Американського журналіста затримали і катували в Африці бойовики ПВК "Вагнер", — ЗМІ

Інцидент стався в ЦАР, коли репортер Філіп Обаджі-молодший брав інтерв'ю у цивільних на кордоні з Камеруном.

Про те, що бойовики ПВК "Вагнер" після загибелі свого лідера Євгена Пригожина активізувалися в Африці, де до повномасштабної війни з Україною займалися охороною копалень і нафтових родовищ, західні ЗМІ писали й раніше. Але кореспонденту американського видання The Daily Beast Філіпу Обаджі-молодшому довелося зіткнутися з ними віч-на-віч. Чоловіка викрали просто на очах людей, у яких він брав інтерв'ю, побили і погрожували вбити. Йому вдалося вижити і він розповів свою історію.

Обаджі перебував у Белоко, місті Центральноафриканської Республіки на кордоні з Камеруном. За його словами, солдати FACA (Центральноафриканських збройних сил) і російські воєнізовані формування дуже помітні й активні в Белоко. Місто є основним джерелом митниці ЦАР. Близько 80 відсотків імпорту країни, включно з поставками з Росії, проходять через нього. Рік тому бойовики з Коаліції патріотів за зміни (КПК) — об'єднання основних повстанських угруповань у ЦАР — знищили десятки транспортних засобів у Белоко, спалили запаси палива та зруйнували митницю. Унаслідок інциденту загинули два найманці з ПВК "Вагнер", направленої до ЦАР, і щонайменше двоє інших мирних жителів.

У вересні минулого року, за три місяці до того, як кореспондент прибув до Бєлока, солдати FACA і російські воєнізовані формування відбили збройний напад на місто з боку повстанців КПК. Будинки мирних жителів було зруйновано. Були твердження, що російські воєнізовані формування, які продовжують впливати на служби безпеки ЦАР, катували кількох місцевих жителів, поки шукали бойовиків. Також стверджувалося, що вони займалися збором хабарів з водіїв, які перевозили товари з Камеруну. Філіп Обаджі-молодший займався розслідуванням цього інциденту, коли його схопили.

Він брав інтерв'ю у шахтарів, які втратили свої домівки після боїв між повстанцями і російськими воєнізованими формуваннями, підтримуваними силами Центральноафриканських збройних сил (FACA), та сподівалися знайти притулок у Камеруні.

"Раптово звідки не візьмись з'явилися четверо озброєних солдатів, кинулися на мене і почали тягнути мене геть. Я почав кричати, але цивільні особи навколо, включно з тими, кого я опитував, були занадто налякані, щоб втрутитися. Двоє озброєних росіян підбурили солдатів напасти на мене, наказавши посадовим особам FACA бити мене доти, доки я не зізнаюся, що я злочинець. Коли один літній чоловік мужньо запитав солдатів, чому вони тягнуть мене кам'янистою дорогою, один із них відповів: "Він терорист", — згадує Філіп.

Журналіст не чинив опору, але його жорстокого побили і затягли на військовий пост на кордоні.

"Коли ми прибули на військовий форпост, солдати побили мене батогами і звинуватили у шпигунстві за ними. Я заперечував, що робив це. Потім солдати вилучили мій телефон і камеру та почали шукати вміст пристроїв. Вони нічого в них не знайшли. Я очистив і зробив резервну копію файлів до прибуття в Белоко і навіть не почав нікого записувати на митному пункті, коли мене заарештували", — зазначає кореспондент. За його словами, до ЦАР він прибув із Камеруну, щоб розібратися в російських операціях у ЦАР після смерті керівника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина.

"Мої контакти порадили мені підійти до митного контрольно-пропускного пункту в пошуках місцевих жителів і перевізників, які могли б розповісти про свій досвід спілкування з росіянами, що активно діють у ЦАР відколи уряд звернувся до Москви по допомогу в гарантуванні безпеки зброї та воєнізованих формувань у 2017 році", — зазначає Філіп.

