Пам'яті стрільця-коригувальника Іллі Хоменкова

Залишив службу у Французькому легіоні, щоб захищати рідну Україну

Ілля Хоменков народився 7 червня 1995 року в Дніпрі. З дитинства його головним захопленням був спорт: хлопець шукав себе у плаванні, змішаних єдиноборствах, греплінгу (вид боротьби).

Після школи закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Потім кілька років працював у поліції. Але давньою мрією для Іллі було служити у Французькому легіоні. Врешті у 2020 році він цю мрію здійснив.

Коли почалася повномасштабна війна, він був на навчаннях у полях. Легіонерам брати з собою на навчання мобільні не можна, тому вони й не знали, що відбувається в Україні. Однак уже наприкінці лютого, попри застереження командирів, Ілля самовільно залишив територію Франції, фактично став дезертиром. У Франції йому загрожувало за це до 5 років ув'язнення, однак рішення боронити рідну Україну чітко визначило для хлопця подальші кроки. Кілька діб Ілля добирався додому з товаришем, який зараз служить на Запорізькому напрямку, волонтери допомогли доїхати. Опинившись у Дніпрі, він переконував рідних, що воювати не збирається, але нареченій Аліні сказав, що йому треба у військкомат, якісь папери підписати…

На війні Ілля отримав позивний «Француз». Захищав Донеччину у складі 108-ї окремої бригади ТрО, був стрільцем-коригувальником. Тоді Ілля та Аліна ще не були одружені. Як пізніше дізналась дівчина, коханий планував у 2022 році зробити їй пропозицію в Парижі. Вийшло так, що чоловік запропонував їй одружитися прямо з окопу...

«Це навіть не пропозиція була. Їх тоді сильно бомбили, він просто зателефонував і сказав: «Якщо я звідси виберуся - йдемо у РАЦС». Мене не питали, але мене й не треба було питати. Ми одружилися 12 серпня… Хтось на небесах вирішив, що мені буде достатньо 25 днів побути щасливою дружиною. Я стала вдовою у 25 років», - розповідає Аліна.

4 вересня 2022 року зв’язок із Іллею обірвався. Пізніше стало відомо, що він з трьома побратимами загинули в бою з окупантами 6 вересня між селами Времівка та Нескучне Донецької області.

До лютого 2024 року вони вважалися зниклими безвісти: над сірою зоною, де загинули хлопці, підняли дрон, але їхніх тіл не виявили. Понад рік родина шукала захисника та вірила, що він живий. Через рік і один місяць після загибелі «Француза» пошукова група змогла потрапити на бойовище і знайти тіло бійця. Ще за чотири місяці воїна поховали на Краснопільському кладовищі Дніпра.

В Іллі залишилися батьки, сестра, дружина, бабусі, улюблений пес Хард.

«Якби можна було відмотати час назад, я б знову і знову була дружиною Іллі. Такий, як він, буває раз на все життя і то з неба. Тепер в мене найсильніший та найдобріший янгол-охоронець», - говорить Аліна.

Іллі Хоменкову було 27 років. Вічна пам’ять…

Його дружина просить надати захисникові посмертно звання Героя України. Петиція наразі перебуває на розгляді Президента України.