«Їхній нейтральний прапор заплямований кров’ю»: Україна бореться проти участі російських спортсменів в Олімпіаді-2024

Чимало російських спортсменів отримують зарплату від міноборони Росії, мають військові звання та поширюють кремлівську пропаганду. Попри це їх усе ще допускають на головні спортивні арени світу. Про те, як цьому намагається протидіяти Україна, йшлося під час панельної дискусії «Вплив наративів Росії через призму міжнародних спортивних змагань», яка відбулася на черговому засіданні Національного кластера кібербезпеки. Організаторами заходу виступили Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України та Міністерство молоді та спорту України.

Участь у панельній дискусії взяли:

Антон Мазай, технічний директор та співзасновник українського кіберспортивного медіа Players;

Павло Фіялковський, аналітик OSINT-агенції Molfar;

Артем Худолєєв, випусковий редактор і автор медійного проєкту Watchers;

Данило Науменко-Дяків, радник керівника Центру протидії дезінформації при РНБО;

Сергій Биков, заступник начальника управління стратегічного планування та комунікацій Мінмолодьспорту.

Артем Худолєєв, Сергій Биков, Антон Мазай, Павло Фіялковський, Данило Науменко-Дяків, фото: Стас Карташов

З 26 липня по 11 серпня 2024 року у Франції відбудуться Олімпійські ігри-2024. Міжнародний олімпійський комітет дозволив узяти в них участь російським і білоруським спортсменам, щоправда, на умовах нейтральності. Щоб відповідати цим умовам, вони не повинні підтримувати повномасштабне вторгнення Росії до України, а також не мати зв’язків з армійськими та силовими структурами своїх країн. Проте більшість російських спортсменів, які були заявлені під нейтральним прапором для участі в Олімпійських іграх, виявилися прихильниками війни та носіями військових звань.

Українські спортивні інституції — Мінмолодьспорту та Національний олімпійський комітет України — домоглися, щоб частині цих спортсменів відмовили у праві брати участь в Олімпіаді-2024. Сприяли цьому докази, які зібрали журналісти проєкту Watchers та аналітики OSINT-агенції Molfar.

«Перший такий приклад стосується російського борця Імама Ганішова. У 2023 році він став віцечемпіоном світу з вільної боротьби у ваговій категорії до 74 кг серед спортсменів до 23 років, а взимку 2024-го брав участь як нейтральний спортсмен у чемпіонаті Європи з боротьби. Однак на Олімпіаду борець не поїде. Як стало відомо Watchers із власних джерел, Ганішов незаконно відвідував окуповану Росією територію України та має дружні стосунки з одним із російських окупантів, який виконує бойові завдання у складі російської загарбницької армії. Про це свідчать відкриті дані з соцмереж Ганішова, який зробив репост сториз окупанта з ніком esenbaev.61. На фото зображений російський військовий зі зброєю в руках і сам Ганішов», — розповів журналіст видання Watchers Артем Худолєєв.

Ще двоє російських спортсменів, яких зусиллями української сторони вдалося не допустити до участі в Олімпіаді-2024, — це олімпійські чемпіони Токіо-2020 з тхеквондо Владислав Ларін і Максим Храмцов. Вони представляють російський Центральний спортивний клуб армії (ЦСКА) та виступали на Всесвітніх військових іграх. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії до України Ларін закликав жителів Карелії допомагати мобілізованим для війни з Україною російським військовим і брав участь у зборі коштів на амуніцію окупантам.

Владислав Ларін з ексміністром оборони Росії Сергієм Шойгу

А Храмцов у жовтні 2022 року розмістив на своїй сторінці в «Однокласниках» привітання з днем народження російського диктатора, у якому стверджував, що він та інші спортсмени «пишаються своїм президентом», а також «люблять і цінять Путіна». Окремо Храмцов наголосив на підтримці дій Путіна, насамперед — військової агресії Росії проти України. Також він «прикрасив» свій пост літерою Z, яка є символом війни проти України. Згодом тхеквондист видалив відео із зізнанням у любові диктатору, але ж, як сказа Артем Худолєєв, лише геть кібербезграмотні люди можуть думати, що це їм допоможе.