За його словами, ЦАР — дуже небезпечне місце для журналістів. За останнє десятиліття кілька репортерів були вбиті під час виконання своєї роботи. До списку увійшли як місцеві журналісти, так і іноземці: французький фотожурналіст Каміль Лепаж і три російські журналісти-розслідувачі — Орхан Джемаль, Кирило Радченко та Олександр Расторгуєв, — які вирушили в країну 2018 року, щоб розслідувати діяльність ПВК "Вагнер".

За даними Reporters Without Borders, журналісти часто піддаються тиску, погрозам, насильству або кіберпереслідуванню, а репортери, які беруть інтерв'ю в інших учасників десятирічного конфлікту в країні, зазвичай розглядаються як шпигуни або пособники різних збройних угруповань. Останніми роками спостерігається сплеск дезінформації, поширюваної тролями, пов'язаними з Росією.

Філіп зазначає, що солдати нічого в нього не знайшли, навіть свій паспорт він залишив у готелі. Тож йому розбили обличчя, вивихнули зап'ястя та побили палицями.

"Я не міг відповісти або навіть зрозуміти запитання, які вони мені ставили. Було таке відчуття, ніби я без свідомості. Можливо, це і врятувало мене. Якби солдати спочатку допитали мене, а не побили так, як вони це робили, вони б, імовірно, зрозуміли, що я іноземний журналіст, бо я, скоріш за все, зізнався б зі страху", — зазначає кореспондент. Він згадує, що його тримали в маленькій кімнаті у вантажному контейнері, не давали їсти і пити. Зрештою його визволили, завдяки водієві, який привіз його на кордон і бачив, як його затримали. Він зв'язався зі своїм другом-військовим із Белоко, ЦАР.

"Жодних вибачень не було, вони сказали, що мені пощастило, що мене не вбили. "Жоден затриманий тут не вийде звідси живим", — сказав один солдат", — згадує Філіп, якому не повернули його камеру і телефон. Він підлікувався і повернувся в ЦАР. Філіп третій рік займається розслідуваннями діяльності ПВК "Вагнер" у ЦАР і в Малі та два роки тому став мішенню російських бойовиків.

"Контакти повідомили мені, що моя фотографія циркулювала в чатах, які використовували місцеві жителі, завербовані "Вагнером", які, мабуть, засудили мене як перешкоду "боротьбі з екстремізмом" у ЦАР і заявили, що я агент Заходу, якого слід заарештувати або вбити", — зазначає журналіст.

Обаджі-молодший:

• До 2014 року незалежні золотошукачі управляли рудником Ндассіма в ЦАР. Тепер його контролюють росіяни, так само як і інші найбільші копальні в країні.
• Сили ЦАР, які тісно співпрацюють із російськими воєнізованими формуваннями, мають історію тортур і вбивств мирних жителів на контрольно-пропускних пунктах. У червні 2021 року солдати FACA і російські найманці з групи Вагнера встановили блокпост у північно-західному місті Босангоа, зупинили дюжину чоловіків на мотоциклах, побили й застрелили їх, а потім кинули щонайменше вісім тіл у неглибоку яму поруч із дорогою, згідно зі звітом Human Rights Watch (HRW).
• Приблизно в той самий період солдати FACA незаконно затримали 21 чоловіка, яких вони звинуватили в тому, що вони були повстанцями. Їх тримали в ямі на національній армійській базі в південному місті Аліндао, згідно з HRW. Свідки повідомили організації, що і національна армія, і росіяни побили п'ятьох чоловіків і, можливо, стратили двох.
• Також відомо про напад російських воєнізованих формувань на місцевих жителів у місті Кокі на північному заході ЦАР: тоді загинуло не 50 мирних жителів. Обаджі вдалося опитати 16 свідків нападу.
• Філіпу вдалося опитати свідків нападу в селі Безере на заході ЦАР. Різанина сталася 2021 року. 32-річний свідок розповів, що бачив, як близько дюжини російських бойовиків убили його сусідів, а їхнім дружинам розпороли животи. "Жінки кричали і благали про пощаду. Білі солдати [так багато хто в ЦАР називає найманців ПВК "Вагнер"] не слухали. Вони вбили жінок і вирізали їм шлунки і кишки", — Алі розповів, щоб було вбито щонайменше шість жінок. Зараз він проживає в Камеруні, як і інші жителі села, яким вдалося пережити різанину.