Іспанія та Франція провели найкрасивіший матч Євро: тактичний огляд півфіналу ЧЄ-2024

Перший півфінал Євро-2024 став взірцем розкішної боротьби, коли дві команди перевершили наші передматчеві очікування. Іспанія та Франція влаштували триллер першого тайму, аби в другому тиснути одна на одну та з усіх сил намагатися втримати потрібний результат. Як Іспанія створила цей камбек та чому це була найкраща збірна Франції за всі 6 матчів - OBOZ.UA розповідає про всі ключові моменти важливої перемоги Фурії Рохи.

Стартові склади

Іспанія: Сімон – Навас, Начо, Лапорт, Кукурелья - Родрі, Руїс – Ямаль, Ольмо, Вільямс – Мората

Франція: Меньян – Кунде, Упамекано, Саліба, Ернандес – Канте, Чуамені, Рабьо – Дембеле, Коло Муані, Мбаппе

Перший тайм. Налаштуватися на динаміку

Перше, що впадає в око - кількісна перевага французів. Команди грали 11х12, бо проти кожного дотику Кукурельї вмикався цілісінький стадіон і свист був приголомшливий. Аби зламати досвідченого захисника, трибунам знадобилося 8 хвилин: кілька обрізок натякнули на проблеми. Франція насправді побудувала дуже красиву комбінацію із переведенням між флангами: Мбаппе ідеально закинув на Коло Муані й тому треба було тільки перевести м’яча у ворота. Дуже легкий гол із провалом захисту - аж три оборонці Іспанії загубили позиції та не встигли закрити суперників. Добиванням стала жовта картка для Наваса - оборонець лишився без можливості бути тактично корисним.

Хоча Іспанія хотіла контролювати гру і до голу, і після. Той же Навас постійно слідкував за Мбаппе та обрізав його небезпечне вривання у карний. Фурія Роха не йшла сценарієм гри з німцями, а одразу почала агресивну розвідку. Наслідком цього став пропущений м’яч, але як же швидко вони відновили атакувальний настрій. Спрацювали підключення Ямала в центр: вінгер був першим на підборі, розхитав силу-силенну захисників і з вільного простору вгатив по воротах Меньяна. Ще одна краса турніру. Наступний гол Ольмо - це вже краса персональної майстерності; добре, що гол записали на нього, півзахисник гарно розібрався в епізоді.

Швидкий обмін голами не зламав плани обох збірних. Навпаки, яскравіше заграли їх головні схеми. Франція будувала свої виходи через контратаки: за відсутності Грізманна, всі м’ячі йшли на Мбаппе, який біг у зону кутового прапорця та чекав підтримки для подальшого розвитку моменту. Натомість в Іспанії помітною була спроба пробити з будь-якої зручної точки, аби суперники не встигали низько закриватися. Головний автор усіх локальних перемог на полі - Родрі. Він постійно грав по Канте та змушував звільняти простір, куди миттєво вривалися Руїс та Ольмо.

У першому таймі команди витисли максимум зі своїх стартових намірів. Французи відзахищалися, а іспанці доатакувалися. Коли це перестало працювати, вони використали додаткові опції та ніби обмінялися ролями - Ляпорт і Навас повернули стабільність у захист, а Дембеле з Коло Муані виходили в розкішні контратаки. До перерви продовжувалося щире задоволення від гри, хоча обидва тренери розуміли швидку потребу в кардинальній зміні.

Другий тайм. Іспанії вдалося налаштуватися на захист, а Франція розгубила сміливість

Стрімкість, із якою Іспанія увірвалася в другий тайм, помітна через дірки в захисті французів. Коли Меньян виходив на перехоплення на лівому фланзі, стало зрозуміло, що червоні знову повернулися до активного використання Вільямса. Центрбеки також піднімалися дуже високо - настільки, що Ляпорт мав кілька спроб для свого класичного проходу з ударом.

Рахунок був на користь Фурії, французам треба було шукати інновації. Вони спробували раптові удари і Сімона кілька разів перевіряли на реакції - воротар був на місці. Аби частіше підбирати м’яча, триколірні перестали сідати вглиб, Мбаппе з Коло Муані постійно лишалися на пресинг. Якщо іспанське володіння затягувалося, то до них підіймалися Дембеле та Чуамені. А з виходом Грізманна в центрі побільшало підбирань - Антуан дуже сміливо кидався у відбори і на Родрі, і на Ольмо.

Іспанія грала на нервах суперника розумним контролем: витягували нападників для вільних зон; якщо втрачали м’яча то будували 6-4-0, де взагалі не було простору на розрізний пас. А з виходом Оярсабаля та Меріно в червоних побільшало фактурності - тепер у силовій боротьбі вони отримали якісну перевагу проти невеликих Грізі, Мбаппе і Барколя.

Це була найтехнічніша та найвмотивованіша збірна Франції за весь Євро. І чим ближче був кінець тайму, тим більше вони щось намагалися вигадати щось стовідсоткове. Тільки цим атакам не вистачило віри, бо червоні сміливо зупиняли опонентів на безпечній відстані. Піренейці у відповідь зрідка створювали можливості - можемо згадати лише один удар в Ямала. Хто зна - якби підопічні Дешама почали грати в такий футбол одразу в плей-оф, то де ла Фуенте було б не так легко розібрати їх примітивний захисний стиль. Іспанці знайшли свій шанс, який реалізували за 4 хвилини, а потім організовано відіграли оборону. Навіть вихід Жиру у французів став суто символічним - легенда не спромігся зробити нічогов останньому матчі на Євро.

2:1 - Іспанія створює розкішний камбек та виходить до фіналу Євро. Головний претендент на перемогу вибиває екс-претендента і чекає на майбутнього суперника з пари Англія - Нідерланди. Це був дійсно красивий матч із відчайдушними сутичками, підкатами та класними ударами. І Фурія Роха перемогою склала черговий іспит.