Український бізнес впадає в депресію

Відповідно до опитування НБУ, настрої українських підприємців зараз найгірші з початку року. УНІАН з’ясував, які саме галузі економіки опинилися під ударом, і чи можливо це виправити під час війни, пише agronews.ua.

Національний банк України щомісяця вимірює настроїв підприємців, щоб отримати “середню температуру по палаті” і окреслити наявні проблеми в економіці. Останній червневий звіт, який регулятор опублікував на початку липня, показує, що влітку український бізнес охопила справжня депресія – показники найгірші за останній рік та впритул наближаються до найбільш стресового 2022-го.

Причому погані настрої одночасно спостерігаються і у торгівлі, і будівництві з промисловістю. А у галузі послуг показники буквально найгірші. Що саме заважає підприємцям зараз, та чи є шляхи подолання цих проблем, читайте далі.

Погані настрої

Війна йде вже третій рік, і бізнес, що знаходиться подалі від лінії фронту, зберігає активність, адже зміг адаптуватись. Втім, чим ближче до “нуля”, тим складніше працювати великим підприємствам. Наприклад, у Харкові великий бізнес або простоює, або евакуйований, або працює у вкрай обмеженому режимі.

Росіяни спеціально били ракетами не лише по заводах та фабриках, але й по ТРЦ, ринках, відділеннях “Нової пошти” – щоб спровокувати кризи на місцевих ринках збуту, у логістиці і паніку серед споживачів. Паніки не сталося, але й гарного особливо теж немає.

Схожа ситуація на Сумщині, Херсонщині та в інших прифронтових регіонах. Легше – у Дніпрі, Одесі та Києві. А вся інша країна, в цілому, від прямих ракетно-дронових ударів страждає менше. Але настрої у червні там все одно обвалилися – по всіх областях динаміка приблизно однакова.

Так, НБУ пише, що Індекс очікувань ділової активності у червні знизився до 43,6 балів. У травні оцінка становила 48,0, що теж мало, адже свідчить про те, що позитивні настрої мали менше половини підприємців.

Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії, вважає, що очікувано ключовими факторами негативу є проблеми з енергетикою та дефіцит кадрів. Але він наполягає, що цей індекс НБУ хоч і важливий, але все одно є показником суб’єктивним, і багато факторів не враховує.

“Індекс очікувань ділової активності — це важливий суб’єктивний показник стану економіки, що свідчить про поступове відновлення економічної активності чи, навпаки, про погіршення ситуації. Зараз ми бачимо, що індекс очікувань обвалився до 43,6 у червні 2024 року. Це помітно гірше, ніж у цей час минулого року, – каже економіст. – Отже, очікування бізнесу стали порівняні з серединою 2022 року, коли тривала напружена фаза війни з непередбачуваними результатами”.

Тобто, у 2024 році Україна переживає “другий 2022-й” рік. Але чому очікування впали саме влітку? Адже в цей сезон споживання електроенергії знижується порівняно з зимою, навіть з урахуванням кондиціонерів.

Насправді, на відміну від побутових споживачів, у бізнесу не така пряма сезонна залежність. Підприємцю потрібно думати про безперервний виробничий процес у будь-який сезон. Навіть якщо “виробництво” – це продажі чи сфера послуг. Усі залежать від стабільного енергопостачання.

Послуги у “депресії”

Як повідомляє НБУ у звіті, найгірше оцінюють ситуацію влітку ті підприємці, які задіяні у сфері послуг. Їх індикатор настроїв “обвалився” з 47,2 у травні до 39,7 у червні. Це найгірший показник у галузі за останні 12 місяців. І якщо проблеми всі ті ж самі, що й у решти підприємців, їхня пріоритетність інша.

Так, ця категорія підприємців найбільше скаржаться не стільки на відключення електроенергії, скільки на дефіцит кадрів. Саме відтік кваліфікованих спеціалістів у червні вони називають головною причиною своєї “депресії”.

Витрати ж через відключення світла (бо поламане через перепади струму обладнання потрібно ремонтувати, закуповувати нове) йдуть другими у цьому “рейтингу” проблем. Третім кризовим фактором бізнесмени назвали зниження попиту населення

Більше того, підприємці вже відчувають і прогнозують ще більше скорочення кількості замовлень на тлі збільшення закупівельних цін й тарифів. Тобто, все склалося у купу – збільшення видатків на тлі зменшення попиту, що призвело до зниження прибутковості бізнесу. Тому й негатив.

