Від "ураження ракетою ППО" до "постанови": як змінювалася риторика Росії про обстріл "Охматдиту"

Ранок 8 липня для України розпочався новою хвилею терору з боку Росії. Поки ворожі канали рясніли привітаннями до Дня сім'ї та проголошенням сімейних цінностей основою російського суспільства, російська армія цинічно вдарила по мирному населенню України, вчергове продемонструвавши власне лицемірство. І поки росіяни святкували, українці ховалися від бомбардувань та втрачали близьких і рідних. Проте цього ніколи не покажуть на російському телебаченні або у телеграм-каналах. Навпаки, за усталеною методичкою, скажуть "це не ми" і "нас там не було" та повторять вічнозелені наративи.

Тож далі у матеріалі для 24 Каналу розбираємося, якими версіями рупори Кремля намагалися виправдати черговий воєнний злочин.

"Били по військових цілях"

Як і заведено в пропагандистській методичці, після кожного злочину Кремль перекладає відповідальність на постраждалого, тобто Україну. Майже одразу після удару по цивільних об'єктах в Україні росіяни прозвітували про "досягнення цілей". Усі як один вони писали, що "завдали групового удару високоточною зброєю великої дальності по об'єктах військової промисловості України та авіаційних баз ЗСУ". Росіяни звинуватили Україну у «брехні» про те, що удар був спланованим та націлювався на цивільну інфраструктуру.

Насправді ж це чергова брехня, адже численні докази як України, так і міжнародних медіа доводять, що Росія цілеспрямовано вдарила по цивільних об'єктах та мирних мешканцях. Щобільше, за міжнародним гуманітарним правом, навіть під час обстрілу справжніх військових об'єктів мають обиратися такі методи, які мінімізують цивільні жертви. Тоді як зброю, яка не є високоточною та створює загрозу цивільним, використовувати не можна.

Кремлівські телеграм-канали регулярно виправдовують обстріли "складами ЗСУ", проте не надають жодних доказів, що вони справді були розташовані у цьому місці. А щоб надати більшої легітимності своїм словам, телеграм-канали вигадали, нібито у будівлі поряд із лікарнею "Охматдит" ще й проходила нарада "важливих людей".

Тактику виправдовування Росія використовує щонайменше з часів Першої чеченської війни у 1994 – 1996 роках. Так, у 1995 році тодішній очільник військово-повітряних сил Росії сказав, що його армія завдавала ударів "лише по військових об'єктах", а не по цивільних будівлях Грозного. "Тільки по військових" – теза, яку росіяни повторювали після бомбардування цивільних об'єктів в Грузії у 2008 році, а також в українських містах після агресії 2014 року.

"У "Охматдит" влучила не російська ракета, а українська ракета ППО"

Перекладання провини на українську ППО — ще одна частина пропагандистської методички. Разом зі світлинами зруйнованого "Охматдиту" пропагандисти поширювали тези, нібито "українські бойовики спеціально обстрілюють мирне населення України, щоб звинуватити росіян", а удар по лікарні "завдали ракетою ППО AIM-120 із ЗРК NASAMS, яка використовується українською стороною".

На відео, які поширюють самі ж росіяни, чітко видно влучання ракети. За даними СБУ, по "Охматдиту" росіяни завдали удару стратегічною крилатою ракетою Х-101. Зокрема, на місці влучання знайшли уламки корпуса задньої частини Х-101 з серійним номером та частину руля цієї ж ракети.

OSINT-аналітики Molfar зазначають, що ракета мала типову низхідну траєкторію та не мала видимих пошкоджень, що спростовує версію "ракета відхилилася від курсу через українську ППО".

Скриншот з відео влучання ракети по лікарні "Охматдит" 8 липня 2024 року

Удар ракетою Х-101 підтвердили й незалежні міжнародні розслідувачі Bellingcat, а також Фабіан Хоффман, фахівець із ракетних технологій з Університету Осло. Експерти Bellingcat перевірили версію росіян з ракетою AIM-120, але не знайшли жодних підтверджень.

