Медсестра з «Охмадиту»: Вивели дітей в коридор - далі вибух. Я думала, що стіни складуться!

Страшний ранок понеділка. Масований російський удар по всій країні призвів до загибелі щонайменше 33 чоловік. Один з ударів – стратегічною крилатою ракетою Х-101 – влучив у найбільшу в Україні дитячу лікарню «Охматдит».

«Всюди дим, пил, крики і плач дітей»

На момент виходу статті було відомо про двох дорослих загиблих в «Охмадиті», 16 поранених, з них 7 – це діти.

Далі – пряма мова свідків трагедії.

- Почули тривогу, вивели дітей в коридор, - розповідає Коротко про одна з медсестер лікарні. - А далі вибух. Я думала, що стіни складуться! Всюди дим, пил, крики, плач наляканих дітей. Божечки, такий жах, руки до тепер трусяться. (починає плакати – Авт.). Дітей виводили-виносили з корпусів. Разом з системами.

Коли пролунав вибух, в одній з операційних лікарні саме тривала операція. Сама операційна постраждала від вибуху: усюди розбите скло, понівечені меблі, кров. Але лікарі, без перебільшення, супергерої: швидко завершили оперативне втручання, вивезли маленького пацієнта подалі від зруйнованої будівлі. Загроза його життю минула.

- Я була неподалік, коли почула цей страшний вибух, - каже киянка Аліна. – Сюди (до лікарні – Авт.) бігли всі перехожі, люди паркували свої машини, і також бігли сюди. Самі бачите, що тут твориться. Люди кричали, діти кричали. Всі кинулися розбирати завали, голими руками. Зараз працюють рятувальники, але роботи вистачає і нам. Дуже треба питна вода, бо спека як у пеклі.

Питну воду передають рятувальникам і волонтерам живим ланцюжком. Таким же чином і розбирають завали будівлі «Охматдиту». Допомагають усі, хто має силу і можливість. На відео з місця трагедії, які облетіли усі ЗМІ, в тому числі і світові, видно, які поранений лікар в закривавленому халаті передає з рук в руки каміння,.

Жінка в легкій сукні голими руками піднімає важку брилу. Їй допомагають двоє чоловіків. І так ланцюжком люди розбирають завали, під якими можуть бути пацієнти та медперсонал Охматдиту.

- Роботи ще багато, - кажуть волонтери. – Зараз працює важка техніка, але і ми маємо що робити.

Вчора у сина був день народження, а сьогодні – мали виписуватись

А неподалік, у тіні під будинком – хворі діти. Хто має сили, той сидить, інші лежать. На вулиці 30-градусна спека.

- Мама, дай водички, - просить один з хворих пацієнтів.

Цей хлопчик, як і багато інших діток, тут же на вулиці отримує крапельниці. Фото з місця трагедії вже облетіли усі світові ЗМІ – як свідчення російського тероризму. Неможливо стримати сльози: діти знесилені, багато онкохворих. Між малими пацієнтами та батьками швидко пересуваються медики: комусь таблетку дати, іншому – укол зробити.

- Моїй дитині 9 років, в нього рак, - тремтячим голосом розповідає Коротко про одна з мам. – І сьогодні другий найстрашніший день в моєму житті. Перший був тоді, коли дізналася про хворобу сина. Зараз чекаємо на машину, нас мають відвезти в іншу лікарню. Малий поки тримається, навіть сміється. А я вже прийняла заспокійливе.

- Мамо, не плач, я людина-павук, я захищу тебе від всіх ракет», – втішає 3-річний Давид маму Олександру, яка виносить його з-під завалів медичного закладу.

Хлопчик проходив тут реабілітацію. Але лікування перервала ракетна атака.

- Вчора у сина був день народження, завтра ми повинні були виписуватися. Ми ще не всі трубки познімали. І такий жах. Ми дуже переживаємо за нашого лікаря, чи він живий, – каже Олександра, тримаючи сина за руку.

А поруч стоїть жінка з маленькою дівчинкою. Малеча тулиться до мами, прикриває руками вушка: навколо надто гамірно.

- Ми тут лікувалися, - тим часом розповідає Коротко про мама дівчинки. – Коли пролунав вибух, ми були в бомбосховищі. Хтось кричав, що почалася пожежа. То було так страшно! Мені ті хвилини здалися як вічність, все як в тумані було. Пізніше нас евакуювали рятувальники. Всі наші речі залишилися в палаті, але це дрібниці, головне, що ми живі. Я чомусь думала, що прильот був поруч, в якусь іншу будівлю. А коли вибігла на вулицю і все це побачила.... Це ж якими нікчемними істотами треба бути, щоб цілитися зброєю у хворих дітей.

Жінка замовкає. А рятувальники, волонтери, небайдужі кияни продовжують розбирати завали колишніх корпусів найбільшої в Україні лікарні Охматдит.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

Одна з двох загиблих у лікарні - 30-річна лікарка Світлана Лук'янчук.

Молода жінка була сиротою, її виховувала рідна тітка. Світлана родом зі Львова, але після закінчення Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та інтернатури працювала в «Охмадиті» дитячим нефрологом.

Поховають Світлану у Львові біля батьків.

В тему

Гроші збирали 10 років

Як повідомив завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Олександр Лисиці, пошкоджено майже всі корпуси лікарні, в тому числі й найновіший – токсикологічне відділення. Цей новий корпус лікарні будували понад 10 років з важкими труднощами. Відкрили його лише чотири роки назад у липні, 2020 року. Тут перебували перебували діти на діалізі. Зараз маленьких пацієнтів з їх мамами евакуювали в інші лікарні міста.

Конкретно

Як допомогти дитячій лікарні "Охматдит»

- Донатом на її банківські рахунки та на картку Монобанку

У пресслужбі лікарні призначили координаторів, до яких можна звернутися, щоб уточнити нагальні потреби закладу:

• + 38 (067) 277 78 06 – Олена Примак, головна медсестра НДСЛ ОХМАТДИТ.

Щодо потреб на відновлення закладу:

• +380 93 580 56 72 – Наталія Мирута, заступниця генерального директора з економічних питань НДСЛ ОХМАТДИТ.