Варто також зважати на те, що галузь послуг в нас представлена переважно малим та навіть мікробізнесом, який має значно менший запас міцності у порівнянні з середніми та особливо великими компаніями. Купівля того ж генератора для малого фопа стане куди вагомішою інвестицією, аніж для середньої компанії.

“Для сфери послуг наявність електрики критично важлива, оскільки забезпечує функціонування необхідного обладнання у перукарнях, кафе, ресторанах, салонах краси, басейнах, фітнес-центрах, кінотеатрах тощо”, – розповідає Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців.

Крім того, представник приватних роботодавців запевняє, що галузь послуг чи не найбільше страждає у прифронтових регіонах – зокрема у Харкові. За його підрахунками, лише за червень по місту окупанти випустили 29 КАБів різної потужності.

“Півроку Харківська область знаходиться в найкритичніших умовах щодо ведення бізнесу. Місто Харків обстрілюється практично кожен день. Кожен обстріл призводить до втрати свого бізнесу від 10 до 50 малими або середніми підприємцями, – продовжує Олександр Чумак. – Магазинчики, кав’ярні, офіси, МАФи, торговельні центри, медичні центри… Кожен приліт – це витрати 3-10 тисяч доларів на відновлення бізнесу”.

Однак, за словами фахівця, хоч і з поганим настроєм, але багато підприємців продовжують працювати у Харкові й ремонтують все переважно за власний рахунок. Принаймні ті, хто ще “має віру у майбутнє”, як він каже. А таких ще немало.

По галузях – в кого ще поганий настрій

У своєму звіті Нацбанк торкається не лише сфери послуг, але й таких галузей як торгівля, промисловість й будівництво. Почнемо з торгівлі, адже це й МАФи, й ТРЦ одночасно – тобто і малі, і великі підприємства. Можливо, через таку різноманітність індекс настроїв у цій сфері не такий депресивний, як у галузі послуг – 46,4 бали. У травні було 47,7. Різниця мінімальна, але динаміка теж негативна.

Цікаво, що торгівля як сфера економіки показує найкращі настрої у країні. Значно вищі, ніж середні 43 бали по всім галузям. Проте це “у моменті” – у червні. А вже прогнози тут не дуже оптимістичні. Продавці (як малі, так і великі) очікують подальше скорочення товарообігу, а також фіксують зменшення власних запасів товару, що свідчить про очікування зниження попиту у майбутньому.

Окремо як проблему вони відзначають зниження прибутку, оскільки закупівельна вартість товарів зростає, а купівельна спроможність українців зменшується. Також у топі проблем галузі не лише відключення світла, але й підвищення тарифів.

Другою йде, як не дивно, галузь промисловості, де настрої теж впали, але лише до 45,5 (у травні НБУ зафіксував 48,8). Як і торговці, промисловці скаржаться на перебої з енергозабезпеченням, зростання виробничих витрат та кадрові проблеми. Але на першому місці для них безпекові загрози, що не дивно, адже РФ спеціально “полює” за діючими виробництвами.

Ще один важливий фактор, про який згадують промисловці – це зовнішня кон’юнктура. Вони очікують зниження експортних замовлень. На цьому тлі зростають запаси вже виготовленої продукції, яку стали менше купувати за кордоном. Крім того, підприємці скаржаться на зниження запасів сировини та матеріалів, на зростання цін на них й на зростання відсотку невиконаних замовлень, що може бути пов’язано з усіма вище переліченими проблемами.

Тим не менш, ми бачимо, що промисловість, в цілому, адаптувалася до нових умов. Тому й настрої там не такі панічні, як у 2022 році. Дещо схожа ситуація й у будівельників, де настрої теж погіршилися, але не обвалилися до рівня сфери послуг. Оцінки тут впали з травневих 49,8 до червневих 43,0 балів. У січні 2024 року було 31,9. Це показує, що настрої будівельників погіршилися, але все ще значно вищі, ніж на початку року.

У таких підприємств основною проблемою стали не тарифи чи безпекові питання, а вкрай слабкий інвестиційний попит (хоча й трохи вищий, ніж у січні 2024-го чи у 2022 році). Також серед причин, що погіршують настрій, будівельники відзначають зниження обсягу нових замовлень та, відповідно, обсягів будівництва загалом.

