Руйнує наш організм після лікування: вчені розкрили нові наслідки небезпечної хвороби

Недавні дослідження показали, що хронічний гепатит С (HCV) завдає тривалої шкоди імунній системі навіть після успішного його лікування. Незважаючи на те, що високоефективні противірусні препарати прямої дії (ПППД) дають змогу домогтися високих показників лікування, імунна система пацієнтів часто не відновлюється повністю після лікування, пише Medical Xpress.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Група фахівців під керівництвом директора Шин Юї-Чеола з Корейського інституту вірусних досліджень Інституту фундаментальних наук представила важливі відомості про ці стійкі зміни в імунній системі. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі Journal of Hepatology, з'ясувало, що "епігенетичні шрами" в регуляторних Т-клітинах (TREG-клітинах) зберігають запальні властивості ще довгий час після знищення вірусу.

Важливо Учені розкрили причину чоловічого безпліддя: нею виявився небезпечний і поширений вірус

Дослідники вивчили пацієнтів, які досягли стійкої вірусологічної відповіді (СВО) після лікування, що передбачало відсутність вірусу в крові протягом 12 тижнів після проходження процедур. Всебічний аналіз, що включає секвенування РНК, показав, що транскриптомний і епігенетичний ландшафти клітин TREG були змінені, що сприяло збереженню запальних властивостей, таких як підвищений рівень TNF-сигналізації.

Вважайте, що транскриптоміка — це "журнал активності" наших клітин. Подібно до того, як у вас є список справ або щоденник, у якому ви записуєте, що зробили за день, клітини мають спосіб записувати, які гени активні або "увімкнені" в кожен момент часу. Це допомагає вченим зрозуміти, які гени включаються в роботу нашого організму в різних ситуаціях, наприклад під час хвороби.

Епігенетика — це своєрідна "клітинна пам'ять". Уявіть, що у вас є блокнот із важливою інформацією, але ви також використовуєте липкі нотатки, щоб відзначити справді важливі частини, щоб потім легко їх знайти. Епігенетичні зміни схожі на ці липкі нотатки: вони відмічають певні гени, які мають бути ввімкнені або вимкнені без зміни фактичної послідовності ДНК. Ці мітки допомагають клітинам запам'ятати минулі події, наприклад інфекції, і можуть вплинути на їхню реакцію в майбутньому.

Сигналізація TNF — це частина процесу взаємодії наших клітин, особливо під час запалення або інфекції. TNF означає "фактор некрозу пухлини", це тип білка, який клітини використовують для передачі сигналів одна одній. У разі виникнення інфекції TNF подає сигнал тривоги імунній системі, спонукаючи її до дії та боротьби із загарбниками. Однак якщо сигнал TNF постійно активний, навіть коли інфекції немає, це може призвести до постійного запалення, що не найкращим чином позначається на нашому здоров'ї.

Утім, ці клітини продовжували виробляти запальні цитокіни, такі як TNF, IFN-γ та IL-17A, протягом цілих шести років після УВО. Директор Шин нагадав про важливість постійного моніторингу пацієнтів навіть після можливого очищення їхнього організму від вірусу, заявивши: "Наші результати є серйозним нагадуванням необхідності постійного моніторингу навіть після очищення від HCV. Розуміючи механізми, що лежать в основі цих стійких імунних змін, ми зможемо розробити більш ефективні стратегії для забезпечення повного одужання і поліпшення якості життя пацієнтів, незважаючи на будь-які наслідки, які хвороба може залишити після себе".

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, хронічний гепатит С залишається серйозною глобальною проблемою охорони здоров'я: станом на 2021 рік в усьому світі налічувалося 58 мільйонів людей, які живуть із цією інфекцією. Незважаючи на успіхи в лікуванні, щорічно відбувається близько 1,5 мільйона нових випадків інфікування. Успіх противірусних препаратів прямої дії (ПППД) виявився вирішальним у цій битві науки і вірусу: частота виліковування склала понад 95 %. Однак збережені зміни в імунній системі пацієнтів після лікування підкреслюють складність повного викорінення довгострокового впливу вірусу.

Сама ж концепція "епігенетичних шрамів" характерна не тільки для гепатиту С. Подібні явища спостерігаються і при інших хронічних інфекціях, таких як ВІЛ, коли, незважаючи на ефективну антиретровірусну терапію, дисфункції імунної системи зберігаються.

Крім того, постійне запалення, на яке вказує стійка сигналізація TNF, було пов'язане з різними хронічними захворюваннями, крім вірусних інфекцій. Наприклад, підвищений рівень TNF пов'язаний з аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит і запальні захворювання кишківника, що свідчить про гостру потребу в комплексному догляді за пацієнтами з хронічним гепатитом С після лікування для запобігання потенційним довгостроковим ускладненням.

Наразі дослідницька група зосередилася на подальшому вивченні цих стійких запальних станів і дослідженні потенційних терапевтичних втручань для повернення назад епігенетичних і транскриптомних змін. Вони також мають намір з'ясувати, чи викликають інші хронічні вірусні інфекції подібні тривалі імунні зміни.

Раніше Фокус писав про те, що вчені наблизилися до лікування хронічного гепатиту В. На хронічний гепатит В страждають понад 300 мільйонів людей в усьому світі, водночас менше ніж 10% пацієнтів досягають функціонального виліковування за допомогою наявних методів лікування. VTP-300 може стати відповіддю на цю смертельну хворобу.

Також Фокус писав про те, що вчені стали на крок ближче в розробці вакцини від гепатиту С. Дослідникам вперше вдалося розгадати структуру ключової частини вірусу.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.