The Economist: Відключення електроенергії в Україні стануть рутиною

Відключення електроенергії стануть звичним явищем для українців в умовах майже зруйнованої енергоінфраструктури. Про це повідомляє The Economist.

"Під час екскурсії по зруйнованій електростанції - не ідентифікованій з міркувань безпеки - стає очевидною колосальна шкода, завдана весняною кампанією Росії проти української інфраструктури з виробництва електроенергії. Величезна вугільна електростанція радянських часів випотрошена: стіни обвуглені пожежею, що тривала понад 24 години, вікна вибиті, дах обвалився, обладнання зруйноване, труби і повітроводи розірвані; скрізь безлад з уламків, покручених металевих опор, обдертих сталевих кабелів, дроту", – розповідають журналісти.

Сергій (який попросив не називати його прізвище), старший інженер, показує пальцем осколкові отвори в корпусах турбін товщиною 20 мм, щоб проілюструвати силу вибуху. Неймовірно, але ніхто не постраждав серед 15 ключових співробітників, які повинні залишатися на місці під час повітряної тривоги, сховавшись за мішками з піском в диспетчерських кімнатах в центрі станції.

"Дощ падає в калюжі світла з отворів у зруйнованому даху. Тут неприродно тихо", – зазначається у матеріалі.

Максим Тимченко, генеральний директор компанії "ДТЕК", яка управляє більшістю неатомних електростанцій в Україні, в тому числі й тією, яку відвідав The Economist, каже, що цього року було знищено 90% їхніх генеруючих потужностей. Хвилі атак, починаючи з березня, були спрямовані на теплові та гідроелектростанції, а також, вперше, на сонячні електростанції. Оскільки Росія намагається досягти будь-яких серйозних успіхів на полі бою, лінії електропередач стали новою лінією фронту.

Але цьогорічні атаки, кажуть автори, знищили 9 гігават потужностей. Майже все, що залишилося, походить з атомних електростанцій, які росіяни утрималися від атак. На вулиці Києва повернулося гудіння генераторів, і в кожному українському місті відбуваються перебої з електропостачанням. Російські атаки тривають. Батарей протиповітряної оборони не вистачає, щоб збити всі ракети.

"Що далі? Наразі Україна імпортує 1,7 ГВт електроенергії з ЄС; за більш оптимістичними прогнозами, цей обсяг може бути збільшений до приблизно 2 ГВт, але обмеження в передачі електроенергії означають, що імпортна електроенергія не може забезпечити більше, ніж додатковий приріст. У короткостроковій перспективі є певна надія, що пошкоджені електростанції можуть бути достатньо відремонтовані до цієї зими, щоб виробити ще 2-3 гВт потужності. Українські інженери шукають в Європі вживане обладнання з виведених з експлуатації електростанцій радянського типу", – наголошують у The Economist.

Наскільки це реально – невідомо. "Спробуємо", – каже інженер Сергій, сумно оглядаючи уламки своєї електростанції. Але всі розуміють, що навіть якщо вдасться частково відновити існуючі електростанції, вони є великою "легкою здобиччю". Всі вони вже неодноразово піддавалися обстрілам.

За словами журналістів, ремонт існуючих теплових електростанцій міг би стати відносно дешевим тимчасовим заходом. Але навіть без війни Україні потрібно було б переорієнтувати свою енергетичну політику з вугільних станцій. Уряд вирішив інвестувати в атомну енергетику, оголосивши про будівництво чотирьох нових реакторів на Хмельницькій АЕС, одній з трьох атомних електростанцій, які все ще перебувають під контролем України і виробляють більшу частину електроенергії, яку Україна досі має. (Четверта, Запорізька, перебуває під російською окупацією і зараз зупинена).

Українські енергетичні аналітики не переконані в цьому.

"Вони витрачають гроші на те, що нам не потрібно. На мій погляд, це дуже погане рішення. Це виглядає як спосіб зв'язати великі гроші, інвестуючи в проект на десять років", – зазначає Володимир Омельченко з аналітичного центру Разумкова

Тим часом місцеві муніципалітети, як відзначають автори статті, відчайдушно намагаючись забезпечити критично важливі послуги з опалення та водопостачання цієї зими, децентралізують виробництво електроенергії, встановлюючи міні-електростанції у вигляді сучасних, ефективних газових турбін потужністю від п'яти до 70 мегават (мВт). Ці міні-електростанції можуть підключатися локально, але малоймовірно, що до наступної зими їх буде встановлено достатньо, щоб допомогти вирішити загальнонаціональний структурний дефіцит електроенергії. Вітрові та сонячні електростанції можуть додати трохи більше.

"Іронія цієї руйнації і цієї війни полягає в тому, що вона прискорила декарбонізацію енергетичної галузі України", – підкреслює Тимченко.

Минулого року компанія ДТЕК завершила будівництво вітроелектростанції потужністю 114 мВт всього за 100 км від лінії фронту. Коли російська ракета влучила в одне з їхніх полів сонячних панелей, вони усунули пошкодження всього за чотири дні. Вітрова та сонячна енергетика - це не лише екологічно чистіші варіанти, але й стратегічно стійкі.

"Достатньо однієї ракети, щоб знищити вугільну електростанцію потужністю 300 мВт. Але для знищення вітрової електростанції такої ж потужності потрібно 50 ракет", – додав він.

"Незалежно від того, які нові проекти з'являться в мережі, Україна терміново потребує більше енергії цієї зими, до якої залишилося всього кілька місяців. Залишилося надто мало часу і надто мало мільярдів доларів, необхідних для встановлення кількох сотень малих електростанцій, відновлення розбомблених електростанцій або будівництва вітрових і сонячних електростанцій. Віялові відключення стануть рутиною", – йдеться у матеріалі.

Журналісти додають, що українці вже навчилися пристосовуватися до дефіциту електроенергії. Малий бізнес має дизельні генератори. Середні заводи інвестували в газові турбіни і навіть можуть продавати надлишок електроенергії в національну мережу. Кафе відкриті для коворкінгу. У всіх будинках є генератори для живлення ліфтів. Люди купують акумуляторні батареї, які вони можуть заряджати і використовувати вдома для Wi-Fi з'єднання та USB-ламп.

Раніше голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький заявляв, що за півтора - два тижні ситуація з відключеннями електроенергії має покращитись. За його словами, є певні передумова для такого сценарію. По-перше, очікується спад спеки. По-друге, будуть задіяні додаткові потужності.