«Газпром» заходить у Полтаву?

У Полтавській області почала активно проводити пошук газу цікава компанія — ТОВ «Бурова компанія «Горизонти». Увагу до компанії привернуло обурення місцевих зухвалою поведінкою підприємців і правоохоронців, а саме — представників Державної служби охорони МВС, які «охороняють» діяльність ділків.

Однак цікавішим за факт цього «симбіозу» правоохоронців і бізнесу є те, що під вивіскою української газової ТОВки на полтавські родовища, схоже, заходить… російський «Газпром». Ба більше, опорою йому, здається, стали представники української влади — родина відомих в Західній Україні бізнесменів Козицьких. Один з її представників — Максим Козицький — з 2020 року очолює Львівську обласну адміністрацію.

У цієї родини, патріархом якої є Зиновій Козицький, є ціла група компаній, що багато років існує на українському газовому ринку. Всі їхні видобувні об’єкти розташовані в Західній Україні, переважно у Львівській області. І тут раптовий інтерес до прифронтового Сходу?

У ТОВ «Горизонти» Козицькі — міноритарні акціонери, а 80% у ньому належить чеському бізнесмену Карелу Комареку. А він має так звану заслужену славу «повноважного представника» «Газпрому» у Центральній Європі.

Хто такий Карел Комарек? Це засновник і власник інвестиційної компанії KKCG із штаб-квартирою у Празі. Там він відповідає за довгостроковий стратегічний розвиток групи, приймає рішення про інвестиції та розширення, бере участь у переговорах про довгострокові партнерства. Активи під управлінням KKCG оцінюються у понад 6 млрд євро. Сам Комарек живе про всяк випадок у Швейцарії, що не заважає йому бути п’ятим у переліку найбагатших громадян Чехії. Нам такі випадки теж відомі.

Він займається гральним бізнесом, активно працює на ринку нерухомості. Однак справжній успіх Комарека та його родинного бізнесу розпочався 2006 року, коли ЗМІ повідомили про пропозицію його компанії MND спільно із «Газпромом» побудувати підземне газосховище в Чехії на базі активів MND в обмін на дозвіл участі у нафтовидобутку в РФ у партнерстві з тим самим «Газпромом».

Спочатку ідея не була реалізована. Якраз до часів «газової війни» між РФ та Україною взимку 2008–2009 років. Тоді росіянами було ухвалено стратегічне рішення — будувати інфраструктуру в обхід газотранспортної системи України. «Газпром» тоді почав публічно оголошувати про наміри поетапно відмовитися від використання української ГТС. Саме одним з елементів цієї альтернативи стали запропоновані Комареком нові газосховища на території Чехії. Тож, як на мене, є очевидним, що пан Комарек — давній, системний і, так би мовити, ідейний ворог української енергетики і союзник Кремля.

І хоча публічно «Газпром» у той час про проєкт із MND не повідомляв, учасники ринку були обізнані про перемовини та підготовку російським монополістом зокрема і цього проєкту до реалізації та навіть використовували це як аргумент на перемовинах з українською стороною щодо вартості транспортування газу.

Перша інсайдерська інформація щодо цього почала з’являтися у чеських ЗМІ 2011 року. В окремих матеріалах тоді висміювалися теплі стосунки Комарека з росіянами та наголошувалося на потенційних ризиках тісної співпраці з «Газпромом» у стратегічних секторах економіки.

До речі, тоді ж хокейний фанат Комарек через свою компанію підписав угоду про партнерство та став одним із найбільших спонсорів російської Континентальної хокейної ліги. Її офіційним партнером він був аж до 2016-го.

2013 року MND і «Газпром» підписали офіційну угоду про будівництво підземного сховища газу (ПСГ) у чеському Дамброжице. Відповідна новина з фото досі є на сайті «Газпрому». В офіційному релізі події є пряма мова Комарека, в якій той називає «Газпром» стратегічним партнером. Тепер це ПСГ — найсучасніше сховище газу в Чехії обсягом у 12% від усіх ПСГ країни.

Його побудували вже тоді, коли РФ окупувала Крим і вбивала українців на Донбасі, — впродовж 2014–2016 років. На різних етапах реалізації повідомлялося про різні оцінки вартості інвестицій у проєкт — від 100 до 400 млн євро.

А далі починається детектив, з одного боку. А з іншого — досить стандартна історія проникнення російської агентури до Європи.

Для реалізації та подальшого управління проєктом чеського ПСГ ще 2008 року було створено чеську компанію Moravia Gas Storage a.s. З 2013-го та аж до 2024 року 50+% власності належала «Газпрому». Часткою у менш як 50% володіла чеська MND a.s. Комарека.

З виписки з реєстру компанії відомо, що з 2013 року посади очільника та членів наглядової ради від «Газпрому» обіймали вельми впливові топ-менеджери: Alexander Medvedev, Andrey Krutko, Sergey Tregub, Andrey Biryulin, Elena Burmistrova.

