щодо ситуації на фронті. Знаємо, що окупанти дуже активізувалися на Харківському напрямку. Є також інформація, що за останній тиждень вдалося з важкими боями потиснути противника з низки позицій.

Інтенсивність бойових дій не знижувалась ні на день. Вона зберігається дуже-дуже високою. Противник не мав останніх три тижні успіхів на полі бою. Тобто всі позиції, які утримуються Силами оборони, залишаються за нами.

Також Сили оборони здійснюють заходи з вибиття противника з передових позицій, які він зайняв і утримує. Кожна позиція вибивається зустрічним боєм. Противник пручається, як тільки може: застосовує і підтягує нові резерви, техніку, застосовує активну авіацію, засоби БпЛА і все, що у нього є на озброєнні.

Але Силам оборони, зокрема 92 окремій штурмовій бригаді, вдалося просунутись вперед, викинути противника з двох посадок і надійно там закріпитися. Вийшло відбити зворотні штурми противника і продовжувати тиснути, знищуючи його також дистанційно на території Росії. Використовували як артилерійські засоби, так і ударні БпЛА.

Ситуація на Харківщині: дивіться на карті

Про 14 неукомплектованих бригад

Президент Володимир Зеленський сказав, що ситуація на фронті зараз проблемна, але не патова. Через затримку в постачанні Україні західної зброї ми маємо зараз 14 неукомплектованих бригад. Якщо я правильно розумію, є кому воювати, але немає чим і як?

Не зовсім так. Я б не коментував укомплектованість бригад. Це не мій рівень компетенції.

На певних відтинках, де була патова ситуація, Силам оборони вдалося стабілізувати ситуацію і перемкнути на себе тактичний стимул. Бо переданого озброєння стало значно більше. Гармати почали працювати сильніше та наполегливіше. А це значить, що ми отримали можливість додатково дистанційно бити по ворогу.

Наведу максимально зрозумілий приклад. Уявімо собі, що два боксери перебувають на рингу. Один може бити підряд 11 разів, інший – всього 1 раз рівнозначно за силою може йому відповісти. Переграє тільки той, хто може бити достатньо влучно. Але це справа надзвичайно високої професійності, мотивованості та стійкості. Інколи від цих 11 ударів можна звалитись.

Точно те саме і з артилерійськими боєприпасами. Коли ворог міг завдавати 11 – 12 ударів на наш 1 – це дуже і дуже суттєвий розрив. І так чи інакше затримка з допомогою від наших партнерів призвела до тих наслідків, які ми зараз маємо на полі бою.

Це і часткова окупація наших територій, і часткове вибиття Сил оборони з вигідних для нас позицій. Коли зброя почала надходити в більшій кількості, тоді вдалося на поточний момент на низці напрямків призупинити просування противника. І навіть вдалося на Харківському напрямку проводити зворотні ударно-штурмові дії, деокуповуючи нашу територію.

Тому питання в чому? Озброєння багато не буває. Наші дипломати роблять більш ніж достатньо, за моїм переконанням, щоб ми отримували сталі пакети допомоги не тільки від США, а від інших країн-партнерів. І не одноразові пакети допомоги, а розраховані на 5 – 10 років в перспективі. Йдеться як про фінансову допомогу, так і про допомогу технікою та боєприпасами.

Це дуже складна робота. Але українським представникам вдається робити це максимально ефективно і якісно. Для того, щоб переговорні процеси були потужними, Сили оборони мають показувати результати на фронті. Для того, щоб мати достатню кількість засобів з такою динамікою бойових дій, ми маємо використовувати те, що надають партнери; те, що надає Україна; те, що надають українці донатами.

Ось ці три фактори дають той мінімальний баланс, щоб ситуацію можна було стабілізувати і щоб можна було говорити про певні успіхи на фронті.

