НАТО повторює свою помилку

Найдорожче "ніщо"

Насамперед треба говорити, що є серйозний прогрес у питанні посилення української ППО. Заявили про передачу низки сучасних систем. Від протибалістичних Patriot та SAMP-T до інших. Так само підтверджена поява в Україні F-16 вже влітку.

Випереджаючи іронізування з цього приводу, не можу не відзначити, що літаки будуть від партнерів, у надійності яких у нас ніколи не було підстав сумніватися (Нідерланди, Норвегія, Данія). Тому сумнівів у тому, що так і буде, у мене немає.

Щодо того, "чому так довго", то і тут відповідь очевидна. Літак без надійних аеродромів, кваліфікованого обслуговування та достатньої кількості серйозного озброєння – це просто дуже дорога мішень. Щодо озброєння для F-16 теж, до речі, були важливі рішення. Зокрема, 300 мільйонів євро на це виділяють Нідерланди. Також не повинна дивувати прив'язка літаків до систем ППО, частина з яких, очевидно, буде прикривати якраз ці літаки.

Тому говорячи про "ніщо" від саміту НАТО, треба розуміти, що це "ніщо" суттєво випереджає за вартістю та значенням усе одержуване Україною роками до того.

НАТО бере на себе зобов'язання щодо забезпечення України зброєю та централізує цей процес, переймаючи відповідний напрямок від формату "Рамштайн". Побачимо, що з цього вийде, але і командування, і матеріальна база для цього вже сформовані на наступний рік.

Якщо ви думаєте, що українській дипломатії все це давалося легко, то ви, мабуть, помиляєтесь.

Гра "раціоналізуй маніяка"

Тепер щодо різноманітних декларацій та висловів, записаних до цих декларацій. Тут НАТО знову повторює свою помилку, яку уже робило неодноразово раніше.

Ці всі "мости" до НАТО та "незворотність" вступу – це, зрозуміло, намагання вирішити два несумісні між собою завдання:

• показати власним громадянам та українцям, що Україна "стала ближчою до НАТО";
• зробити це так, аби одночасно показати росіянам, що все ж ні, не стала.

При тому, що вже геть не зрозуміло, для кого вони це роблять? Переконують самих себе? Переконують українців? Так українцям байдуже на ці формулювання, вони чекають на щось матеріальне та конкретне. Переконують росіян? Вони теж цього не розуміють. Дмітрій Медведєв уже встиг висловитися з цього приводу, що, мовляв, якщо шлях України до НАТО – незворотній, то "треба знищити Україну", а краще – Україну і НАТО.

Але головне не це. Головне, що політики з НАТО намагаються грати у гру "раціоналізуй маніяка". Класичний приклад – історія з дозволом для Польщі збивати поруч зі своїм повітряним простором російські ракети. Поляки наче спершу погодилися і навіть зафіксували цей пункт (хоча і дещо розмито) у безпековій угоді з Україною, а потім, одержавши прочухана від США, відмовилися від цього. У Білому домі досі вважають, що збиття російських ракет у небі України Кремль може вважати "агресією" з боку НАТО.

Вони хочуть знайти раціональні причини для самообмеження терориста, який за кілька днів до того віддав наказ на знищення дитячої лікарні.

Ще один приклад такої політики – рішення щодо розміщення з наступного року у Німеччині американських ракет. Очевидно, що це для стримування росіян. Але чому в Німеччині, а не у Польщі? Мабуть, тому що Польща – колишня держава Варшавського блоку, і там не можна розміщувати Tomahawk, бо росіяни ще сприймуть це як агресію.

Цим вони роблять гірше вже не нам, а собі. Настільки виразна демонстрація страху та слабкості – це виклик для росіян. Тут можуть уже почати працювати інстинкти хижака. А чому б не спробувати розв'язати усі проблеми з Україною та НАТО одним ударом? Тим більше, що їх же "провокують" – пообіцяли незворотний шлях до НАТО для України.