Володимир Фесенко: Орбан «працює» на Трампа та веде свою гру з Сі Цзіньпіном

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия країна пів року очолюватиме Раду Євросоюзу, розпочав свою діяльність на цій посаді із серії «миротворчих візитів». Спочатку Київ і зустріч із Зеленським, потім раптово - вояж до Москви "поговорити з Путіним", потім - Китай та спілкування із Сі Цзіньпіном, тепер поїздка до Вашингтона, де розпочинається саміт НАТО. З чим пов'язана така активність і до якого результату вона може привести, Коротко про розповідає політолог Володимир Фесенко.

Мета Орбана - галас навколо його імені

- Ви вже склали собі уявлення про «миротворчу клоунаду» Орбана? Вона зводиться до тези «нічого конкретного, просто припиніть стріляти». І він постійно отримує «ні» на свої пропозиції як від Києва, так і від Путіна.

- Я навіть не виключаю, що після Китаю у Штатах може відбутися чергова зустріч Орбана із Трампом. Йому не важливий результат, йому потрібен лише інформаційно-політичний галас навколо його місії, щоб про це говорили. Важлива конспірологія, щоби всі думали: ага, щось там є таке таємне. Тому для Орбана важливим є саме інформаційно-політичний ефект. І він підлаштовується зараз передусім під Трампа і, можливо, під Китай. А зараз варто очікувати на те, що Орбан активно підтримуватиме ініціативу Китаю та Бразилії щодо проведення мирної конференції.

- Альтернативній нашій, українській?

- Фактично, так. Альтернативній Глобальному саміту миру.

- А який сенс цієї конференції? Щоб, зрештою, віддати нашу територію Путіну?

- Коли Орбан був у Києві і сказав про свою мирну ініціативу, всі почали говорити, що це план Путіна і таке інше. Ні, це не план Путіна. Тому що Путін ніколи не йде спочатку на припинення війни, а потім на мирні переговори. Путін завжди веде воєнні дії під час переговорів. І тому нічого дивного, що Путін сказав Орбану – "ні".

Орбан працює на Трампа, а Трамп виступає за заморожування війни на лінії фронту. У будь-якому випадку, частина команди Трампа просуває такий план.

З високою ймовірністю Китай також підтримуватиме виконання умов, які висуває Росія. А це означає - офіційна заборона чи блокування розширення НАТО на Схід. Ось це Китай підтримуватиме. За що й Орбан виступає. І він, крім іншого, грає, звичайно, на себе. Це такий великий піар. Він бачить у цій мирній місії мету навіть без результату. Він розуміє, що результату не буде. Але він хоче із цієї мирної місії зробити головну фішку свого представництва у Євросоюзі. Головне, щоб він виступив у ролі такого лідера, який впливає на світові справи та проблеми. Він таким чином піднімає свій політичний статус, який, по суті, є нікчемним.

- Але він уже створив свою фракцію у Європарламенті…

- Він нічого не створив, а лише заявив про намір створити. На фракцію в нього не вистачає депутатів. І там мають бути депутати як мінімум від 7 країн, а є лише від 4-х. Тому він нічого не створив і навряд чи створить. Він хоче домовитися з прем'єр-міністром Італії та головою правої партії – Мелоні і вступити до її фракції в Європарламенті. Тому що самотужки йому не вдасться створити свою фракцію.

Але йому важливо підняти свою політичну вагу. А підняти її він може завдяки ось такій глобальній мирній ініціативі, плюс гра з Путіном, Сі Цзіньпіном та Трампом. Ось завдяки цьому він і намагається різко збільшити своє політичне значення, та й привернути увагу взагалі. Він же бачить, що тема миру та мирних переговорів стала модною.

Путіну не потрібно підігравати Орбану

- А кого він вважає дурнем, який поведеться на його ініціативи, – нас, Байдена, Європу?

– Йому не важливий результат. Він – наче миротворець. Він проти війни, за мир. Такі ж «миротворці» свого часу і Гітлеру не завадили розпочати війну, лише проклали шлях до світового конфлікту. Отже, треба робити поправку на стиль, скандальні особливості Орбана. Він любить скандали, конфлікти. Тому весь цей епатаж – це намір через псевдомирні ініціативи привернути увагу до себе та підняти свою політичну вагу. І ця гра скоріше на користь Китаю і особливо на користь Трампа.

- А чому Путін не підіграв Орбану і відкинув його т. зв. «мирні ініціативи»?

- А навіщо? У Путіна інший план припинення війни. Путін не хоче заморожування. Це у нас досі багато хто живе ілюзією, що Путін хоче просто заморозити війну. Нічого подібного. Він хоче капітуляції України. Хоча б частково. Відмова від НАТО, скорочення армії і там ціла низка інших поступок. Те, що пропонує Орбан, це умовно формально-компромісний варіант. Але Путіну цього замало, він хоче більшого. Тому він зараз максимально піднімає ставки. Це також його стратегія, він любить такий метод - максимально підняти ставки.

