Західний слід в "Охматдиті". Як Росія використовує компоненти союзників для своїх ракет

Про те, що російська ракета Х-101, яка зруйнувала київську дитячу лікарню "Охматдит", базується на компонентах західного виробництва, що свідчить про успіх Кремля в обході санкцій, пише Financial Times.

Видання констатує: "Росія виробляє майже у вісім разів більше Х-101, ніж до повномасштабного вторгнення у 2022 році — і все ще залежить від запчастин із західних країн, зокрема зі Сполучених Штатів". FT також акцентує, що хоча санкції і відрізали Росію від деяких передових компонентів, оборонний сектор Кремля використовує мікропроцесори та інші технології, які не призначені для військового використання. Аналіз російських документів, проведений газетою, показує, що деталі, які були виготовлені західними виробниками, в документах вказані як такі, що були зроблені у Китаї, Малайзії, Філіппінах, Тайвані чи Таїланді.

Загалом, згідно з експертним висновком FT, укомплектована Х-101 може містити понад 50 різних деталей іноземного виробництва.

Доступ РФ до західних деталей для ракет має бути максимально дорогим

"Станом на сьогодні антиросійські санкції виглядають не те, що як профанація в повному обсязі, але частково — точно. Ще минулого року, коли ми в Інституті стратегічних досліджень аналізували відносини Ірану і Росії, ми виявили таку річ, що одним з пріоритетів РФ було вивчення досвіду Ірану з обходу санкцій. І, схоже, процес "навчання" пройшов достатньо успішно. Був період, коли товари, які заборонено поставляти до Росії, поставлялись з Європи, наприклад, до Казахстану. Поставки відбувалися через територію Росії, де ці товари зникали, а контори-замовники в Казахстані були спеціально створені Російською Федерацією", — зазначає у розмові з Фокусом політолог Іван Ус.

Наразі, за словами експерта, ніхто не відміняє можливість того, що компанія, яка продаватиме деталі, що заборонені до постачання в Росію, буде знаходитися в якійсь нейтральній країні, проти якої санкцій немає, а далі вона перепродасть цей товар РФ, проводячи такий собі специфічний реекспорт.

Відповідаючи на запитання Фокусу про те, де та як потрібно працювати більш ретельно і жорстко, аби перекривати подібного роду лазівки, Іван Ус зауважив: "Коли компанії продають підсанкційні товари будь-якій фірмі світу, то спеціальним пунктом цього контракту має бути прописано, що ці товари не для реекспорту до РФ. Така схема, щоправда поки що на кулуарному рівні, обговорюється в Євросоюзі. Але краще було б запровадити паралельно кращий механізм контролю за дотриманням такого пункту, оскільки для реекспорту до РФ в окремих країнах, наприклад, в ОАЕ чи Таїланді, можуть створюватися фірми-одноденки".

Водночас експерт додає: які б санкції не запроваджувалися, Росія все рівно знаходить можливості їх обійти.

"На жаль, потрібно визнати, що на сто відсотків усі шпаринки закрити не вдасться, але принаймні зробити максимально дорогими в усіх сенсах цього слова шляхи обходження для Росії — цілком можливо. Безумовно, з одного боку, це означатиме, що товари все ще будуть потрапляти до Росії. Проте з іншої сторони, РФ витрачатиме на це все значно більше коштів. А кошти в Російській Федерації, що б там не казали їхні профільні чиновники, не бездонні, як і 4,6 трильйони рублів, які, як каже РФ, є у фонді національного благополуччя. Аналітики, які відслідковують рухи коштів по ФНБ, констатують, що лише в червні з цього фонду зняли 600 млрд руб. Тобто нехитра арифметика свідчить, що такими темпами вже через 8 місяців у РФ не буде резервних ресурсів", — підкреслює Іван Ус.

Наголосивши на тому, що це достатньо грубий підрахунок, експерт додав: "В будь-якому разі фінансове виснаження Росії триватиме, в тому числі за рахунок того, що обходження санкцій стане більш дорогим "задоволенням".

Як Росія знаходить обхідні шляхи та чи виготовляє свої мікрочипи для ракет

Політолог Олександр Кочетков впевнений: як не можна повністю викорінити наркоторгівлю, контрабанду чи підробку фірмових речей, так не можна і повністю закрити для Росії обхідні санкційні шляхи.

"Слід розуміти, що ті деталі, що відносяться до ракет Х101, — це мікрочипи, які є в системі керування. Такі ж самі мікрочипи є в медичному чи побутовому обладнанні. Ось уявіть собі, що закуповує якась казахстанська, таджицька чи киргизька фірма ці чипи для постачання, наприклад, у Фінляндію для виробництва медичної техніки. І ось ці товари їдуть до замовника автотранспортом, але на території Росії раптом губляться. Ось такі мережі з використанням компаній-прокладок з інших країн РФ вибудувала і активно їх повсякчас застосовує", — пояснив експерт у розмові з Фокусом.

На переконання Олександра Кочеткова, цілком і повністю викорінити подібного роду обхідні винаходи РФ апріорі неможливо. До того ж, додає експерт, росіяни почали виробляти подібні чипи самі: "Так, ці чипи будуть в 5 разів більші, ніж західні, але, на жаль, ракетами вони керувати будуть — так само як радянські мікросхеми керували свого часу радянськими ракетами".

Підкресливши, що в плані слабкої політики, яка б контролювала практичне виконання введених проти РФ санкцій, Україна може висувати обґрунтовані претензії Заходу, Олександр Кочетков резюмував: "Як би це прикро не було, але сьогодні світ не хоче бути повністю на нашому боці. Наприклад, в день трагедії в "Охматдиті" прем’єр-міністр Індії спокійно собі обіймався з Путіним. Практичних можливостей, які б дозволили повністю припинити постачання до РФ деталей для тих же ракет, фізично не існує. З урахуванням цього, значно краще було б, якби Захід постачав би нам далекобійну зброю так, як це робить, наприклад, Великобританія, і тоді ми могли б знищувати ці ракети на підльоті".

На його думку, фірми-прокладки, які створені начебто французами чи американцями і поставляють підсанкційні товари до РФ, тісно співпрацюють з російськими спецслужбами, і вони достатньо успішно маскуються. "Тому перекриття для Росії різноманітних лазівок — це достатньо складна робота. Тому ще раз наголошую: нехай Захід нам більш активно допомагає далекобійною зброєю і толку буде набагато більше", — резюмував експерт.