«У травні 2023 року я відправив інформацію про Ларіна та Кравцова до Міжнародної федерації тхеквондо і їх спочатку відсторонили від участі у чемпіонаті світу. Але оскільки Росія має значний вплив на цю спортивну федерацію, то потім для цих спортсменів вигадали так званий випробувальний термін. Мовляв, якщо вони протягом трьох місяців не підтримуватимуть війну, то з них знімаються санкції. В результаті їх повернули до змагань, що суперечило всім правилам і вимогам МОК. Здобувши нагороди на чемпіонаті світу, Ларін і Кравцов отримали ліцензії на Олімпійські ігри в Парижі», — повідомив редактор Watchers.

Максим Храмцов із Володимиром Путіним

За його словами, завдяки доказам про те, що Владислав Ларін і Максим Храмцов є прихильниками війни Росії проти України, Міжнародний олімпійський комітет таки не допустив їх до участі в Олімпіаді. Навіть у статусі нейтральних спортсменів.

Крім того, на Олімпійські ігри, скоріш за все, не поїде й титулована російська дзюдоїстка, призерка Олімпіади в Токіо Мадіна Таймазова. Вона фотографувалася для російських пропагандистських ресурсів на тлі зображення диктатора Путіна та літери Z і брала участь у пропагандистському заході «майстер-клас для юних дзюдоїстів із Донбасу».

Українських дітей, для яких вона проводила «майстер-клас», незаконно вивезли на територію Росії. І дзюдоїстка, таким чином, допомогла зробити з цього викрадення пропагандистську піар-акцію, говорить Худолєєв.

Мадіна Таймазова

За його словами, Міжнародна федерація дзюдо видала Мадіні Таймазовій ліцензію на участь в Олімпіаді-2024 у статусі нейтральної спортсменки. Але наразі її перевіряє Міжнародний олімпійський комітет, до якого НОК України та Мінмолодьспорту надіслали звернення разом із доказами й аргументами на користь того, що спортсменка не відповідає умовам нейтральності. «Тож існує велика ймовірність, що в Парижі Таймазову ми не побачимо», — висловив сподівання Худолєєв.

Подібних прикладів доволі багато, повідомив заступник начальника управління стратегічного планування та комунікацій Мінмолодьспорту Сергій Биков. За його словами, в результаті спільної роботи Мінмолодьспорту із РНБО, НОК України, спортивною, журналістською та OSINT-спільнотою вдалося вдесятеро зменшити присутність спортсменів із Росії та Білорусі на Олімпійських іграх.

Якщо в Олімпійських іграх 2020 року, які проходили в Токіо, взяли участь 330 спортсменів з Росії та 104 з Білорусі, то на цьогорічну Олімпіаду, за попередніми даними, поїдуть 24 росіянина і 18 білорусів.

Утім, навіть такий результат, за словами представника Мінмолодьспорту, недостатній для того, щоб припиняти боротьбу: «Адже російські спортсмени — це агенти гібридного впливу владного режиму, інструмент російської машини зі знищення світового порядку. І байдуже, що вони виступатимуть під нейтральним прапором. Як сказав президент України Володимир Зеленський, нейтральний прапор російських спортсменів заплямований кров’ю».

Сергій Биков, фото: Стас Карташов

У зв’язку з цим Сергій Биков нагадав про влаштований у березні 2022 року на підтримку російської агресії проти України концерт-мітинг у Лужниках. Тоді на сцену, прикрашену мілітаристськими гаслами, вийшли триразовий олімпійський чемпіон із лижних перегонів Олександр Большунов, дворазовий олімпійський чемпіон з плавання Євгеній Рилов, гімнастки Дина й Арина Аверіни та багато інших титулованих російських спортсменів. «Поряд зі своїми олімпійськими медалями тоді вони розмістили букву Z — путінську свастику, символ агресії проти України. А тепер стверджують, що спорт поза політикою і претендують на нейтральний статус», — сказав Биков.

Він звернув увагу на ще одну обставину: більшість російських спортсменів перебуває на повному забезпеченні держави, має військові звання й отримує нагороди від міноборони Росії. Російська збірна на Олімпіаді в Токіо 2020 року на третину складалася з військовослужбовців — членів російського спортивного клубу ЦСКА та представників Росгвардії. Вони вибороли 61 з 71 медалі, отриманої всією російською збірною.