Обстріли 8 липня Києва, Кривого Рогу якраз перед початком саміту НАТО, я думаю, також не випадкові. Тож у цьому плані Путіну не потрібно підігравати Орбану. Він грає у свою гру. Але Орбана він використовує як пішака. Нехай метушиться зі своїми «мирними ініціативами». Адже Угорщина зараз головує у Раді ЄС, і це для Росії добре.

- Так Орбан там всього на пів року.

- Тема мирних переговорів восени набуде нового імпульсу, нового дихання. Отоді Орбан знову з'явиться зі своїми ініціативами. І Путін його, хай не прямо, але побічно, використовуватиме для своїх інтересів.

Орбан при Путіні та Сі Цзіньпіні - як Табакі при Шер Хані

- Ви сказали, що Орбан працює на план Трампа, але приїхав до Сі Цзіньпіна. Виходить, лідер Китаю також працює на план Трампа?

– Тут інше. Орбан взаємодіє з тими, кого вважає впливовими гравцями. Він не приховує свого захоплення Путіним, він для нього – лідер імперії. Для західних політиків поняття "імперія" є негативним, а він захоплюється.

Йому потрібно грати із сильними гравцями. Як у відомому мультфільмі про Мауглі – шакал Табакі поруч із Шер Ханом. Орбан грає таку ж роль. Йому треба бути поряд з агресивними тиграми, поряд з Путіном та Сі Цзіньпіном. І Орбан також хоче стати головним представником Трампа у Європі. Тому він під нього і грає і підтримуватиме ідею заморожування війни, найімовірніше, а для Китаю він просуватиме ідею або допомагатиме Китаю просувати ідею цієї мирної конференції.

- Орбан поїхав до Пекіна тільки за миром чи, може, і якісь китайські інвестиції, подачки отримати?

- Не виключено, що домовлятиметься про щось і для себе. Це просто простежити. У Китаї щомісяця по кілька високопоставлених гостей буває. Нещодавно туди їздив президент Польщі. У квітні був канцлер ФРН Шольц. Після нього, до речі, був німецький віцеканцлер із економіки. Американські високопосадовці, міністри...

- Тобто вони, з одного боку, лякають Китаєм, а з іншого - їдуть на уклін до нього?

- Ні, Євросоюз зараз вводить для Китаю цілу низку економічних обмежень. Це ще не торгова війна, але це сигнал з боку Європи, що Китай працює не за правилами, тому ми запроваджуємо обмеження. А Орбан, на мою думку, виступатиме на підтримку Китаю. Він пропонуватиме Пекіну свої послуги. В обмін, звісно, ​​на якісь економічні подачки, безперечно. Тож тут не лише гра "у мир", а ще й спроба зіграти в особливу гру із Сі Цзіньпіном.

Він також підкреслив, що він перший європейський політик за два роки, який зустрівся з Путіним і поїхав до Москви. Бо там була заборона на такі поїздки. Орбан зіграв проти європейських правил. А тепер у відносинах із Китаєм він також зіграє проти спільної європейської політики. Ось це теж його стиль – гра на протиріччях. Тож, я думаю, це ще не останній скандал, пов'язаний із Орбаном.

Від Орбана Україні можна очікувати нових підлостей

- Але він грає не лише проти європейської політики, він також грає проти євроатлантичної політики, проти НАТО?

- Абсолютно вірно. Ну, з НАТО поки що знайшов компроміс, що він не надаватиме військову допомогу Україні, але не блокуватиме рішення щодо України. Цього поки що достатньо. Але якихось, вибачте за цей термін, «підлянок» від Орбана можна очікувати. Саме щодо НАТО.

- У Європі сказали, що йому не давали мандат на мирні переговори щодо України. І в НАТО, знову ж таки. Як довго терпітимуть Орбана Європа та НАТО?

- Тут складно, бо немає механізму виключення ні з ЄС, ні з НАТО. Це також такий негативний прецедент. Тому Орбан зі своєю політикою, звісно, ​​викликає подив, іноді огиду. Від політики Орбана погано тхне. Але європейці змушені його терпіти.

- Так Європа має важелі фінансові - дотації Угорщині урізати.

- Ці важелі використовують проти Орбана, особливо у Європейському Союзі. У НАТО таких важелів немає. Нині вже дискусія розпочинається на цю тему. Можливо, у НАТО змінюватимуть механізми прийняття рішень. Щоб одна країна не могла заблокувати рішення НАТО. Але Орбан – хитрий, він останньої миті йде на компроміси, на згоду з керівництвом Євросоюзу, НАТО. У цьому плані він дуже хитрий. Але перед цим він намагатиметься виторгувати для себе по максимуму.