Кавуни цього літа: очікуємо навіть з півночі України, а ціну

Обстріли, окупація, заміновані землі – війна змушує українського фермера шукати нові рішення. І баштанництва це теж стосується. Що відбувається зараз з вирощуванням кавунів, де їх вирощують і яку ціну очікувати, Коротко про розповіли Вікторія Рудь, провідний науковий співробітник лабораторії інноваційно-інвестиційного розвитку овочевого ринку та інтелектуальної власності Інституту овочівництва і баштанництва НААН, та Володимир Книш - завідувач відділу овочівництва і баштанництва Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН.

Ціни будуть на рівні минулорічних

За прогнозом наших експертів, цього року ціни не повинні перевищити торішні, коли в червні 2023 року кавуни коштували в Києві від 60 гривень за кілограм.

- Ближче до осені ціни коливалися в межах 40-30 гривень. Експерти сходяться на думці, що цього року баштанні будуть коштувати 20-40 гривень за кілограм. А в найпопулярніших торгових мережах наразі встановлені ціни за кавун від 30 до 40 грн/кг. Диню ж продають від 30 до 89 грн, залежно від сорту та торгової мережі, - каже Вікторія Рудь.

На українських прилавках вже зараз з’явились кавуни з Туреччини за 55-70 грн/кг, тож дефіциту не буде, а також подекуди продають і українські кавуни по ціні 30-45 грн. А коли кавуни дозріють в різних регіонах України, а це буде в серпні, ціни ще знизяться.

Вже зовсім скоро на ринку з'явиться повністю українська продукція.

Кавун просувається на північ

До повномасштабного вторгнення лідером у виробництві баштанних культур був Південний регіон, частка якого у загальному виробництві складала понад 50%.

- Найбільшим виробником була Херсонська область з показниками 168 тис. тонн, що складало майже 70% від виробництва на півдні і 33% до загалу по країні. До лідерів відносились Полтавська і Запорізька області – 48,1 тис. і 37,5 тис. тонн відповідно. Далі Дніпропетровська – 37,0 тис. т, Миколаївська та Одеська області з виробництвом 31,4 тис. та 26,0 тис. тонн відповідно, - говорить Володимир Книш.

Його колега Вікторія Рудь каже, що у 2023-му був значний спад виробництв овочів в областях, де тривають бойові дії.

- Проте загальнодержавного падіння виробництва вдалось уникнути завдяки ініціативі аграріїв, які в умовах прогнозованого дефіциту на внутрішньому ринку зуміли вчасно переорієнтуватись на вирощування овочів. Також до підприємств, які займаються реалізацією баштанних, торік доєдналися господарства, які реалізовували кавуни прямо з поля через торговельну мережу на території громади. Тобто задумка спрацювала, і сільгоспвиробники змогли перекрити втрачені обсяги баштанних з південних областей, зокрема Херсонщини.

Тож у 2023-му виробництво баштанних вдалося збільшити на 4,1%. У поточному ж 2024 році ми очікуємо покращення ситуації на не менше 6%, - каже Вікторія Рудь.

З огляду на попит, фермери навіть в більш холодних регіонах зацікавились баштанними культурами.

- У 2024 році аграрії вже масово вирощують кавуни на Дніпропетровщині, Полтавщині, Одещині, Кіровоградщині, Вінниччині, Черкащині, Миколаївщині, Київщині і навіть на Поліссі та Прикарпатті. Для прикладу, торік на Рівненщині вперше почали вирощувати кавуни в промислових об’ємах відразу близько десяти агропідприємств. На Кіровоградщині під культуру виділили понад 3 тис. га, - зазначає Вікторія Рудь. – Приміром, у ФГ «Родюче» на Кіровоградщині площу під кавунами збільшили з минулорічних 20 га до 30 га у цьому році. У господарстві кавуни почали вирощувати після повномасштабного вторгнення. Тобто спостерігається поступове просування промислових плантацій кавуна на північ.

Втратили позиції як експортер кавуна до ЄС через війну

До основних факторів, що вплинули на формування «зон заміщення», слід віднести також сприятливі погодно-кліматичні умови. Аграрії орієнтуються на сучасне виробництво, обирають високопродуктивні сорти і гібриди, багато уваги приділяють ефективним хімічним засобам захисту рослин. Сюди ж можна віднести використання сучасних ресурсозберігаючих систем зрошення, розвиток переробки урожаю, зберігання та ефективну логістику.

Але якщо внутрішній попит вдається задовольнити, з експортом сьогодні значно складніше.

- Україна до великої війни експортувала кавуни на ринок ЄС. Вона посідала 6-е місце серед найбільших постачальників (у 2019-2021 рр.) з експортом в обсязі 14,9 тис. тонн вартістю 2,81 млн євро (середня ціна складає 0,19 євро/кг), - зазначає Володимир Книш. – Порівняймо нашу частку в загальному обсязі виробництва, яке в ЄС складає у середньому 3,1 мільйона тонн на рік. Близько 38% виробництва припадає на Іспанію, 20% - на Італію, на Румунію та Грецію припадає ще відповідно по 16 % і 15 %.

В ЄС для України, а також найбільших постачальників свіжих кавунів, діє пільговий тариф 0%. Але є умова: свіжі кавуни повинні дотримуватись правила походження. Тобто бути «повністю виробленими» (вирощеними) в країні-виробнику, у нашому випадку – в Україні.

Також нашим аграріям щоб уникнути псування продукції, варто замислюватись і над її переробкою, кажуть наші експерти.

- Перспективним напрямком може стати переробка кавуна. Так, необхідно розширити виробництво пастили та лікувального кондитерського продукту - бекмесу шляхом випарювання соку кавуна без додавання цукру (на 1 тонну продукту необхідно 25 тонн товарної продукції). За такого підходу стають цікавими можливості фермерських господарств щодо переробки нестандартної продукції, що дозволить отримати додатковий прибуток і досягти беззбитковості виробництва,- зазначає Володимир Книш.

До речі

У 2022 році найбільшими виробниками баштанної продукції були Полтавська (46,4 тис. т), Дніпропетровська (35,1 тис. т), Вінницька (29,5 тис. т), Одеська (22,6 тис. т) та Кіровоградська (20,7 тис. т) області.

У 2023 році було вироблено 283,4 тис. тонн баштанної продукції, що на 11,1 тис. більше, ніж у попередньому році (у 2022 році – 272,3 тис. т).

В тему

Не кавунами єдиними

- До 2025 року планується збільшити площу вирощування овочів борщового набору, малопоширених і зелених овочів у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Закарпатській, Чернігівській, Одеській, Полтавській та інших областях до 37-40 тис. га (у т. ч. капусти – на 8,28-9,0 тис. га, моркви – на 5,2-9,5 тис. га, буряка столового – на 4,8-5,5 тис. га, цибулі ріпчастої - на 11,4-12,5 тис. га), - говорить Володимир Книш.

Стосовно теплолюбних культур - перця, баклажанів, томатів і тих же кавунів та динь - то площу їх вирощування збільшать до 25,0-26,5 тис. га у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській областях.