Атомний ренесанс: як у США та ЄС повертаються до ядерної енергетики і що робити Україні

За 70 років ядерної енергетики вона пройшла шлях від "мирного атома" до сприйняття як загрози після кількох катастроф. І назад – до сприйняття атомних електростанцій як джерела чистої, "зеленої" енергії.

1990-ті та 2000-ні були часом, коли в Європі та Україні закривали енергоблоки та переходили на російську "газову голку". Зокрема до 2023 року всі свої АЕС закрила Німеччина, а у 2009-му єдину АЕС – Ігналінську – закрила Литва. Зараз же західний світ на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну та кліматичної кризи повертається до ядерної енергетики.

Як США та ЄС розвиваються АЕС та яка роль України – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Ядерна енергетика в ЄС: розвиток після закриття АЕС

У 2022 році в Євросоюзі 42% електроенергії забезпечували викопне паливо та біомаса, 22% – ядерна енергетика, 22% – вітрова та сонячна енергія, а 10% – гідроелектростанції, йдеться у звіті Всесвітньої ядерної асоціації.

У травні 2022 року, зважаючи на значний вплив російської війни проти України на енергопостачання Європи, ЄС презентував план REPowerEU, спрямований на поступове припинення залежності від російського викопного палива. План закликає до подальшого збільшення енергоефективності та розгортання відновлюваних джерел енергії до 2030 року.

Ядерна енергетика в Європі. Блакитним кольором позначені країни без АЕС в ЄС, синім – з АЕС. Темно-сірим позначені країни з АЕС за межами ЄС, світло-сірим – без АЕС / Інфографіка Всесвітньої ядерної асоціації

Раніше, у звіті "Дорога до кліматичної нейтральності" за 2021 рік, ядерну енергетику визнали більш економічно ефективною, ніж відновлювану. Навіть якщо взяти до уваги суттєве підвищення ефективності сонячних і вітряних електростанцій, ядерна енергетика залишиться більш дешевшим варіантом до 2050 року, йдеться у звіті.

Зараз багато західних країн будують ядерні реактори, відбувається "ядерний ренесанс", оскільки ядерна енергетика визнана в Євросоюзі "зеленою",
– прокоментував 24 Каналу експерт з ядерної енергетики, член Українського ядерного товариства Євген Малий.

У жовтні 2023 року ЄС погодився включити наявні атомні станції в реформи ринку електроенергії. Угода передбачала, що уряди можуть застосовувати контракти на різницю для інвестицій, спрямованих на подовження терміну експлуатації наявних АЕС. А у листопаді 2023 року Європейський парламент схвалив закон про нульову чисту промисловість (NZIA) 376 голосами проти 139. NZIA має мету, щоб ЄС забезпечив 40% своїх річних потреб енергетикою з нульовими викидами. До десяти запропонованих технологій увійшла й ядерна енергетика, зокрема малі модульні реактори.

У 12 з 27 країн ЄС працює 100 ядерних енергоблоків з сумарною потужністю 97 ГВт. На них припадає приблизно чверть електроенергії, виробленої в усьому Союзі. Більше половини атомної електроенергії ЄС виробляється лише в одній країні – Франції. На 67 блоків, які працюють у п’яти країнах, що не входять до ЄС (Велика Британія, Білорусь, Україна, Росія та Швейцарія), припадає трохи понад 30% електроенергії в решті Європи поза ЄС.

Коли Росія будує АЕС в іншій країні, вона автоматично підсаджує на свою "ядерну голку" цю країну. А потім, коли ця країна стане політично нелояльною до Росії, агресор може шантажувати країну недопуском спеціалістів. Так країна ще й потрапляє під політичний вплив Росії,
– коментував 24 Каналу експерт з ядерної енергетики Євген Малий.

Роль України у переобладнанні "пострадянських" АЕС

Частина АЕС, які з'явилися у країнах колишнього соцтабору, мають енергоблоки з реакторами ВВЕР-1000 та ВВЕР-440. Такі реактори мають усі українські АЕС, крім Чорнобильської. Після агресивних дій Росії щодо України та Європи ще до повномасштабного вторгнення українські АЕС почали переорієнтацію на паливо японсько-американської компанії Westinghouse замість російського.

У 2023 році український Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки оголосив про участь у європейському проєкті, спрямованому на впровадження безпечного постачання палива компанії Westinghouse для реакторів типу ВВЕР.

АЕС "Темелін" у Чехії / Фото Libor Fojtík

Проєкт APIS передбачає розробку конструкції палива нового покоління та регуляторної документації для впровадження на реакторах ВВЕР в Європі.

"Україна має унікальний досвід диверсифікації палива для реакторів типу ВВЕР-1000", – стверджують у відомстві. Американське паливо вже використовується на українських АЕС, станом на 2023 рік велись підготовчі роботи для впровадження американського палива на АЕС "Козлодуй" у Болгарії.

За планом Westinghouse та іспанська компанія Enusa вироблятимуть паливо на своїх заводах у Вестеросі, Швеція, та Хузбадо, Іспанія.

Серед переваг палива Westinghouse відзначається його висока технологічність - при розгерметизації окремих паливних елементів американського виробництва їх можна замінити та повернути паливну касету в експлуатацію, тоді як російські збірки, залишок яких ще допрацьовуватимуть свій ресурс на АЕС України, в таких ситуаціях стають непридатними для подальшого використання. Крім того, паливо Westinghouse дозволить збільшити потужність енергоблоків АЕС до 105 – 110%,
– йдеться у повідомленні.

США: нові реактори та експерименти

За даними Міненергетики США станом на 2023 рік, викопне паливо становить близько 60% генерації електроенергії в США, а на ядерну енергетику припадає 18,6%. У часи, коли через штучний інтелект у Google вдвічі зросли викиди парникових газів, атомна енергетика є фактором, який може знизити забруднення навколишнього середовища.

США уже прямують до розвитку ядерної енергетики. У травні 2024 року адміністрація президента Байдена запропонувала компанії Holtec Palisades кредитні гарантії на суму 1,5 мільярда доларів для відновлення атомної електростанції у штаті Мічиган.

Крім того, компанія TerraPower мільярдера Білла Гейтса готується до будівництва у штаті Вайомінг новітньої АЕС з реактором з натрієвим теплоносієм замість водяного.

АЕС "Вогтль" у США / Фото Georgia Power

За даними Міненергетики США, у країні зараз працюють 54 АЕС. Станом на 1 серпня 2023 року в США було 93 діючі комерційні ядерні реактори на 54 атомних електростанціях у 28 штатах. Середній вік цих ядерних реакторів становить близько 42 років. Найстаріший діючий реактор, енергоблок №1 "Найн-Майл-Пойнт" у штаті Нью-Йорк, почав комерційну експлуатацію в грудні 1969 року. Найновіший реактор – енергоблок №3 на електростанції "Вогтль" у Джорджії, який запустили у липні 2023 року.