Екскомендант “Межигір’я”: Більше 10 років все тут берегли і примножували, а тепер змушені піти

Колишню резиденцію Януковича "Межигір'я" тимчасово закрили для відвідування, повідомили в Міністерстві захисту довкілля. Подія пов’язана із завершенням процесу передачі маєтності в управління державній установі. АРМА (агенція з розшуку та менеджменту активів) доповіла, що спеціальна комісія перевірила та описала понад 25 тисяч одиниць рухомого майна, включаючи експонати музею “Хонка", виявила 500 раніше неописаних цінних об'єктів. Про втрати чи зниклі речі в офіційному повідомленні не йдеться.

З 22 лютого 2014 року, коли втік Янукович, "Межигір’ям" опікується однойменна громадська організація – будівлями, деревами, квітами, зоопарком, фермою, кінологічним центром, туристичними стежками та цікавими локаціями. Що відбувається там зараз, поцікавилася журналістка Коротко про.

Обіцяли в травні, але щось пішло не так

- Минулої п’ятниці о 17.00 ми закінчили управляти "Межигір’ям", вивозимо речі, - відповів на наш дзвінок Денис Тарахкотелик, якого більше 10 років знають як коменданта "Межигір’я". - Нас обдурили...
У чому саме полягає обман, Денис не сказав, але згадав закон про створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, який Верховна Рада ухвалила в липні 2023 року.
- В документі йшлося про те, що створити державну адміністрацію і приступити до управління парком Мінекології мало через місяць від набуття законом чинності. Однак нові господарі прийшли до нас тільки 29 квітня цього року. Перевіряли, чи все майно в наявності, аж до минулого четверга. Наступного дня – у п’ятницю - прокурор підписав, що з нашої громадської організації зняли обов’язки по зберіганню майна і передали в управління новій неприбутковій установі.

Йдеться про установу з повною назвою “Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Межигір’я”. Згідно з даними в “Опендатабот”, вона була заснована 6 листопада 2023-го, перші тендери почали оголошувати з березня нинішнього року, загалом провели їх близько 60 на різні потреби.

Офіційне відкриття туристичного сезону планувалося на травень, але щось пішло не так. 29 квітня в Міндовкіллі поскаржилися, що “невідомі особи” заблокували вхід у державну установу і не пропускають членів міжвідомчої комісії на її територію.

Денис Тарахкотелик зі свого боку каже, що прихід комісії скидався на рейдерський напад:

- Вони захопили наш центральний КПП, притягли поліцію...

Одним гроші дають, інші - з боргом йдуть

В ГО “Національний парк України “Межигір’я” неодноразово підкреслювали, що за весь час опікування експрезидентською резиденцією не отримали від держави ні копійки. У Міндовкіллі обіцяють, що після відкриття парку усі кошти від його роботи будуть надходити до державного бюджету.

У Дениса Тарахкотелика така інформація:

- Неприбутковій організації виділили 70 мільйонів гривен, і є такий пункт, що всі зароблені кошти залишаються на спецфонді цієї установи. Ми ж йдемо із “Межигір’я” з боргом у 65 мільйонів гривень по зарплатах і комунальних послугах. Продовжуємо витрачати гроші, навіть коли нас відсторонили, бо треба в таку спеку поливати дерева і квіти, рятувати тварин. З тваринами на вихідні просто був колапс, їм навіть не давали води. У нових керівників немає навіть фахового ветлікаря.

У спецадміністрації парку-памʼятки, принаймні офіційно, до волонтерів немає претензій. Вона “вкотре дякує всім активістам, які з 2014 року стали відповідальними за збереження паркового комплексу за власною згодою”. Також наголошується, що працює відділ кадрів, і всім зацікавленим надана можливість працевлаштування в державну установу.

- Так, пропонували залишитися, - підверджує Денис. - Але через отой кошмар з першого дня інвентаризації весь колектив вирішив піти. Можливо, залишаться люди, які виконують прості господарські роботи.

Зі свого що зможуть – те продадуть, решту подарують

Втім, одразу піти, за словами екскоменданта, не виходить, бо залишається тривога за тварин.

- Про всяк випадок ми сповістили рух Uanimals, щоб простежили за їх здоров’ям та станом, - зазначає екскомендант. - А ще маємо зібрати майно, яке вже точно не належало Януковичу, а було придбане коштом організації. Наприклад, туалети, сміттєві бачки, лавочки для відпочинку туристів.

Лавочки – то окрема принада паркового комплексу. Різьблені, різнокольорові, зручні. З 2104 року їх виготовляє і підтримує у гарному стані кримський татарин Борис, батько п’ятьох дітей.