Ліворуч – 3D-модель ракети Х-101, праворуч – ракета, яка влучила в "Охматдит" / Фото Bellingcat

У Bellingcat порівняли уламки ракет, опубліковані СБУ, із частинами ракети Х-101, які раніше збивали над Україною. Експерти виявили схожі серійні номери: "840708036", "№234452" і "45 • 14" на уламках ракети біля "Охматдиту" та "840708200", "№233229" і "45 • 14" на частині Х-101, яку збили над Україною 29 грудня 2023 року. Співробітники Міністерства юстиції ідентифікували біля "Охматдиту" понад 30 різних уламків ракети. Частина із цифрами – це фрагмент зовнішньої обшивки двигуна із виробничим номером.

Уламки ракети Х-101, яка влучила в лікарню "Охматдит" / Bellingcat

"Сили оборони навмисно не збивали російські ракети"

Ще одна брехня росіян, яка не витримує жодної критики. 8 липня російська армія терору завдала комбінованого ракетного удару по Україні із використанням ракет повітряного, морського та наземного базування.

Представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, що під час обстрілу 8 липня крилаті ракети летіли на надмалих висотах. Це ускладнює виявлення та знищення російських ракет, а також збільшує потенційні руйнування у разі їх збиття. Крім того, ракети оснащуються додатковими засобами, зокрема радіолокаційними та тепловими пастками.

Попри це, військові роблять усе можливе для захисту цивільного населення від ворожих ракет. Зокрема зранку 8 липня Повітряні сили ЗСУ збили 30 із 38 російських ракет. Подібні атаки по цивільних вкотре демонструють міжнародній спільноті необхідність посилювати військову допомогу Україні: збільшити постачання ППО та боєприпасів, прискорити відправлення F-16 та розширити радіус території Росії, у межах якої Україна завдаватиме ударів по військових об'єктах західною зброєю.

"Удари по Україні — спланована постанова перед самітом НАТО"

Декілька годин після обстрілу російські канали продовжували відверто брехати та вигадували все нові й нові виправдання своєму воєнному злочину. Так, декілька з телеграм-каналів вдалися до звинувачень України у "постановці". Мовляв, обстріл "Охматдиту" – "зрежисована українська провокація", щоб інформаційно "прогріти" саміт НАТО, отримати більше грошей від партнерів і "підвищити градус ненависті в масах".

Скриншоти публікацій росіян

Крім того, пропагандисти назвали заяви України щодо обстрілу "медійними криками", адже жодна дитина буцімто не постраждала. За останніми даними, внаслідок обстрілу 8 липня у Києві загинули 34 людини, зокрема 6 дітей, постраждала 121 особа, з них — 10 поранених дітей. У Кривому Розі загинули 10 цивільних та ще 47 отримали поранення. У Дніпрі один загиблий та 12 поранених.

Звинувачення України в "постановці" не нові. Цю тезу росіяни активно просували після воєнних злочинів у Бучі, коли увесь світ побачив те саме "обличчя" Росії. Тоді кремлівські канали публікували безглузді дописи про "постановку", "докази" яких зводилися до гучних заяв "це все українці" без реальних підтверджень

Разом із цим росіяни звинуватили український уряд у поширенні "темників", аби медіа писали лише про ситуацію з лікарнею "Охматдит". Так уряд начебто намагався "відвернути увагу" від інших ударів Росії по Києву, де безпосередньо розташовані військові обʼєкти. Хоча українські медіа публікували репортажі не лише з клініки "Охматдит", а й щодо влучання в будинок на Сирці, будівлю на Лук'янівці, медичну клініку у Дніпровському районі та про удари в Кривому Розі та Дніпрі.

"У лікарні переховувались та лікувались військові, а не діти"

Продовжуючи виправдовувати злочин, пропагандисти заявили, нібито замість дітей у лікарні "Охматдит" лікувались військові Сил оборони. Як "доказ" вони наводять відео, на якому військові та працівники різних служб допомагають розбирати наслідки ворожої атаки у будівлі навпроти лікарні.

Скриншот допису росіян

Насправді жодних повідомлень про поранених чи загиблих військових унаслідок влучання в Києві не надходило. Натомість у мережі є безліч фото та відео з пораненими цивільними, серед яких медичний персонал та діти, яких на момент влучання було у приміщенні 627. У результаті атаки на "Охматдит" 8 дітей отримали поранення. Один хлопчик помер 10 липня, на момент обстрілу він знаходився в реанімації, пізніше його перевезли в іншу київську лікарню.