Що стосується комплектації бойових бригад. Мається на увазі, що, якби США не затримували військову допомогу, то на сьогодні вже був би закінчений період навчання особового складу на те чи інше озброєння, і бригади вже повністю пройшли б бойове злагодження. Станом на сьогодні іноземне озброєння було б готове до виконання бойових завдань.

Через затримку з постачанням зараз певна кількість бригад перебуває в дуже інтенсивних навчальних процесах "сьогодні на позавчора". Але військова справа – це така штука, яку, на жаль, не можна виграти по часу. Там, де треба підготовка, там треба підготовка. Інакше це буде нерезультативно. Ось, напевно, що малося на увазі.

Головна передумова контрнаступу ЗСУ

Коли вдасться стабілізувати фронт, тоді можна буде говорити про контрнаступальні дії?

Для будь-якої наступальної дії має бути задум. Щоб відбувалися контрнаступальні дії, а не зустрічні бої, ми маємо позбавити противника можливості штурмувати. Там, де вдалося вибити ворога, знищити його логістику; противник втратив спроможність штурмувати, а ми накопичили сили і засоби для того, щоб його знищити, можна говорити про контрнаступальні дії.

На сьогодні йдеться про повзучу деокупацію наших територій: коли противник вибивається повільно; позиція за позицією; з максимальним збереженням як боєприпасів, так і нашого кадрового потенціалу.

Є ще важлива передумова для початку контрнаступальних дій. Це моя суб'єктивна думка, яка не відповідає загальному стану справ і позиції Генерального штабу, але я про це маю сказати. Це моя думка як громадянина України та як військовослужбовця. Я вважаю, що перед будь-якими масовими ударно-штурмовими, контрнаступальними діями повинна бути передумова – нам потрібно розібратися з ворожою авіацією.

Щоб розібратися з ворожою авіацією, Україні потрібні додаткові засоби протиповітряної оборони. А також дозволи від партнерів щодо завдання ударів вглиб Росії. Зокрема, по їхніх летовищах, щоб їхні літаки були знищені. А літаки, які вціліють, ворог буде змушений відтягнути далі.

Так ми отримуємо зниження інтенсивності застосування авіації з КАБами, яких у противника вдосталь. Тоді буде менший вогневий вплив по наших позиціях; менша можливість для противника підтримувати свої ударно-штурмові дії. Тоді можна сказати, що виконана одна з передумов для активних контрнаступальних дій.

Інтенсивність боїв не знижується ні на день / Shutterstock

Також обов'язково ми маємо бити не тільки по летовищах, а й по військових об'єктах; центрах прийняття рішень і по тому, що наповнює Росію грошима. Це, зокрема, нафтобази. Як ви знаєте, безпілотники працюють на цьому напрямку. Але вогневий вплив треба обов'язково посилювати завдяки високоточній зброї партнерів. Потрібен дозвіл.

Окупанти не почуваються безпечно в Росії

Ви знаєте, що був отриманий дозвіл на певну відстань. Чітко говорити не будемо, щоб не інформувати противника, але цей дозвіл отримали. І це змінило хід бойових дій.

Противник за лінією державного кордону перестав почувати себе в безпеці. Це змушує його відтягувати певні сили та засоби. Чим далі противник їх відтягує, тим більше часу йому необхідно для підходу до лінії державного кордону та переходу.

Це дуже просто, зараз поясню: чим довше противник рухається, тим більше можливості його своєчасно виявити. А чим швидше виявили, тим швидше можемо завдати удар і знищити його на підступах. Це дуже-дуже важливо. Цей дозвіл потрібно розширити, щоб ми могли бити достатньо глибоко по території Росії. Треба боротися з причиною, а не з тими наслідками, які ми маємо вже на території нашої держави.

Буквально днями з'явилася інформація, що США готові теж надати нам дозволи. Але це станеться лише, якщо Росія розширюватиме фронт. Як вважаєте, скільки їм треба цього розширення фронту? Невже їм недостатньо того, що зараз відбувається?

