Відмова від території в обмін на мир. До яких компромісів з Кремлем готуються на Заході

Сумнів у тому, що Україна може повернути всі свої території, все частіше лунає від американських політиків. Впливові видання США стверджують, що Україна може перемогти, але повернутися до кордонів 1991 року — навряд чи. І замість того, аби ставити собі амбітні цілі, Україна має зміцнювати те, що контролює, не дозволяючи просуватися ворогу далі. Фокус розбирався, чому фактично проросійськи наративи є частиною американського кулуарного бачення миру в Україні.

Від The New York Times до Bloomberg: що кажуть у світі про повернення території Україною

Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні впливове видання The New York Times у своєму матеріалі припустило, що Україна не поверне всю територію, хоча може перемогти у війні, а РФ не спроможна на прорив, але зрештою наблизиться до ЄС та НАТО.

На думку журналістів, РФ в найближчі місяці навряд чи досягне значних територіальних здобутків в Україні — її погано навчені сили намагаються прорвати українську оборону, яка зараз посилена західними боєприпасами. Поступовий прогрес росіян уповільнюють міцні позиції українців. "Але водночас російські війська продовжують завдавати болю", — цитує видання офіційних осіб США.

Надалі фінансування буде збільшуватися, окремі країни, НАТО та ЄС оголошуватимуть нові плани щодо координації поставок зброї, посилюючи обіцянки Києву — "він, зрештою, стане повноправним союзником".

"Саме останній пункт став центром війни, важливішим навіть за повернення території. У той час як українські чиновники наполягають, що вони борються за повернення своєї землі, все більше американських чиновників вважають, що війна натомість насамперед стосується майбутнього України в НАТО та Європейському Союзі", — йдеться у матеріалі The New York Times.

Зі слів авторів, хоча РФ не в змозі захопити значні частини України, перспективи повернення Києвом більшої частини території від армії вторгнення також зменшуються. "Американські радники підштовхують Україну зосереджена на розбудові своєї оборони та завданні глибоких ударів у тилу Росії", — уточнюють вони та наводять експертну думку Еріка Чіарамелла, колишнього розвідника, а нині наукового співробітника Фонду Карнеґі за міжнародний мир. "За останні 18 місяців стало ясно, що ні Росія, ні Україна не мають можливостей істотно змінити ситуацію бойові лінії", — сказав він.

А далі — про довгострокові інвестиції, аби дати Україні можливість утримувати свої позиції, виснажувати Росію та завдавати шкоди. "Це все ще дуже нестабільний сценарій", — сказав пан Чіарамелла.

До слова, Чіарамелла, перш ніж стати експертом, працював у Білому домі під час каденції президента Барака Обами у команді віце-президента Джо Байдена, в 2015-2016 роках, займаючись питаннями України. А це означає, що він може говорити "від імені" нинішнього президента.

Зрештою The New York Times зауважує, що Росія захопила найбільш проросійські частини України у перший рік війни, тож американські чиновники приватно кажуть, що Україні буде майже неможливо повернути всю свою територію, тому більш важливо наполягати на європейській інтеграції, зважаючи, що міжнародні партнери активізувалися у наданні фінансової та військової допомоги. Тільки американський Конгрес схвалив у травні 2024 року після місяців суперечок близько 61 мільярда доларів.

"Протягом усієї війни розвідувальні служби США були набагато песимістичнішими щодо її перспектив, ніж Пентагон, старші офіцери якого тісно співпрацювали з українськими військовими, щоб допомогти розробити їхню стратегію. Але оцінки в уряді США тепер, здається, більш збігаються, коли йдеться про перспективи Росії на полі бою", — підсумовує видання.

І якщо The New York Times прямо не говорить про перемовини з РФ, то інше видання — Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що Україна хоче провести другий Саміт миру до президентських виборів у США, але цього разу за участі РФ.

Bloomberg пише, що намагання організувати зустріч напередодні виборів у США (вони почнуться 5 листопада 2024 року) вказує на відчуття "невідкладності" з боку України, оскільки вона передбачає можливе повернення Дональда Трампа до Білого дому, який неодноразово вихвалявся, що закінчить війну ще до своєї інавгурації в січні, і виступав проти продовження військової підтримки Києва.

Україна проти перемовин, Росія — шукає можливість

Український президент Володимир Зеленський неодноразово повторював, що Україна не змінить стратегію, спрямовану на звільнення всіх окупованих РФ територій, а з президентом РФ Володимиром Путіним немає про що говорити.

Щоправда, у березні 2024 року Зеленский припустив, що не всі окуповані регіони будуть звільнені військовим шляхом.

"Нам не потрібно буде деокуповувати всі наші території виключно військовим шляхом. Я впевнений, коли він (Путін — ред.) втратить усе, що він захопив після 2022 року, зросте упевненість серед тих країн, які ще сумніваються, чи підтримувати Україну, а також він втратить силу в середині своєї держави", – сказав президент в інтерв’ю CBS News. Як тільки це відбудеться, Путін буде готовий до діалогу, а міжнародна спільнота має вимагати звільнити усі українські території, зауважив Зеленський.

Тим часом РФ намагається підштовхнути Україну до перемовин.Тільки протягом літа все частіше лунають заяви про перемир'я з Україною. Зокрема, на своїй прес-конференції 4 липня знову сказав сам Путін. Водночас, він заявив, що припиняти вогонь його армія не буде. Про припинення вогню в Україні просив Зеленського угорський прем’єр Віктор Орбан, який, ймовірно,діє в інтересах не тільки РФ, а й Китаю. Після візитів до Москви та Пекіна, так званої "миротворчої місії" Орбан підготував звіт лідерам держав ЄС та голові Європейської ради Шарлю Мішелю, у якому зазначив: Путін та лідер Китаю Сі припускають, що нові мирні переговори між Росією та Україною відбудуться до кінця року.