Якщо трохи копнути у відкритих джерелах, то виявляється, що всі ці росіяни належать найближчого кола Путіна і мають відповідні біографії «колишніх» офіцерів ГРУ, КДБ і ФСБ. Зокрема, Сергій Трегуб, за даними одного з розслідувань, — номінал Міллєра і ексрезидент ГРУ в Сирії.

Мєдвєдєва журналісти німецької Welt am Sonntag охрестили «рукою Путіна, який винагороджує вірних Москві та карає зрадників». За участі Мєдвєдєва «Газпром» закріпив становище ключового постачальника газу до Європи, збудував трубопроводи Blue Stream. Сам Комарек у різні часові проміжки також очолював Moravia Gas Storage a.s. і був членом наглядової ради разом із Мєдвєдєвим, є кавалером медалі «За освобождение Севастополя и Крыма». Пам’ятаю виступи цього упиря на всіляких панелях газових форумів в Європі у 2015–2018 роках, він уже тоді був чи не єдиним із «Газпрому», хто відкрито погрожував проблемами і цінами по 2000 дол. за кубометр.

Чеське ПСГ спокійно працювало в інтересах і, найімовірніше, під фактичним контролем «Газпрому» аж до червня 2022 року, коли в Україні вже вирувала повномасштабна війна з росіянами. Тоді група Комарека KKCG оприлюднила заяву про припинення співпраці з «Газпромом» на об’єкті в Дамброжице у зв’язку з війною в Україні та по початок перемовин з урядовою енергетичною компанією про використання ПСГ в інтересах Чехії.

Після схвалення 10-го пакета санкцій проти РФ навесні 2023 року KKCG повідомила про призупинення контракту з «Газпромом». Тож між заявою та фактом припинення спільної діяльності минуло дев’ять місяців, поки «Газпром» благополучно управляв важливим газовим об’єктом у Чехії.

Уже на початку 2024 року, попередньо погодивши свої дії в Національному банку та уряді Чехії, KKCG провела двоетапну операцію з «розмиття» частки «Газпрому» в Moravia Gas Storage a.s. Спочатку були прибрані з наглядової ради компанії всі представники «Газпрому», яким перед цим уряд Чехії анулював візи.

Потім навесні 2024 року нове керівництво Moravia Gas Storage a.s. ухвалило рішення про допемісію акцій, в результаті якої частка Комарека в компанії збільшилася до 97%, «Газпрому», відповідно, зменшилася до 3%.

Наприкінці травня 2024 року KKCG повідомила про завершення змін у структурі власності компанії. Але 3% акцій залишаються за «Газпромом» до сьогодні. Було б дивно, якби такі давні партнери, що завели «прямих агентів» ГРУ та ФСБ прямо у серце газового бізнесу Європи, не уклали «понятійки», за якою Комарек, найімовірніше, просто перекрутив таблички і продовжив працювати в інтересах Москви.

Ще раз для розуміння: ЄС заборонив російським громадянам та юридичним особам бронювати потужності для зберігання газу в Європі, і це прямо свідчить про те, що формальний вихід росіян із бізнесу відбувся не через війну проти України, а через 10-й пакет санкцій Євросоюзу. Під час усієї війни, як обмеженої, так і повномасштабної, вони спокійно працювали. І у своєму річному звіті Moravia Gas Storage a.s. за результатами 2023 року продовжувала називати найкривавішу у ХХІ сторіччі війну «конфліктом в Україні».

І ось тепер цей газпромівський «конфліктолог», схоже, вирішив робити газовий бізнес в Україні разом з родиною владного топ-менеджера. І не факт, що він є лише його партнером, з огляду на те, що, як я вже зазначав вище, понад 15 років пан Комарек у наглядовій раді Moravia Gas Storage a.s. успішно працював рука об руку з «офіцерами КДБ, ФСБ, ГРУ» і навіть з «ексрезидентом» російської розвідки. Як на мене, ймовірність того, що пан Комарек не був завербований, наближається до нуля.

Адже добре відомо, що росіянам притаманні подібні багатоходові спецоперації впливу в інших країнах. Достатньо згадати справу концерну Wirecard, «Ібіцагейт» з віцеканцлером Австрії Штрахе, заведення Шредера на посаду голови ради директорів «Роснєфті» тощо. Мета цих спецоперацій — вербовка еліт зазначених країн, російська економічна і політична експансія, лобіювання проєктів, що створюють залежність цих держав від Кремля, та встановлення контролю над їхнім керівництвом.

Вважаю, що саме зараз ми спостерігаємо спецоперацію впливу через можливе корумпування родини Козицьких, один із представників якої входить до системи державного управління України, очолюючи Львівську ОДА. Річ не лише в можливому конфлікті інтересів, коли батько отримує дозволи на видобуток копалин від влади, представником якої є його син. А у тому, що на верхівці цієї піраміди можуть перебувати російське ГРУ і «Газпром».

Сподіваюся, що СБУ нарешті зверне увагу на те, що зараз відбувається під Полтавою. Бо наразі полтавські поліцейські сумлінно захищають не національні інтереси, а інтереси так званих фунтів «Газпрому». Сприяючи тому, що українські газові родовища у Полтавській області в кінцевому рахунку можуть опинитися під російською окупацією без фізичної окупації самого регіону.