Страх радикальних рішень. Чому Сполучені Штати уникають рішучих кроків щодо підтримки України

Ювілейний саміт НАТО розпочався 9 липня у Вашингтоні, де 75 років тому було офіційно ухвалено рішення про формування західного військового блоку. Крім підбиття підсумків семи з половиною десятиріч існування Альянсу, союзники також мають намір окреслити плани на майбутнє.

Прийматиме в американській столиці лідерів країн НАТО президент США Джо Байден. Але партнери, які, за даними західних ЗМІ, дедалі менше вірять у його перемогу на майбутніх президентських виборах, збираються вести переговори, виходячи з ймовірності повернення до Білого дому республіканця Дональда Трампа.

Схема Столтенберга "посуває" США і знаходить підтримку в НАТО

На саміті, який триватиме до 11 липня включно, партнери планують обговорити розширення зони впливу НАТО в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Для цього у Вашингтон запросили лідерів Австралії, Японії, Нової Зеландії та Південної Кореї.

Також одним із глобальних пунктів порядку денного саміту стане допомога Україні. І тут союзникам, мабуть, доведеться найскладніше. Дональд Трамп за час передвиборчої кампанії зарекомендував себе переконаним прихильником припинення конфлікту, якому обіцяв покласти край "за 24 години". Також він заявляв і про намір припинити фінансування Києва.

Між тим досі США відігравали ключову роль у розподілі військової допомоги Україні. Зокрема, під керівництвом глави Пентагону Ллойда Остіна з початку повномасштабної війни відбулося вже 23 засідання контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн", а на США у 2023 році припадало близько 40% усієї допомоги Києву.

Враховуючи можливі зміни у Білому домі, генсек Альянсу Єнс Столтенберг напрацював схему, яка має про всяк випадок убезпечити постачання Україні. Зокрема, генсек Альянсу запропонував союзникам взяти на себе зобов’язання у 2025 році надати Києву озброєнь не менше, ніж на $40 млрд. Крім того, функції розподільника поставок було запропоновано передати від США до НАТО.

Обидві пропозиції обговорюватимуться на нинішньому саміті у Вашингтоні і вимагатимуть остаточного узгодження, хоча, за даними Reuters, більшість партнерів уже підтримали ініціативи пана Столтенберга.

Тим часом експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що до виборів президента США 5 листопада Адміністрація Байдена в плані підтримки України проводитиме досить гнучку політику, яка враховуватиме електоральні ризики.

Чому Білий дім у підтримці України не робитиме рішучих кроків

"Передусім, не слід забувати, що допомога США виділена Україні до кінця поточного року. І тут головне питання полягає в тому, щоб по максимуму цю допомогу вибрати з тим, аби вона потім не була списана. А це стане проблемою зразу після президентських виборів у Штатах, тому що фінансовий рік там закінчується раніше, ніж у нас. Тому, я думаю, що ключове, на чому мав би зосередитися Білий дім – передати без зволікань ці кошти Україні у вигляді боєприпасів, військової техніки, тощо. Байден, до речі, буквально вчора заявив, що буде прийняте якесь додаткове рішення стосовно протиповітряної оборони для України. Скоріше за все, мова йтиме про нові Patriot, які власне передаватимуть Сполучені Штати", — зазначає у розмові з Фокусом політолог Ігор Рейтерович.

Поряд з тим, якихось нових та кардинальних кроків Адміністрації Байдена, на переконання експерта, до виборів у США ми не побачимо, оскільки у Білого дому є певна політика, якої він достатньо жорстко притримується.

"Вельми показовим моментом в цьому контексті є той факт, що навіть на фоні обстрілів дитячої лікарні "Охматдит" Сполучені Штати не збираються змінювати свій дозвіл щодо нанесення ударів по території Російської Федерації. Тобто, вони не збільшують територію, по якій можна бити. Скоріше за все, подібна позиція, окрім певних моментів, пов’язаних безпосередньо з самітом НАТО, зберігатиметься й надалі. Адміністрація Байдена з головою занурилася у вибори і по питанням російсько-української війни вони вирішили не робити якихось різких кроків, а залишити все як є, нічого не змінюючи, щоб не нашкодити собі з електоральної точки зору. Тому Білий дім продовжуватиме, скажімо так, пливти за течією", — підкреслює політолог.

Відповідаючи на запитання Фокусу про те, наскільки, з урахуванням специфіки моменту, доцільно проводити Саміт миру-2 до президентських виборів у США, про що The Guardian заявив міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Касіс, Ігор Рейтерович наголосив: "В мене є певні сумніви, що черговий Саміт миру може відбутися до 5 листопада, тобто до президентських виборів у США, адже ми не бачимо зараз якихось активних рухів щодо обрання країни, яка прийматиме цей міжнародний захід, підготовку до якого потрібно починати вже сьогодні. Однозначно можна сказати, що питання, які виноситиме Україна, точно будуть узгоджені з нашими ключовими партнерами і союзниками, тому щонайменше публічновони підтримуватимуться Вашингтоном".

Чи слід очікувати на радикальні рішення щодо підтримки у протистоянні агресору

У тому, що Адміністрація Джо Байдена наразі лише намагається вибудувати стратегію поведінки щодо України у передвиборчий період, переконаний політолог Максим Джигун.

"Білий дім буде з одного боку демонструвати бажання вирішити внутрішні американські проблеми на кшталт безробіття, інфляції, тощо. З іншого ж боку, у Байдена намагатимуться не відпускати теми міжнародної політики настільки далеко, аби їх міг перехопити Трамп, який не цурається робити гострі і часто дуже суперечливі заяви стосовно того ж Путіна. Але хай там як, я дуже сумніваюся, що Сполучені Штати будуть готові до радикальних кроків у питаннях посилення підтримки України", — підкреслює політолог у розмові з Фокусом.

На думку Максима Джигуна, бажання США радше полягатиме в тому, аби ситуація на українському фронті напередодні їхніх виборів радикально не змінилася.

"Чи то перехід Росії в надактивну атаку і відбиття значних українських територій, чи то непередбачуваність Путіна у разі де окупації Україною своїх земель у найближчі місяці – все це у розумінні Білого дому є факторами нестабільності, які однаково битимуть по позиціям Байдена. Тому ще раз наголошую: радикальної зміни риторики і тим більше дій, очікувати від Сполучених Штатів не варто", — акцентує експерт.

За його словами, якщо б Байден був готовий до того, щоб за рахунок посилення України "виїжджати" на виборчій кампанії, то ми б на саміті НАТО у Вашингтоні чули б, наприклад, про готовність відтерміновано запросити Україну до Північноатлантичного Альянсу.

Це, наголошує Максим Джигун, був би суто політичний, але надзвичайно символічний і важливий крок, але ми його не побачимо через неготовність Джо Байдена переходити наразі до більш рішучих дій в плані підтримки України.

Він зауважив: США у питанні завершення війни за формулою, яку пропонує Україна, відіграють конструктивну, але не надто активну роль.