Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Виставка нагадує нам про жертовність за рідну землю, свій народ та свою мову. Без мови не може бути народу, без мови не може бути нації, саме тому її збереження є сьогодні викликом і ключовим завданням української влади. Усвідомлення цього... сьогодні є далеко не у кожного, але мобілізаційним завданням кожного активіста, кожного популяризатора української мови є донесення важливості мови, її збереження, популяризації для усіх і кожного. Ми маємо боротися з випадками, коли порушуються права україномовних громадян, права українців і права самої мови", - сказав т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Він зазначив, що навиставціможна побачити приклади людей, які до кінця були вірними собі та своєму народу. За його словами, на їх прикладі ми маємо вчитися самі та вчити майбутні покоління
"Саме така жертовність сьогодні є ознакою того, що ми виживемо та переможемо. Та ознакою того, що Україна та українці не залишаться лише в історичних підручниках як одна з європейських націй, а стануть повноцінною, самостійною, самодостатньою нацією на європейському континенті", - додав Карандєєв.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь висловив сподівання, що ця виставка буде доступною рівно стільки часу, скільки потрібно, щоб максимально поширювати інформацію про злочин лінгвоциду як один зі складників геноциду.
"Цю виставку ми зробили для кожного громадянина, який ще досі сумнівається, чи варто спілкуватися українською, чи необхідно на неї переходити, і що для українця означає українська мова на одинадцятому році війни. За мову продовжують вбивати. І серед тих імен, які ми бачимо тут: Іван Дзюба, Іван Світличний, Алла Горська, Ігор Білозір та наші сучасники. Це письменники, композитори, відомі й невідомі наші сучасники, включаючи дітей – це жертви російського режиму", - сказав Кремінь.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зазначив, що виставка є одним із компонентів, який висвітлює геноцидний намір російської політичної системи щодо України.
"Якщо ми подивимося на злочини, які вчиняють росіяни під час повномасштабної війни, а це насильницька паспортизація, знищення об’єктів культури, підручників та книжок українською мовою, переслідування за використання української мови та, як кажуть міжнародні організації, ефективна криміналізація української культури на тимчасово окупованих територіях. Все це є складовими, які показують спеціальний намір росіян атакувати українську ідентичність", - сказав Дробович.
Він наголосив, що мова як одна з інтегральних компонентів будь-якої ідентичності, а тим більше національної ідентичності, теж опиняється під цією загрозою.
Виставка «Мововбивство – складова рашизму» підготовлена Українським інститутом національної пам’яті спільно з Уповноваженим із захисту державної мови, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України та Інститутом української мови НАН України.
Автори виставки зібрали багатий фактологічний матеріал, який доводить системне і цілеспрямоване знищення російською владою української мови на різних етапах історії.
Виставка розповідає про долю Павла Чубинського, Агатангела Кримського, Олекси Гірника, Юрія Поправки, Ігоря Білозіра, Володимира Вакуленка та інших діячів, які розвивали мову і боролися за її утвердження, але саме за це постраждали.
Виставка знаходиться неподалік метро «Контрактова площа» (між виходом з метро на вулиці Спаській та пам’ятником Григорію Сковороді).
Як повідомлялося, у Національному музеї декоративного мистецтва України відкрилася виставка «Золоте перевесло мистецької династії Саєнків», яка представляє твори з родинної колекції авторів та музейного зібрання.