Дело против экс-премьера: что стоит за преследованием ключевого оппозиционного политика Польши

Кримінальне переслідування колишнього голови уряду та найрейтинговішого кандидата від опозиції на наступних президентських виборах.

Такі судові справи завжди викликають багато інтересу.

А чинній владі, що ініціює таку справу, треба мати дійсно беззаперечні аргументи, щоб не наразитися на звинувачення у політичних переслідуваннях.

Саме таку дилему зараз вирішує влада Польщі.

Адже за крок від відкриття щодо нього кримінальної справи стоїть колишній голова уряду та найімовірніший кандидат у президенти від опозиційної партії "Право і справедливість" Матеуш Моравецький.

Ще перебуваючи в опозиції, чинна польська влада анонсувала відкриття кримінальної справи проти Моравецького.

Проте реалізація цього плану може мати негативні наслідки як для нинішньої влади, так і для Польщі загалом.

"Поштова" ініціатива.

Звинувачення щодо колишнього голови польського уряду стосуються подій 2020 року.

Це був рік, коли на тлі пандемії COVID-19 у Польщі мали відбутися вибори президента.

Вибори планувалися на травень – проте це був час активізації вірусу.

Відповідно, перед польським урядом стояла дилема: або перенести дату голосування на безпечніший час, або знайти інші шляхи, щоб забезпечити голосування.

Проте варіант із перенесенням виборів здавався невигідним для партії влади "Право і справедливість", бо ситуація в економіці поступово погіршувалася.

А відповідно, існував ризик обвалу рейтингу чинного президента Анджея Дуди.

Саме тому в уряді прийняли рішення дозволити громадянам Польщі здійснити право вибору дистанційно – шляхом надсилання свого голосу поштою.

У зв’язку з цим уряд, який тоді очолював прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, зобов’язав "Польську пошту" вжити заходів, спрямованих на підготовку президентських виборів шляхом відправки кореспонденції, а фабрику з виробництва цінних паперів – безпосередньо надрукувати відповідну кількість виборчих карток, інструкції щодо їх використання та відповідні форми декларацій.

Важливий момент: це рішення було прийнято урядом без погодження з Сеймом.

Саме тому від самого початку існували сумніви у законності цих розпоряджень.

А на додачу виникли труднощі і з їх виконанням.

Як наслідок, вибори в кореспонденційному порядку, намічені на 10 травня 2020 року, зрештою не відбулися, про що 7 травня Державна виборча комісія (ДВК) зробила оголошення.

У зв’язку з фактичною неможливістю проведення таких перегонів президентські вибори відбулися трохи пізніше – 28 червня (1-й тур) та 12 липня (2-й тур) – у звичайному режимі.

Проте ситуація, пов’язана зі спробою поштового голосування, отримала продовження.

У квітні 2020 року тодішній уповноважений з прав людини Адам Боднар оскаржив в адміністративному суді "поштове" рішення прем’єр-міністра Моравецького.

Боднар підкреслив, що на цій підставі "Польська пошта" звернулася до місцевої влади з проханням надати їй списки виборців.

Однак, за його словами,.

таке розпорядження прем'єра грубо порушило законодавство і негативно вплинуло на права громадян.

Примітно, що у 2021 році "Польська пошта" зі свого боку звернулася до ДВК за компенсацією за допомогу в організації виборів.

Йшлося про більш ніж 70 млн злотих.

Утім, листоноші отримали лише три чверті від цієї суми (близько 53 млн злотих), оскільки ДВК не знайшла законних підстав для виплати решти, через що "Польська пошта" вимагає від комісії ще 14 млн злотих і передала справу до суду.

Рішення, що "суперечить логіці моменту".

Після зміни наприкінці 2023 року уряду й повернення до влади Дональда Туска табір "ПіС" почав переживати не найкращі для себе часи.

Зокрема, були висунуті звинувачення проти низки представників колишньої партії влади.

І від самого початку було зрозуміло, що серед підозрюваних опиниться і колишній прем’єр Матеуш Моравецький.

У травні 2024 року Моравецький постав перед слідчим комітетом у справі виборів в "конвертах".

Перед комісією колишній очільник Ради міністрів Польщі послідовно стверджував, що проведення виборів через пошту було найбезпечнішим рішенням у ситуації з пандемією.

"Я підписав рішення про підготовку до виборів, пишаюся цим і беру відповідальність за все, що пов’язано з цими рішеннями", – заявив колишній голова уряду.

Моравецький заявив, що відповідальність несе не тодішній уряд, а опозиційна на той час "Громадянська платформа", лідером якої є Туск, – за те, що під час підготовки поштових виборів "витрачено 70 млн злотих".