Хоча деякі телеграм-канали все ж визнали, що у лікарні були діти. Але одразу звинуватили "Охматдит" у тому, що дітей нібито "навіть не намагалися спустити в бомбосховище". Повітряна тривога пролунала у Києві о 9:52, а перші повідомлення про вибухи почали з'являтися о 10:27. Одразу після тривоги лікарня припинила роботу і почала евакуювати пацієнтів до укриття. Директор "Охматдиту" Володимир Жовнір пояснив, що це досить складний процес, особливо для дітей у реанімації. Також на момент атаки проводилися три складні операції. За словами завідувача одного з відділень Валерія Бовкуна, операція почалась до повітряної тривоги і її неможливо було перервати. Дитина не постраждала, оскільки хірурги, які проводили операцію, закрили її своїми тілами.

Навіщо Росія поширює такі заяви?

Передусім росіяни намагаються перекласти відповідальність за свої злочини на потерпілого – Україну – та відвести увагу від реальних фактів. Разом із цим усі тактики росіян, якими виправдовували обстріл 8 липня, ідентичні вкидам про попередні обстріли.

Крім того, у пропагандистів абсолютно відсутня логіка, адже у кожному повідомлені вони додають "нові версії", які насправді суперечать одна одній. У цьому ж і прихована ще одна ціль – не лише виправдати злочин, а й заплутати аудиторію, розмити реальність, щоб у великому потоці інформації правда загубилася, а вкиди – залишилися.

Помітно, що голос пропаганди звучить не лише російською. Так, у соцмережах низка прихильників кремля на Заході, як-от Джексон Хінкл, просували російський фейк про "влучання української ППО в лікарню". Тож усі ці фейки поширюються не лише серед росіян та українців, а на глобальному рівні.

Удар 8 липня також є частиною стратегії залякування та деморалізації. Зокрема, щоб продемонструвати українцям, що на них чекає у разі відмови від переговорів на умовах росіян. Подібними ракетними атаками Росія намагається нав'язати світові власні правила та змусити Україну швидше сісти за стіл перемовин. На деяких українських блогерів такий тиск росіян навіть подіяв. У своїх соцмережах деякі з них почали закликати до перемовин, навіть якщо доведеться віддати власні території. Тільки-но Росії "мир" насправді не треба. Це кажуть і самі окупанти – 10 липня Мєдвєдєв відкрито заявив, що вони захоплять усю Україну, як тільки Москва і Київ підпишуть "мирний договір" та завершать війну.

Непокараний злочин повторюється

8 липня 2024 року у Варшаві зустрілися прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск та Володимир Зеленський. Спільну конференцію почали із хвилини мовчання. Туск засудив удар Росії та зазначив, що Україні потрібна допомога "всього цивілізованого світу", а також заявив, що Польща готова допомогти постраждалим дітям. Удар росіян також засудили Велика Британія, США, Чехія, Естонія, Молдова, Латвія та інші країни. Тоді як Китай, який підтримує Росію та допомагає їй обходити санкції, закликав "сприяти охолодженню ситуації та створювати умови для якнайшвидшого припинення вогню і політичного врегулювання кризи".

Водночас підтримка світу була відверто недостатньою, адже заяви світових лідерів переважно обмежилися "стурбованістю", без практичних кроків, як-от анонсування нових санкцій чи надання зброї. Хоча була й показова реакція Чехії, яка після засідання ООН викликала російського посла та вручила йому ноту протесту. Вже безпосередньо під час саміту НАТО 10 липня 2024 року президент США повідомив, що США, Німеччина, Нідерланди, Румунія та Італія нададуть Україні 5 додаткових систем ППО. Президент України подякував та зазначив, що ці системи допоможуть, але цього все одно недостатньо, зважаючи на останню атаку росіян.

Тож теракт росіян слугує нагадуванням західним партнерам – Росія не поступиться власними амбіціями, навіть попри численні українські жертви та руйнування. Мир в Європі неможливий без перемоги Україні. Досягти його можливо продовженням військової підтримки, посиленням санкцій та притягненням Росії до повної відповідальності за кожний воєнний злочин проти України.

На Заході також мають продовжувати боротьбу з дезінформацією: блокувати медіа, пов’язані з Росією, не давати майданчик проросійським спікерам, посилювати модерацію фейкового контенту в соцмережах. Світ повинен чути, бачити та знати правду: Росія — держава-терорист. Якщо злочин та брехня залишаться непокараними, вони приречені повторюватися знову й знову.