Уперше вчені виявили в космосі дивний висячий лід: чим важливе це відкриття

Астрономи використовували космічний телескоп Вебб, щоб зазирнути всередину молекулярної хмари Хамелеон I, де формуються нові зірки. Там вони виявили лід, у якому молекули води лише частково пов'язані всередині. Це явище, відоме як "висячий OH лід", вказує на присутність молекул води, які не пов'язані з усіма своїми сусідами, що може статися, коли лід з домішками або пористий. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Astronomy, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вчені класифікували дуже багато різних типів водяного льоду. Один тип льоду виникає, коли лід утворює шорстку поверхню в дуже маленькому масштабі, а деякі молекули зв'язуються менш ніж із чотирма сусідами, що називається висячим OH льодом. Висячий OH лід найчастіше виникає, коли вода перебуває на поверхні льоду, що складається з суміші H2O та інших молекул. Цей вид льоду раніше створювали в лабораторії. Це дозволило астрономам побачити, який спектр поглиненого світла створює цей лід. З 1990-х років цей спектр світла шукали за допомогою різних інфрачервоних телескопів.

Сигнал від висячого OH льоду було складно знайти, адже характерні частини спектра, який він створює, значною мірою блокуються атмосферою Землі. Навіть космічні телескопи не могли його виявити, адже їм не вистачало чутливості. Але телескопу Вебб це вдалося.

За словами вчених, наявність висячого ОН льоду в хмарах, що утворюють зірки, в космосі, вказує на високопористі "пухнасті" зерна льоду, які, як вважають, відіграють ключову роль у процесі формування планет. Астрономи виявили спектри світла висячого льоду в хмарі Хамелеон I в декількох місцях на довжинах хвиль 2,703 і 2,753 мкм.

Астрономи вважають, що лінія поглинання світла на довжині хвилі 2,703 мкм утворюється краплями на зернах майже чистого водяного льоду, тоді як лінія на довжині хвилі 2,753 мкм виникає через лід зі значними домішками, імовірно, замороженим діоксидом вуглецю або монооксидом вуглецю.

За словами вчених, за допомогою телескопа Вебб їм вдалося детально вивчати фізичну структуру і хімічний склад міжзоряних льодів. Це важливо для забезпечення суворих обмежень на хімічне моделювання, необхідне для реконструкції формування, міжзоряних хмар, протопланетних дисків і зоряних систем.

"Пухнасті" крижані зерна дають змогу більшій кількості молекул прикріплятися до їхньої поверхні, і відбуваються більш складні хімічні процеси задовго до того, як сформувалася будь-яка планета. Підтвердивши наявність висячого OH льоду в хмарі Хамелеон I, вчені отримали важливу особливість, яку можна включити в моделі еволюції протопланетних дисків.

Як уже писав Фокус, вчені з'ясували, яксонячна буряможе зруйнувати енергетичну інфраструктуру на Землі. Автори дослідження вважають, що для енергетичної інфраструктури надзвичайно небезпечні сонячні удари, що викликають полярне сяйво.

Також Фокус писав про те, що фізики дійшли висновку, що створити чорну діру за допомогою концентрованого світла неможливо. Хоча теорія щодо Ейнштейна свідчить про протилежне.