- Що зможемо – те продамо, нам борги закривати треба. Що не продамо – те подаруємо на свій розсуд, - констатує Денис Тарахкотелик.

Він каже, що не знає, в якому форматі працюватиме парк і коли працюватиме. Через війну тут багато що вже втрачене. Закрився кінний клуб, бо інструкторка поїхала за кордон, припинили існування дитячі оздоровчі табори, приватна школа на території, бо у другу фазу війни було більше десяти “прильотів”.

Що стосується самої громадської організації, то вона не розпадеться, запевняє Денис Тарахкотелик. ГО опікується Межигірським монастирем і має ще ряд проєктів, про які зможе розповісти після війни.

Завідувачка зоогосподарства Олена Могиль: Худоба не винна

Олена Могиль довгі роки займається тваринами у "Межигір’ї." Ферму брала з шістьма коровами, а зараз їх майже два десятки, а ще муфлони, лами, лані, вівці, птиця свійська та екзотична.
 
- Я категорично збираюся йти звідси з усіма, але поки не можу. Вони (нова адміністрація) казали, що мають цілий тваринницький відділ, а по факту нікого нема. В суботу їжу не завезли, ясла були порожні, біля тварин ходить незрозуміло хто. Отож я поки постійно тут, і люди мої так само. Розуміємо, що все – на нашій справі поставлено крапку. Але ж худоба не винна...

Ще більше Олена переживає за своїх колег.

- У нас перед ними борги, люди в шоці, в паніці. Більшість не місцеві, переселенці, в "Межигір’ї" мешкали і харчувалися. Були як одна сім’я. Зараз їдальні немає, житло змушують звільняти.

Мусить піти зі свого дому і майстер по лавочках з Криму – той, у кого п’ятеро дітей.

Лебединий “батько” Сергій Григор’єв: Не знаю, як птахів обліковувати

Працівник Київського зоопарку Сергій Григор’єв прийшов до "Межигір’я" 22 лютого 2014-го, та так і залишився з місцевими тваринками. Сім років тому він заснував єдиний в Україні притулок для лебедів, і тепер сюди звозять хворих, поранених птахів з усіх регіонів. Через них та через диких оленів, якими також опікується, Сергій намагається триматися осторонь конфлікту.

- Воно все в стадії вирішення. Йти на посаду мені пропонували, але не готовий. Сказали, що вже не притулок буде, а відділ, а я так не бачу. Бо притулок – це навіть не зоозахисний, а соціальний проєкт, він належить до Межигірського монастиря, при ньому і мав би залишитися. Парку в будь-якому разі буде додавати позитиву, а заразом притягувати природоохоронні фонди. Якщо буде відділ, ідея може пропасти. От мені сказали, що все беруть на облік. А я не знаю, скільки в мене лебедів. Птахи, які відновилися, відлітають, і слава Богу. У нас дуже вигідне розташування. Межигір’я на правому березі Київського водосховища, а по лівому - сезонний трафік птахів. Коли лебідь залітає, бачить море, летить за нього, а там знаходить своїх.

Поки ми розмовляли, Сергій збирався у справах до Києва. На спині рюкзак, а в рюкзаку... пташенята.

- Що робити, коли їх кожні 20 хвилин годувати треба? Виходжу з транспорту, спекотно, вони верещать, люди дивно дивляться, а я їм корм даю.

Григор'єв розуміє, що і йому з житла у "Межигір’ї" доведеться з’їжджати. От тільки куди дівати “підпільну” справу – притулок для дрібних птахів. Більше 60 кліток...

Кінолог Микола Гарус: У них немає статті на собак

Кінологічний центр «Антеус» добре відомий по всій Україні і за кордоном також. З початком війни тут почали готувати собак для ЗСУ, а найголовніше – собак-поводирів для ветеранів, які втратили зір.
 
Унікальний і фактично єдиний в Україні проєкт опинився на грані краху.

- Ми у підвішеному стані. У них немає статті витрат на утримання собак. Якщо просто зберемо речі і підемо, тварини будуть кинуті напризволяще, - каже керівник “Антеусу” Микола Гарус. – Тому вирішили залишатися біля вихованців, хоча немає фінансування, немає чим годувати.

Нещодавно по центру був “приліт”, будівля фактично зруйнована, одна собака загинула, інші – контужені.

- А все одно тренуємо їх кожного дня, бо не хочемо позбавляти надії хлопців, які чекають друзів-поводирів, - каже Микола. - Найгірше, що розуміння немає, що буде далі. Скажуть завтра "йдіть на вихід" чи не скажуть...