Мріяв поїхати на Олімпійські ігри: під час російського удару по Києву загинули мама з двома дітьми та лікар

Київ продовжує підраховувати кількість жертв російського ракетного удару 8 липня. Серед загиблих є діти. Росіяни завдали удару по дитячій клініці "Охматдит", там загинули медики. Також уламок потрапив до п'ятиповерхового будинку на Сирці, зруйновано під'їзд. Рятувальники цілий день і всю ніч розбирали завали та діставали тіла загиблих. Зруйновано клініку "Адоніс", там загинули лікарі та пацієнти.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Син займався карате, донька була гімнасткою

Під час російської атаки на Київ 8 липня уламок ракети прилетів у "хрущовку" на Сирці, що на вул. Сальського. Від удару було зруйновано цілий під'їзд, також згоріло кілька квартир у сусідньому будинку.

Рятувальники з-під завалів дістали 12 тіл загиблих. Серед них Зоряна Симанюк та її діти – 11-річний Максим та 9-річна Анастасія. Того ранку глави сім'ї не було вдома, тому він залишився живим.

Родина переїхала до Києва із Почаєва Тернопільської області.

"Зоряна працювала у супермаркеті. Вона любила готувати і завжди прагнула до того, щоб у дітей було світле майбутнє і більше можливостей у житті. Тому вони із чоловіком переїхали до Києва. Максим займався карате, любив футбол, природу, був дуже здібним хлопчиком. Настя займалася гімнастикою, вона була дуже привітною, мамина дочка", – розповіла про них родичка.

Володимир Боєв, тренер з карате, який займався з Максимом, якраз із вихованцями їхав до Закарпаття на збори. Ми застали його вже в потязі.

"Ми їдемо на збори, Максим повинен був їхати з нами, але вчора він загинув", – каже тренер.

Володимир згадує, що Максим прийшов до нього тренуватись три роки тому. Заняття проходили якраз у школі №28, поряд з будинком, де жила сім'я. Ця школа також сильно постраждала під час удару.

"За цей час він уже встиг взяти участь та виграти клубні змагання, почав виступати на Всеукраїнських змаганнях і також успішно. Ми з ним із самого початку домовилися, що зробимо все для того, щоб він зміг хоч раз потрапити на Олімпійські ігри. І ми до цього йшли. Хоча йому всього 11 років, але він за що не брався, обов'язково доводив до кінця. Він має справжній спортивний характер, хоча сам він дуже скромний хлопець", – каже тренер.

Батьки теж раділи успіхам сина та завжди довіряли тренеру.

Не любив соцмережі та фото

Під час другої атаки 8 липня ракета прилетіла до клініки "Адоніс" біля метро "Лівобережна". Помилково багато хто вважав, що постраждала клініка "Ісіда", насправді ці дві медзаклади знаходяться в одній будівлі.

Але саме "Адоніс" дуже постраждав. Тут загинули п'ятеро співробітників: старша касир, у неї залишилося двоє дітей, її син та чоловік зараз на фронті; старша медсестра, яка із родиною у 2014 році переїхала до Києва з Донецька; сестра-господиня, незадовго до загибелі у жінки народилися двоє онуків, а також двоє молодих пацієнтів.

Один із очевидців розповів, що наслідки прильоту були жахливими, загиблі зазнали смертельних травм.

Серед загиблих – також лікар-гінеколог Світлана Поплавська, яка має троє дітей.

Також загинув лікар УЗД Віктор Брагуца. 2014 року родина Віктора Леонідовича втекла від війни з Донецька. Він і в Донецьку був відомим лікарем, а тут у Києві до нього буквально вишиковувалися черги. Він працював у двох приватних клініках, і в обох запис був під зав'язку.

"Він дуже уважний, тямущий лікар. Він ніколи не мав конфліктів ні з колегами, ні з пацієнтами. Його всі любили за його професіоналізм, за його чуйність", – розповіла його знайома.

Того ранку, коли пролунала перша тривога, Віктор Леонідович перервав прийом і разом зі всіма спустився в укриття. Колеги кажуть, що лікар дуже відповідально ставився до сигналів тривоги і завжди ходив у бомбосховище, ще й інших підганяв. Тоді до Києва прилетіло дуже багато російських ракет. Потім був відбій, і він повернувся до свого кабінету.

Друга тривога пролунала, і він просто не встиг покинути кабінет, це була балістична ракета, яка летить дуже швидко. Тіло лікаря знайшли в його кабінеті.

На жаль, нам не вдалося знайти фото Віктора Леонідовича: він не любив соціальних мереж, ніколи в них не був, а також навіть не фотографувався для сайтів клінік, де працював. Такий мав принцип.

У нього залишилися дружина, двоє неповнолітніх дочок, а також сестра.