Скандал у київському метро: чому не всі готові брати жінок на "чоловічу" роботу

Керівництво "Київського метрополітену" відмовляється приймати жінок на роботу машиністками електропоїзда, незважаючи на оголошений набір на курси. Такий висновок зробила киянка Ніно Назарова, яка пройшла очну співбесіду в підземці.

За словами дівчини, після телефонної розмови з "начальником", на зустріч до метрополітену прийшли лише три кандидатки з 20. Чоловік нібито висміював їхнє бажання приєднатися до колективу і заявляв, що жінка "не здатна залізти в кабіну".

"Мають зателефонувати з відділу кадрів, сказати відповідь. Але начальник чітко сказав, що віддасть перевагу чоловікам, якщо вони прийдуть. Навіщо тоді кличуть на цю зустріч? Так зверху сказали. Загалом, було цікаво, але й неприємно. Усі мої згадки про фізику були марними, ніхто нічого не питав, жодних схем не читали, тільки сказали, що треба її знати. Запитували, чи є діти, чоловік", — додала Ніно.

Відповідь метрополітену: "банальний людський фактор"

Як відомо, на початку червня київський метрополітен скаржився на гострий дефіцит фахівців у традиційно "чоловічих" сферах. У зв'язку з нестачею машиністів підприємству довелося збільшити інтервал руху поїздів. У метрополітені зазначали, що близько 7% їхніх співробітників перебувають у лавах ЗСУ, і їхня кількість постійно зростає, з цієї причини вони ухвалили рішення оголосити набір жінок на традиційно "чоловічі" вакансії.

"Зараз триває набір на курси машиністів і машиністок. У рамках відбору ми постійно проводимо ознайомчі зустрічі в усіх депо. Співбесіди проводять профільні заступники та машиністи-інструктори, які безпосередньо організовують навчальний процес", — розповідає Фокусу прес-секретар київського метрополітену Оксана Никифорук.

Що стосується ситуації, яка виникла в одному з депо з кандидаткою Ніно Назаровою, за словами прес-служби, спрацював банальний людський фактор.

"Ми вже провели роботу з усіма працівниками, які займаються набором кадрів. І не тільки саме цього депо. Достовірно почути і дізнатися, який був діалог між нашим співробітником і кандидатом ми, на жаль, не зможемо. Але ми бачимо ситуацію, яка виникла. Ми одразу приступили до роботи з фахівцями, які займаються набором кадрів. Звичайно, у будь-якому разі, це не прийнятна реакція в будь-якому місці, чи то метрополітен, чи будь-яке інше місце роботи. Ми працюємо над поліпшенням комунікації, сподіваємося, що подібні випадки більше не виникнуть", — продовжує Никифорук.

Прессекретарка зазначає, що набір нової групи машиністів і машиністок триває. Наразі триває опрацювання анкет, а також співбесіди з багатьма кандидатками. Йдеться про десяток осіб.

Никифорук зазначає, що співбесіда проходить у кілька етапів. Під час відбору кандидатів, зокрема:

• проводять ознайомчу зустріч на території електродепо для наочного розуміння особливостей професії машиніста;
• організовують співбесіду з безпосереднім керівником у команді, в команді якого працюватиме майбутній машиніст/машиніст;
• видають направлення на проходження медичного огляду після успішної співбесіди;
• зараховують на навчання.

"Один із важливих етапів із працевлаштування — це проходження медичного огляду. Відповідні направлення вже отримали 8 жінок та 11 чоловіків. Ми продовжуємо цю роботу надалі", — додає Никифорук.

Інтерес до "чоловічих" професій зростає

У бесіді з Фокусом голова правління фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, голова Всеукраїнської профспілки Наталія Землянська зазначила, що чоловіки, як і раніше, важко сприймають ситуацію, коли жінок працевлаштовують на традиційно "чоловічу" роботу. Однак у випадку з метрополітеном, на думку експерта, йдеться не стільки про гендерну нерівність, скільки про відсутність спеціальних умов для нових співробітниць.

"Багато років ведеться кампанії щодо гендерної рівності. Але, в основному, йдеться про рівну заробітну плату. Але для балансування хочу сказати, що кампаніям дали команду розглядати жінок на посади, які традиційно обіймали чоловіки. Але при цьому забули, що для жінок потрібно створити умови роботи. Потрібні кімнати відпочинку окремі для жінок, роздягальні, туалети. Потрібні комфортні умови, які не були продумані. І тому цей чоловік, який співбесідував жінок на посади друкарок, імовірно і сказав, що краще працевлаштує чоловіків, бо тоді нічого не треба буде міняти", — міркує Землянська.

Експерт додає, що керівництву кожної компанії, яка розглядає можливість працевлаштування жінок на традиційно "чоловічі" посади, потрібно попередньо провести тренінг для колективу. Тому що, зважаючи на патріархальність суспільства, багато хто, як і раніше, не готовий до подібних змін.

За словами експерта ринку праці Наталії Слинько, багато роботодавців справді не готові керувати жінками на тих посадах, які раніше обіймали чоловіки. Вони просто не знають, як це робити, і тому побоюються змін.

"Кадрові відділи наполягають, іноді й саме керівництво компаній погоджується, але внутрішньо вони не вміють працювати з жінками, і тому можуть відмовляти їм у працевлаштуванні. Ситуації, коли жінки працюють у "чоловічій" сфері існують. Але це все ще більше виняток, ніж правило. Є компанії, які навчили жінок виконувати чоловічу роботу. Але проблема в тому, що чоловічими напрямками керують теж чоловіки. І вони вважають за краще працевлаштовувати чоловіків. Чоловікам керівникам складно прийняти, що жінка виконує чоловічу роботу. Їм потрібно розвивати компетенції менеджера. І ми ще побачимо багато подібних історій, як у метрополітені. Тому що наша культура не була до цього готова, і ми проходимо етап адаптації", — пояснює Фокусу Слинько.

Нагадаємо, згідно з чинним законодавством держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, а також статі, гендерної ідентичності тощо. При цьому відомо, що різниця в зарплатах чоловіків і жінок, загалом, в Україні становила 18-19%. Однак на сьогодні немає досліджень, які б підтверджували, що жінки на "чоловічій" роботі отримують меншу оплату, зазначала Землянська.

Єдине обмеження, про яке роботодавець може повідомити жінку, яка влаштовується на традиційно "чоловічу" роботу, — обмеження за станом здоров'я. Але тільки в тому разі, якщо того вимагає специфіка роботи. Це стосується професій, пов'язаних із перебуванням на висоті або на глибині. Або роботи, де умови праці впливають на загальний стан здоров'я людини — температурний режим, вібрації, тиск.

Раніше в Державній службі зайнятості Фокусу розповідали, що з другого півріччя 2023 року спостерігається тенденція до зростання кількості жінок, які обирають "чоловічі" професії.

Також Фокус писав, як змінюється ринок праці в Україні на тлі війни.