Росія не здатна перейти на юань через санкції Заходу, - Bloomberg

Використання китайського юаня у військовій економіці Володимира Путіна, можливо, досягло своєї межі. Країни, які продовжують вести бізнес з Росією, стикаються зі зростаючим тиском США, зокрема через загрозу вторинних санкцій.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.

Це виявилося ефективним гальмом для подальшого використання юаня в країні, оскільки це душить двосторонню торгівлю та платежі.

"Москва може бути схильнішою прийняти юань, ніж китайські банки. Загрози вторинних санкцій США лякають банки", - сказав Алекс Ісаков, економіст по Росії в Bloomberg Economics. Ринок вказує на дефіцит юаня в Росії, а також небажання китайських банків надавати ліквідність, говорить він.

Розрив у ставках за одноденними позиками в юанях у Росії та Китаї різко збільшився після того, як міністр фінансів США Джанет Єллен у грудні заявила, що США не вагаючись "вживуть рішучих і хірургічних заходів проти фінансових установ, які сприяють постачанню російської військової машини". Ця різниця збереглася лише на рівні кількох відсоткових пунктів із моменту попередження. США також у грудні схвалили вторинні санкції щодо закордонних фінансових компаній, а державні банки Китаю посилили обмеження на фінансування російських клієнтів.

За два роки Росія випередила Німеччину, Австралію та В'єтнам за обсягом торгівлі з Китаєм, який зріс більш ніж на 60% до 240 млрд доларів у 2023 році. Китай отримує вигоду від покупки російської нафти та інших товарів зі знижкою, тоді як Росія отримує доступ до широкого спектру споживчих та високотехнологічних товарів.

В результаті Китай став головним торговим партнером Росії, а на юань тепер припадає близько 40% експортних та імпортних платежів Росії та більше половини обороту на російському валютному ринку. Масштаб юанізації Росії ще драматичніший, якщо врахувати, що вона почалася практично з нуля на початку 2022 року, до вторгнення Путіна в Україну.

Це зробило Росію найбільшим спонсором зусиль Пекіна щодо підвищення ролі юаня у міжнародних платежах.

Частка торгівлі Китаю, розрахована в юанях, продовжувала зростати у першому кварталі цього року, і на Росію припало 29% цього приросту з 2021 року, оцінює Bloomberg Economics. Торгівля Росії з Китаєм майже повністю ведеться у юанях, а експорт Росії у юанях перевищує те, що вона продає Китаю, тобто інші країни платять Росії у юанях, показують оцінки.

Проте річне зростання загального обсягу торгівлі між Китаєм і Росією сповільнилося до всього 3% за перші п'ять місяців 2024 року порівняно з майже 42,5% роком раніше.

Декілька найбільших банків Китаю припинили приймати юані з Росії, що вплинуло на імпорт на кілька місяців. Російські компанії повідомили місцевим ЗМІ, що проблему було вирішено за допомогою невеликих регіональних банків після зустрічі Путіна з головою КНР Сі Цзіньпіном у травні, але влада країни дала зрозуміти, що побоювання зберігаються.