Є причини хвилюватися через доступність та ціни на сировину й щодо цін на готову продукцію (які будуть знижуватись, ймовірно, через зниження попиту й платоспроможності українців). Плюс проблеми з кадрами, вимкнення світла та безпекові ризики, які є й в усіх інших галузях.

Але є й позитивні зрушення – будівельники вважають, що хоч ціни на послуги підрядників й будуть збільшуватися, але самі вони будуть більш доступними для замовлень. Мова тут може йти не лише про інші українські компанії, але й про турецькі, наприклад, які зараз поступово збільшують свій вплив на вітчизняний ринок будівельних послуг.

Чи можна виправити ситуацію

Підводячи підсумок по звіту Нацбанку, можна відмітити, що в галузях, де частка середніх та великих бізнесів більша, підприємці демонструють кращий настрій. Бо великому бізнесу простіше підготуватися до проблем з електропостачанням, та й цінних фахівців простіше забронювати він мобілізації.

Але у великих компаній зростають загрози безпекового характеру. Хоча все одно у порівнянні з 2022-м та навіть з початком 2024 року безпекова ситуація значно покращилася.

Опитування НБУ гарно відображає не лише перелік проблем, які турбують бізнес, але й їх пріоритетність для кожної галузі. Десь на першому місці тарифи на електроенергію чи дефіцит кадрів, а десь падіння попиту за кордоном та ті ж безпекові питання. Тим не менш, поки що лише сфера послуг має показники на рівні кризового 2022 року. Це вже тренд чи лише тимчасове явище – побачимо вже у наступному звіті НБУ.

“Для економічної активності потрібні: електроенергія, вода, каналізація, опалення, дороги (логістика) та зв’язок. За відсутності або обмеження енергопостачання значна частина цих складових відсутня, – каже Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців. – Вже зараз відчувається дефіцит робочої сили через значне переміщення населення та непрогнозовану мобілізацію. Особливо страждають професії традиційно притаманні чоловікам. Неможливість забронювати персонал або замістити чоловіків жінками для багатьох бізнесів є критичними”.

Експерт наполягає, що головна проблема всіх галузей – загальна відсутність прогнозованості.

“Якщо бізнес не бачить перспектив, відсутні стратегії економічного розвитку та відбудови, або вони не оновлювалися після 24 лютого, то бізнесу простіше скоротити чи призупинити свою діяльність для збереження обмежених ресурсів”, – зауважує Олександр Чумак.

Дійсно, мало знати про проблеми. Потрібно якщо й не вирішувати їх повністю, то хоча б знижувати їх руйнівний вплив. Звісно, найліпшим виходом було б швидко перемогти у війні. Але Путін проти цього й “зубами” вчепився у наші території. Тому доводиться шукати тимчасові рішення на час воєнного стану.

Фахівець називає план з 5 пунктів, які б покращили настрої підприємцям:

• Врегулювати питання зі сплатою податку на землю та майно (у Харкові таке рішення місцевою владою опрацьовано у 2 кварталі року й повинно бути продовжено на наступний квартал);
• Забезпечення бізнесу альтернативними джерелами енергії (генератори зокрема), що обіцяв президент, але поки що без результатів (вся надія зараз на закордонних партнерів);
• Справедливе економічне бронювання критично важливого персоналу зі зрозумілими правилами;
• Компенсація витрат на відбудову та відновлення бізнесу (наприклад, видавати такі цільові гранти через вже діючу програму є-Робота);
• Особливий режим сприяння бізнесу спеціально для прифронтових регіонів, щоб мотивувати підприємців не лише повертатися додому, але й стимулювати їх виходити з тіні, що збільшить податкові надходження.

Настрої підприємців дійсно не дуже радісні. Але їх динаміка різна по різних галузях, хоча загальні тенденції й проблеми у всіх схожі – це, передусім, нестабільне електропостачання, безпекові загрози та дефіцит кадрів. Втім, вони поки що далекі від того, що було у 2022 році, а значний вплив на настрої мають не лише фактичні проблеми, але й страхи за майбутнє, що є суб’єктивним чинником.

Тим не менш, знизити страхи та повернути мотивацію могли б більш прогнозовані дії влади, яка поки що діє досить непослідовно, та ще й зі ставкою на “батіг” (підняття податків), а не на “пряник” (ті ж згадані гранти на відновлення). Будемо сподіватися, що до потреб бізнесу дослухаються, адже прогнозований бізнес під час війни – це надійний тил, який зараз так потрібен фронту.