"Ви винні у тому, що 70 мільйонів злотих пішли на вітер, винні в цьому "Громадянська платформа" та її керівник, тодішня голова партії пані Малгожата Кідава-Блонська, і всі ті, хто в цьому зізнався, включаючи (нинішнього мера Варшави.

– Ред.) пана Рафала Тшасковського", – заявив Моравецький.

Наприкінці червня Воєводський адміністративний суд постановив, що рішення Матеуша Моравецького порушує конституцію, закон про Раду міністрів і Виборчий кодекс.

Це рішення підтвердив Вищий адміністративний суд Польщі.

Моравецький назвав рішення Вищого адміністративного суду "повністю відірваним від тих часів і загроз, яка існувала".

Він також заявив, що рішення суду "суперечить логіці того моменту".

"Також зрозуміло, що якби наш уряд тоді не вжив заходів, вердикт також був би винесений сьогодні – цього разу включно зі скаргою на бездіяльність і загрозу здоров’ю громадян", – написав Моравецький у соцмережі X.

Не виборами єдиними.

Чинний польський уряд не обмежився лише подіями чотирирічної давнини.

Дісталося Матеушу Моравецькому й за більш свіжі справи.

Так, з березня цього року триває конфлікт між Міністерством закордонних справ та президентом Анджеєм Дудою щодо послів.

Річ у тім, що тоді польське зовнішньополітичне відомство оголосило, що його очільник Радослав Сікорський вирішив припинити місію понад п’ятдесяти амбасадорів, а кількох кандидатів, поданих на затвердження попереднім керівництвом міністерства, відкликати.

Водночас МЗС висловило сподівання "на злагоджену співпрацю з цього питання найважливіших органів влади країни".

Варто зазначити, що відповідно до законодавства посла призначає на посаду та звільняє з посади президент.

Як заявив керівник канцелярії президента Марчин Масталерек, Анджей Дуда не погоджувався на повне відкликання послів без конкретних причин чи причин.

Та найцікавішим у цій історії є саме те, що і в ній знайшлося місце для колишнього глави уряду Польщі.

Так, за даними Gazeta Wyborcza, Матеуш Моравецький тиснув на прем’єрку Італії Джорджію Мелоні, щоб вона відмовилася прийняти нового посла Польщі у Римі Ришарда Шнепфа, призначеного урядом Дональда Туска.

3 липня в етері Radio Zet міністр Сікорський сказав, що "не виключає, що це могло статися".

А вже днем пізніше в інтерв’ю TVN24 підтвердив, що, наскільки йому відомо, повідомлення Gazeta Wyborcza були правдивими.

"Я перевірив цю чутку, і, на жаль, вона підтвердилася", – сказав Сікорський, додавши, що завдяки цьому "посол Шнепф отримав згоду на службу втричі швидше, аніж зазвичай".

Колишній речник уряду Моравецького Пьотр Мюллер спростував у соцмережах повідомлення газети.

А лідер "ПіС" Ярослав Качинський заявив, що йому нічого не відомо про можливий тиск Моравецького на очільницю уряду Італії, висловивши переконання, що це фейк, оскільки, з його слів, "опоненти постійно брешуть".

Рівняння на президентські вибори.

Ситуація навколо Матеуша Моравецького виглядає досить неоднозначно.

З одного боку, представники колишньої влади у питанні поштових виборів дійсно могли порушити законодавство, з іншого – зараз вони перебувають в опозиції, а отже, звинувачення навіть у старих "гріхах" може мати вигляд розправи з політичними опонентами з боку вже нового уряду.

Ця ситуація може мати наслідки для Варшави мінімум з двох аспектів.

По-перше, з 1 січня 2025 року до Польщі перейде головування у Раді Євросоюзу, а тому уряду Дональда Туска варто було би мати непогану репутацію, щоб не уподібнитися до Угорщини, яка головує в ЄС зараз.

По-друге, в тому ж році у Польщі відбудуться президентські перегони, й серед потенційних кандидатів від "Права і справедливості" розглядається Матеуш Моравецький.

Більш того, наразі він є одним із ключових кандидатів на цю посаду.

Соціологічні опитування вказують, що він має найкращі шанси серед представників опозиції виграти ці вибори, а у протистоянні з представниками чинної влади поступається лише столичному меру Рафалу Тшасковському.

За таких обставин нинішні звинувачення ще більше можуть посилити враження спроби витіснення колишнього прем’єра з політичної арени.

І це може стати проблемою для Польщі.

Автор: Станіслав Желіховський,.

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.