ЦСКА підпорядкований міністерству оборони Росії, а мілітаристську дитячу організацію «Юнармія» очолює гімнаст, олімпійський чемпіон Токіо-2020 Нікіта Нагорний, який має офіцерське звання, підтримує війну та брав участь у військовому параді у Москві 9 травня 2022 року. «Усе це свідчить не лише про активне залучення російських спортсменів до політики владного режиму, а й про те, що спорт — один з інструментів ведення Росією війни», — говорить Биков. За його словами, участь російських військовослужбовців у міжнародних змаганнях у той час, коли їхня армія нищить українські міста і села, — нонсенс.

Нікіта Нагорний

Аналітик OSINT-агенції Molfar Павло Фіялковський, розповідаючи про тих російських і білоруських спортсменів, яких допустили до участі в Олімпіаді-2024, сказав: «Так, відверто провоєнних атлетів МОК дійсно відсіяв. Однак до нейтральності тих, хто залишився, також є питання. Ми знаходили докази того, що багато з них відвідували тимчасово окупований Росією Крим і попри їхню “нейтральність” на спортивній арені, підтримують війну, яку Росія розвʼязала проти України, або у своїх публічних висловлюваннях, або лайками та репостами у соцмережах».

Павло Фіялковський, фото: Стас Карташов

Наприклад, шосейна і трекова велогонщиця Тамара Дронова, як входить до списку 24 російських атлетів, яких допустили до участі в Олімпіаді, бувала в окупованому Криму, зокрема у 2016 та 2019 роках. Там вона тренувалась і виступала на змаганнях. Також Дронова працювала в московському підрозділі спортивного товариства «Динамо». Як і ЦСКА, це структура силовиків, у якій тренуються представники російського МВС, ФСБ, Служби зовнішньої розвідки та Росгвардії.

Збирався їхати на Олімпіаду також борець Начин Монгуш, який у 2021 році служив у російській армії та входив до спортивної збірної Міноборони Росії. У листопаді 2022 року Монгуш виступав перед студентами Тувинського університету в межах пропагандистського проєкту «Я горджуся героями» разом із депутатом від «Єдиної Росії» Ересом Сатом і Чаяном Чимбою — російським окупантом, який брав участь у війні.

Участь цих «нейтральних» спортсменів у спортивних змаганнях ставить під сумнів основні олімпійські принципи, сказав Павло Фіялковський. Оскільки вони отримують не лише платформу для промоції війни, але й можливість заробітку — для себе і своєї країни, де вони як громадяни Росії сплачують податки.

(Станом на 6 липня всі 10 російських борців, які одержали дозвіл Міжнародного олімпійського комітету (МОК) на участь в Олімпіаді в Парижі, включно з Монгушем, відмовилися від поїздки — про це повідомила Федерація спортивної боротьби Росії 6 липня, яку цитує «Радіо Свобода». Організація пояснила це рішення санкційним тиском і відмовою в допуску до змагань лідерів російської команди — «ДМ»).

«Росіяни завжди залишаються росіянами попри “нейтралітет”. Це яскраво було видно на Australian Open 2023, коли фанати російської тенісистки, яка виступала у нейтральному статусі, вивісили заборонений російський прапор. Molfar ідентифікував тоді тих уболівальників. Або скандал із “нейтральним” російським тенісистом Андрєєм Рубльовим, котрий на змаганнях в Дубаї вилаявся на арбітра російською мовою (яка теж заборонена на спортивній арені). Рубльова тоді дискваліфікували», — нагадав Фіялковський.

Він повідомив, що Molfar склав реєстр російських і білоруських спортсменів, котрі підтримують російську агресію проти України або замовчують свою позицію, надаючи таким чином свою мовчазну згоду на звірства, що коять росіяни на території України. Робота зі складання профайлів таких спортсменів і внесення їх до реєстру не припиняється. Міжнародна спільнота, за словами Фіялковського, має зрозуміти, що Росія цинічно експлуатує принципи мирного глобального співробітництва та нейтралітету, й стати на бік українців у питанні участі російських спортсменів в Олімпіаді.

Читайте також:

• «Швидше, вище, сильніше»: як російський спорт служить державній системі пропаганди
• Розвінчування спортивних маніпуляцій росіян у документальному циклі «Велика російська брехня»
• «Приїдемо в Париж на танках»: як агітпроп реагує на відсторонення від Олімпійських ігор 2024

На головному фото — акція з вимогою не допустити спортсменів з Росії та Білорусі на Олімпіаду-2024 у Лозанні, Швейцарія, 25 березня 2023 року (Getty Images)