«Саваслейка» та «Моздок» тепер стали ціллю: куди долітають нові українські дрони

Україна отримала ще одну нагоду вражати об'єкти в Росії, які знаходяться на значній відстані від кордону. У нашій країні вже запущено в серійне виробництво власні далекобійні ударні дрони.

За словами генерального директора "Укроборонпрому" Германа Сметаніна, саме вони використовуються для ударів по стратегічних об'єктах ворога на відстані 1000 км і більше.

"Ми стали більш нелінійними та інноваційними. Росія має величезні ресурси та надпотужну промисловість, тому сліпо копіювати її підхід немає жодного сенсу. Ми змушені бути більш гнучкими та винахідливими. Чималий внесок зробили наші підприємства, які налагодили тісне співробітництво з приватниками та допомогли їм масштабувати виробництво ", - сказав директор "Укроборонпрому".

Не дозволяє далеко бити Америка – самі дістанемо

Швидше за все, цей БпЛА, якого у відкритих джерелах називають «Лютий», є аналогом безпілотника Shahed-136, хоча зовні дещо схожий на одну з моделей Bayraktar. «У нас є аналог "Шахеда", а є й потужніші моделі, тому що "Шахеди" так далеко не літають. Ми зараз зосередилися на виробництві складніших і дорожчих проєктів з високими характеристиками», – повідомив Сметанін.

Дрон створювався як багатофункціональна платформа, що концептуально означає можливість його використання як багаторазового БпЛА. А це вже зовсім інші і досить високі вимоги до апарату, який має витримати тривалу експлуатацію. Є ще такі дрони, як "Ніндзя", які встановили зовсім недавно рекорд дальності польоту - 1500 кілометрів до заводу "Газпром нафтохім Салават", є "Бобри", є "Брама" та інші розробки. Однак у співвідношенні ціна/якість/дальність/точність "Лютий" поки що тримає впевнене лідерство.

Наявність таких далекобійних апаратів вітчизняного виробництва також розв'язує Україні руки в ударах по Росії на тлі обмежень, які запровадили США. Як заявив помічник держсекретаря США з питань Європи Джеймс О'Брайєн під час слухань у комітеті Палати представників із міжнародних відносин, Білий дім обмежує використання американської зброї на території Росії в межах 100 кілометрів від кордону України.

Кошмар для російських аеродромів

Які можливості відкриває цей безпілотник для ударів по російських об'єктах? Однією з головних загроз для нас є аеродроми, з яких злітають літаки-ракетоносії та бомбардувальники. І значна частина їх тепер перебуває у зоні поразки наших далекобійних БпЛА.

Наприклад, аеродром "Енгельс" у Саратовській області Росії за 480 кілометрів від українського кордону. Це один із ключових аеродромів, який використовується ворогом для завдання ракетних ударів по Україні за допомогою стратегічних бомбардувальників. Саме з "Енгельса" часто злітають борти Ту-95 та Ту-22м3, які атакують Україну ракетами різних типів, наприклад, крилатими ракетами Х-101, Х-555 та Х-55.

Під загрозу ударів наразі потрапляє і російський аеродром "Балтімор" біля Воронежа, відстань до якого менше 400 кілометрів. Цей аеродром – база для винищувачів Су-34, які активно використовуються окупантами на фронті.

Також у зоні поразки може виявитися і аеродром "Морозівськ" у Ростовській області, розташований за 300 кілометрів від українського кордону. Тут базується 559-й російський бомбардувальний авіаційний полк із більш ніж 40 бомбардувальниками Су-34.

Крім цього, найближчі авіабази до України - російські військові аеродроми "Приморсько-Охтарськ" та "Єйськ". Від Приморсько-Ахтарська до кордону з Україною менше ніж 125-130 км. Зазвичай, тут базуються винищувачі Су-25, останнім часом з'явилися бомбардувальники Су-34. У Єйську, розташованому ще ближче, постійно перебувають понад 20 літаків МіГ-29К, протичовнові літаки Ту-142 та приблизно 5 винищувачів, серед яких Су-33. Російська авіабаза "Міллерово" в Ростовській області знаходиться за 155 км від фронту.

Але найголовніше, що тепер Україна може дістати і до більш далеких аеродромів, таких, як, наприклад, "Моздок" приблизно за 1000 кілометрів від кордону. Це аеродром у Північній Осетії, який росіяни використовують під час ракетного обстрілу України. Окрім Ту-95, там також розміщені й бомбардувальники Ту-22м3, які є носіями ракет Х-22.

Там є сумно відомі МіГ-31К, і коли ворог піднімає їх у повітря, тривогу оголошують по всій країні, адже для запуску аеробалістичних ракет "Кинджал" цьому винищувачу не потрібно летіти на пускові рубежі - запуск можна здійснити з будь-якої точки.

На відстані тисяча кілометрів від кордону України і аеродром «Саваслейка» в Нижегородській області. З нього чи не щодня росіяни піднімають у повітря МіГи, переважно це тренувальні польоти, проте через характер загрози тривогу оголошують по всій Україні. У серпні 2023 року, наприклад, під час одного з таких польотів росіяни запустили "Кинджали" та атакували Івано-Франківську область. Також із цього аеродрому МіГи злітають часто і під час масованих атак та здійснюють запуски аеробалістичних ракет по українських містах.

Російський нафтовидобуток - теж під постійною загрозою

Дальнобійні дрони – справжній кошмар для російських нафтопереробних заводів. Ці безпілотники вже атакували на початку 2024 року Московську та Ленінградську області, нафтотермінал у Санкт-Петербурзі.

"Ми здатні виробити щось, що коштуватиме від 350 доларів за штуку, і щось, що долетить до Санкт-Петербурга. Це зроблено в Україні. Так, ми потрапили в ціль, і ця штука пролетіла рівно 1250 кілометрів", - повідомив тоді міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин.

У березні цього року Рязанський нафтопереробний завод в Росії, ймовірно, був атакований безпілотним літальним апаратом "Лютий". Зокрема, сталося потрапляння у вакуумну установку НПЗ, що свідчить про високу точність БпЛА. Тоді справа обмежилася пожежею, але вже наприкінці травня нова атака дронів призвела до поразки установки первинної переробки нафти.

Крім цього, були атаки на Новолипецький меткомбінат, а також НПЗ в Нижньому Новгороді, Татарстані. Загалом близько 80% вдалих ударів по НПЗ у РФ завдали українські дрони "Лютий".

ТТХ БпЛА "Лютий"