Знову-таки наголошую. Це моя суб'єктивна думка, яка не відображає позиції Генерального штабу чи ЗСУ. На мою думку, йде політична боротьба й таке собі політичне залякування.

Росія має спроможності на цей момент перейти лінію державного кордону на тих відтинках, де зараз немає активних бойових дій. Це об'єктивна реальність і правда. Відповідно наші партнери подають сигнал – якщо ви перейдете лінію, то ми дамо дозвіл на застосування зброї. Діють на випередження, але водночас це дещо запізно. Тому що противник вже відкрив додаткові фронти.

На момент, якщо противник відкриє ще декілька напрямків, то застосування високоточної зброї вглиб буде правильним рішенням. Але дещо із затримкою в часі. Будуть зовсім інші наслідки на самій території України.

Тож сьогодні маємо говорити про те, і дипломати про це кажуть, що ми не маємо чекати, доки противник посилить агресію проти України та свій натиск. Ми маємо протидіяти вже сьогодні. І за моїм переконанням, є всі шанси, що такі дозволи будуть отримані шляхом політичних перемовин. Ніхто не вірив, що дадуть стріляти по Росії, але дозвіл дали. І зараз завдання виконують успішно.

У кого зараз більше FPV-дронів

Днями в одному з інтерв'ю ви казали, що зараз перевага у кількості дронів все ще у росіян. Станом на сьогодні яке співвідношення FPV-дронів?

Треба дивитися категорії. Якщо винятково FPV-дрони, то на пріоритетних напрямках десь 1 до 2. На один наш противник має два. Ще пів року тому було 1 до 5.

Якщо казати про нічні FPV-дрони, то 1 до 3, 1 до 4. Противник все-таки має перевагу на поточний момент. І тому ми неодноразово проводимо збори; просимо громадян підтримати закупівлі тепловізійних камер, щоб наростити спроможність бити противника в нічний час.

Противник розуміє, що у нас засобів менше, ніж у нього. Основні свої переміщення він здійснює вночі. Але ми знаємо, де він буває. Ми знаємо, як він переміщається. Чим більше у нас дронів, тим більше ми можемо достатньо суттєво розвалити ворога. Тому, як ви бачите, за останній період, завдяки державним замовленням та постійній підтримці української нації, вдалося скоротити розрив.

Маю вам сказати, що на поточний момент, за моїм переконанням, більшість підрозділів застосовують FPV-дрони ефективніше, ніж ворог. Але не треба недооцінювати ворога. Так чи інакше вплив їхніх FPV-дронів, дронів зі скидами дуже інтенсивний та дуже високий. І, на жаль, також завдає нам суттєвої шкоди.

Про комунікацію між ЗСУ та цивільними

Військові вашого батальйону "Ахіллес" буквально днями організували цілий захід з молоддю у Дніпрі. Судячи з кадрів, дуже багато людей зацікавилися дронами.

Я щиро хотів би подякувати громаді міста Дніпро, кожному, хто сплачує податки. Бо саме завдяки бюджету, зокрема міському, надається підтримка і нашому підрозділу. Щиро дякую міській владі за організацію процесів; за організацію цього заходу. Нам надали все необхідне для того, щоб цей рекрутинговий захід можна було провести.

Це перший рекрутинговий захід, на якому я був особисто присутній. Зазвичай цим займається заступник з морально-психологічного забезпечення, заступник з озброєння. У мене на це, на жаль, переважно не вистачає часу. Але мені було цікаво побачити це все. Людей прийшло більше, ніж було посадкових місць. Комусь довелося стояти.

Люди ставили дуже цікаві запитання. Я думав, що деякі речі є очевидними, але ні. Є брак комунікації ЗСУ з цивільним населенням. Невідомість породжує страх та недовіру. Тому такі заходи обов'язково треба проводити.

Після цього, де було більш ніж 200 осіб, заявки до підрозділу заповнили 40. З них, я думаю, гарантовано 15 проходитимуть подальшу службу у нашому підрозділі.