Найважче попереду: Майк Кофман назвав ключові виклики для ЗСУ після поїздки в Україну

Україну чекають важкі місяці боїв на полі бою, але ситуація на полі бою краща, аніж була навесні. Фахівець з оборони та старший науковий співробітник Фонду Карнегі Майкл Кофман повернувся з чергової поїздки з України й поділився спостереженнями в Х (раніше Твіттер).

В Україні постійно покращується ситуація із живою силою, укріпленнями та боєприпасами. Але російські війська теж мають поступові успіхи в Донецькій області. Проте окупанти не змогли скористатися харківським наступом для значного прориву.

Харківській фронт стабілізувався. Співвідношення сил там не на російському боці. ЗС РФ зосереджені на:

• Часовому Яру;
• Торецькому;
• Очеретине-Покровськ;
• меншою мірою Купʼянськ.

Попри значне покращення прогнозів, усунення дефіциту живої сили в ЗСУ потребуватиме часу. Тому особливо важкими будуть наступні два місяці в Донецькій області, де окупанти будуть тиснути.

Зміна політики США щодо застосування зброї дозволила Україні відсунути російські С-300, які використовувалися для обстрілу Харкова. Це дало місту перепочинок і змусило Росію внести корективи, хоча на той момент наступ вже досягнув кульмінації.

Найбільша проблема в Силах оборони

Майкл Кофман пише, що розв'язання проблеми з кадрами вже триває. Після прийняття закону про мобілізацію вона стала йти краще. Так само ефективніше працюють рекрутингові центри. Вже за кілька місяців нова сила буде підкріплювати фронт.

Проте критичною ситуація є в повітрі. Україні бракує систем ППО всіх типів від ближнього до дальнього радіуса дії. Вони потрібні для захисту лінії фронту, міст, критичної інфраструктури та тилових районів.

В Україні залишилася дуже мало запасів для радянських ЗРК, поки у РФ значно нарощується виробництво дронів та ракет. Дефіцит ППО призвів до появ безпілотників в українському тилу, які наводять ракети на важливі цілі. Проблема з ЗРК значно ширша, Вона має вплив на артилерію, дає можливість РФ динамічно націлюватися в тилу, а також робить розміщення ППО великого радіуса дії ризикованим. В ЗСУ почали використовувати дрони-перехоплювачі, але це потребує масштабного вирішення.

Російські авіабомби (УМПК/УМПБ) стали точнішими і отримали більшу дальність. Вони знищують цілі позиції і мають більший психологічний вплив, ніж артилерія. Кілька авіабомб можуть зрівняти з землею споруду, яка б витримала кілька днів артилерійських обстрілів.

Обіцянка надати додаткові батареї Patriot, NASAMS і HAWK, а також перенаправлення експорту зенітних ракет в Україну може суттєво змінити ситуацію цього року. Проте викликом є сам захист Patriot.

Ключовою загрозою є російські ракетні удари. Вони все більш витончено підходять до повітряних ударів й нарощують виробництво. Удари знищили вагому частину неядерної генерації електроенергії в Україні. Країну очікує найважча зима. На потреби країни потрібно близько 16 ГВт, за найоптимістичнішим сценарієм Україна вироблятиме 12.

"Хоча Україна, ймовірно, стабілізує лінію фронту, розв'язання проблеми нестачі протиповітряної оборони, електроенергії та покращення власного ударного потенціалу має стати пріоритетом для Заходу, оскільки це може виявитися набагато важливішим для траєкторії цієї війни", — резюмує автор.

Паритет боєприпасів

Постачання західних боєприпасів дещо покращили ситуацію із боєприпасами. За оцінками аналітика, на Харківському напрямку співвідношення є 1:1, а в інших місцях воно 5:1 на користь РФ. На певних напрямках все ще є проблеми із забезпеченням, що змушує артилерію діяти ближче до лінії фронту.

Навчання бійців ЗСУ

Поки Україна покращує ситуацію з особовим складом, Захід має покращити рівень підготовки на своїх полігонах. Додаткова жива сила допоможе стабілізувати ситуацію восени, що дозволить покращити ротації та доукомплектувати бригади.

"Захід також повинен допомогти з пакетами обладнання для заміни втрат і оснащенням нових підрозділів, інакше це будуть переважно піхотні або, в кращому випадку, моторизовані бригади. Українські підрозділи потребують більше М113, Bradley та базової захищеної мобільності," — пише Кофман.

Наступ РФ

Російські війська не здатні проводити широкомасштабні операції або долати добре підготовлені рубежі. Більшість штурмів проводяться невеликими загонами по 8-15 бійців, подекуди по 4-6 особи. ЗС РФ чергують атаки механізованими підрозділами, легкими машинами та піхотою, все залежить від наявності техніки.

Деякі підрозділи застосовують мотоцикли чи квадроцикли, щоб зменшити втрати броні, а також через нездатність просунутися до позицій захисників. Така тактика може дати РФ поступове просування, але оперативно значущих проривів так складно досягти. При цьому масштабні наступи для ЗС РФ виявляються дуже дорогими для ЗС РФ, а вони не можуть собі дозволити втрати, які були на Авдіївському напрямку.

Нагадаємо, 10 липня ЗМІ писали, які характеристики має російська ракетапід назвою "Изделие 720".

10 липня ЗС РФ атакували Україну балістикою та "Шахедами".