Українська перемога очима американців

США не готові надати Україні засоби для успішного контрнаступу. І це основна причина появи озвучених виданнями думок щодо неповернення територій та компромісного сценарію. Про це говорить політолог Олександр Кочетков Фокусу. "Тому цілком можливо, що сценарій, описаний американськими журналістами, може бути. Але аби досягти припинення вогню, потрібно, аби кожна зі сторін йшла на поступки. Поступки для РФ — не утримання всіх територій, які вона захопила, а для України — залишити їй частину своїх. Але обидві країни налаштовані на повну перемогу", — говорить він.

Натомість,на його думку, у США розуміють, що звільнити Запорізьку та Херсонську області легше, навіть враховуючи територію Запорізької атомної електростанції, ніж Донецьку та Луганську, частково окуповані з 2014 року. До того ж, отримати й потім утримувати Донбас у тому вигляді, в якому він є, — велике навантаження з його зруйнованими шахтами, інфраструктурою, сільським господарством.

"Перемогою у США вважатиметься те, що Україна існуватиме. Наша країна у кілька разів більша, ніж деякі ядерні країни, тому навіть з втратою територій може рухатися у європейську спільноту. Ми зробили значно більше, ніж від нас очікували. Як свого часу на плакатах з портретом Валерія Залужного було написано: "Соромно вже не буде". Важко буде, а соромно вже не буде. Ось виходить, що в 2014 році у нас забрали лише Донбас та Крим, і то часткова наша перемога. Не завжди можна вигравати нокаутом, а це перемога по очках", — додає він.

Важливо Дипломатичний контрнаступ України. Чого чекати від Саміту миру-2

Західні політики нічим не відрізняються від українських. Вони готові йти по шляху найменшого спротиву. Ніхто не хоче напружуватись. Так коментує новини в американських медіа політолог Тарас Загородній.

"Ідеальна поведінка західного політика — це співчувати окупованій частині України, а бажано всій Україні, коли багато з нас потрапить в концтабори — висловлювати занепокоєння, лити сльози, пиляти міжнародну допомогу, виділену біженцям за кордоном і торгувати з РФ", — говорить він Фокусу.

Він упевнений, хвилю підштовхування України до перемовин та фактично відмови від своїх територій жене РФ та її агенти у США. І РФ поспішає з цими мирними ініціативами. Причин кілька.

Перша — РФ хоче уникнути нових санкцій та зняти старі. "Ми бачимо повідомлення з різних куточків світу, що росіяни то літаки не можуть в Індонезію направити, то китайські банки обмежують торгівлю з РФ", — пояснює експерт у коментарі Фокусу.

По-друге, так звані українські санкції — удари поросійським логістичним центрам на нафтопереробним заводам у РФ — стають більш прицільними, що заважає торгівлі та отриманню валютної виручки агресором.

По-третє, хоча вважається, що з можливим приходом до влади Трампа курс США щодо України може дещо змінитися, насправді, ніхто не прогнозує, якими саме будуть зміни. "Невідомо, що буде робити сам Трамп, але він точно зніме обмеження щодо видобутку нафти і газу на території США, будівництво нових LPG-терміналів і тд. Тобто пропозиція нафти на світовому ринку збільшиться — не буде необхідності брати російську та іранську нафту", — пояснює експерт.

Дії в інтересах РФ

В державних інтересах говорити: розвиток України без звільнення територій є невиправданими. А надто про посилення співпраці з НАТО, про яке говорять американці.

"Поки не буде кордонів 1991 року, ніяке НАТО нам не світить. Коли починають говорити про корейський варіант безпеки або про німецький в НАТО — це чиста маніпуляція і підміна контекстів. Особливо стосовно Німеччини, яка змогла вступити в НАТО аж в 1955 році під час другого розширення Альянсу. І це стало можливим після смерті Сталіна. Він був налаштований на конфронтацію з заходом, як зараз Путін, і не був готовий дотримуватись домовленостей. Вступ Німеччини до НАТО розміняли на нейтралітет Австрії, що фактично нівелювало саму ідею НАТО: Швейцарія, Австрія і Угорщина створювали мережу нейтральних країн, буферну зону, яка не дозволяла перекидати війська близько до кордону Радянського союза. Окрім того, Кіпр, частина якого окупована, є членом ЄС, але не НАТО. Тож допоки живий Путін, триватиме війна. Єдиний спосіб протистояти — розбивати російську енергетику, чим Україна зараз і займається. Коли українські дрони прилітатимуть біля нафтопроводу, по яких Shell і Сhevron качають казахстанську нафту, всі думати будуть швидше", — говорить політолог Тарас Загородній.

Важливо Постійно на зв'язку з Росією. Чому союзники не запросили Україну до НАТО

Нагадаємо, напередодні Саміту миру Володимир Путін заявив про умови припинення вогню. Він сказав, Москва буде готова розпочати мирні переговори, як тільки Україна повністю виведе війська з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей — йдеться про міжнародне визнання анексії Криму та чотирьох областей України Росією. Крім того, йшлося про нейтральний та без’ядерний статус України. У процесі мирного врегулювання країни Заходу мають, на думку президента РФ, скасувати всі санкції, що запровадили проти Москви.

"Тобто Путін хоче фіксацію анексії, повторення Чехословаччини напередодні Другої світової війни. Ніколи Європа на це не погодиться. Не говорю уже про Україну, — додає Тарас Загородній. — Канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав, що заморозка це не зупинка війну. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: весь світ повинен сприяти відновленню територіальної цілісності України. І у цьому різниця між Європою та США. Здача Європи — переконати США, що вони разом мають виступати гарантами безпеки України, а не Китай, наприклад, як пропонує Пекін".