10 років катастрофі Boeing MH17: згадуємо «диспетчера Карлоса» та іншу брехню Росії

Десять років тому, 17 липня 2014 року, «Боїнг» МН17, який летів із Нідерландів до Малайзії, був збитий над Донбасом. Загинули 298 людей - пасажири та члени екіпажу. Літак був збитий проросійськими бойовиками із російського ЗРК «Бук», винуватцями трагедії суд Нідерландів назвав «міністра оборони «ДНР» Ігоря Гіркіна, а також російських військовослужбовців Сергія Дубинського та Леоніда Харченка. Їх заочно засудили до довічного ув'язнення. Ще одного підозрюваного виправдали. Підсумок – ніхто не покараний. Коротко про згадує основні моменти цієї катастрофи та її розслідування.

«Пташку» не шкода

Через десять років тільки і залишається лише згадувати, як це було. Уявляти, що відчували пасажири в останню мить життя, спробувати зрозуміти логіку того, хто наказав стріляти в літак, вкотре вразитися беззубій поблажливості європейського правосуддя...

Ну і, звичайно, пригадати, як викручувалась Росія у спробах фальсифікувати докази того, що вистрілили росіяни чи ті, хто з весни 2014 року почав вважати себе такими. Обман, фейки, фальшиві документи, брехливі свідчення – і все це з абсолютно серйозною і навіть скривдженою фізіономією, мовляв, як ви могли подумати, що це ми?

У червні цього року Росія навіть заявила про те, що припиняє свою участь у розгляді «ініційованій Австралією та Нідерландами проти РФ справи про катастрофу малайзійського «Боїнга» MH17 на Донбасі у 2014 році». Мовляв, країни відмовляються провести «незалежне розслідування інциденту, орієнтуючись виключно на результати псевдорозслідування, отримані однією зі сторін розгляду».

"Псевдорозслідуванням" Росія називає багаторічну роботу Міжнародної слідчої групи (JIT), до складу якої входять представники Нідерландів, Австралії, Малайзії, Бельгії та України, а також Окружного суду у Гаазі. Росіяни нарікали, що їх представників не запросили до JIT, хоча самі відмовилися відправляти своїх представників до складу слідчої групи, яка розпочала роботу через два тижні після катастрофи. Кремль одразу назвав майбутнє розслідування політизованим та упередженим.

Спогади про те, як Росія намагалася довести свою непричетність, безпристрасно зберігає інтернет. Починаючи із повідомлення зі сторінки Ігоря Гіркіна у соцмережі «ВКонтакте» 17 липня 2014 року: «У районі Тореза збили літак Ан-26, валяється десь за шахтою «Прогрес». Попереджали ж – не літати у «нашому небі». «Пташка» впала за терикон, житловий сектор не зачепила. Мирні люди не постраждали».

Цей запис Гіркін почне спростовувати лише за кілька років і то – не в судах, а на ток-шоу. Тоді ж, як згадують донеччани, у соцмережах панувала радість: бойовики святкували збиття «пташки», вважаючи, що поцілили в український військовий літак.

Російський «жовтий» телеканал LifeNews повідомив, що прокремлівські бойовики збили український літак Ан-26, і продемонстрував відео з місця катастрофи. Пізніше це відео видалили.

«Диспетчер Карлос» та "гострозорий" Захарченко

Того ж дня вже майже серйозний телеканал «Росія» та його сайт Vesti.ru повідомив, що у районі аварії літали українські винищувачі. Це нібито підтвердив іспанський авіадиспетчер на ім'я Карлос, який працював у київському аеропорту «Бориспіль». Він, мовляв, стежив за польотом "Боїнга" з диспетчерської у Борисполі. За два дні заступник міністра оборони РФ Анатолій Антонов навіть посилався на "дані Карлоса" в ефірі телеканалу «Росія-24». Щоправда, керівництво аеропорту "Бориспіль" заявило, що диспетчер на ім'я Карлос у них ніколи не працював.

Відзначився навіть тодішній «голова ДНР» Захарченко, який в телеефірі заявив: «Я бачив, як воно відбувалося... Було два літаки та був «Боїнг». Потім два літаки відлетіли, а «Боїнг» упав. «ДНР» не збивала літак із двох причин. Перше – ми люди, а не звірі, а друге – технічних засобів таких немає… Це були саме українські літаки… є десятки свідків, які бачили те саме».

Оскільки малайзійський «Боїнг» був збитий на висоті 10 050 метрів, залишається лише вразитись гострому зору ватажка бойовиків, який побачив на висоті більше 10 кілометрів а) літаки та б) їхні українські розпізнавальні знаки. Після цих заяв у соцмережах почали з'являтися обережні припущення, що «глава ДНР» - ідіот і всіх такими вважає.

Свято ідіотизму тривало ще довго. На кістках загиблих дорослих та дітей бойовики танцювали невтомно: спочатку не допускали місію ОБСЄ для огляду місця, куди впали уламки літака та тіла жертв, потім оточили місце трагедії та випатрали валізи пасажирів – згодом частини поклажі почали продаватися в інтернеті. Довго торгувалися, кому віддавати «чорні ящики» збитого літака – нарешті вирішили віддати представникам Малайзії, що мало що розуміють у зовнішній політиці РФ, а не ворожим Нідерландам.

«Ви все брешете»

З'ясування факту, хто й звідки стріляв, зайняло левову частку міжнародного розслідування. Росія відмовлялася від наявності у неї ЗРК «Бук» взагалі, потім – від певної моделі, потім перекладала стрілки на українців – мовляв, їхній «Бук», вони стріляли, потім заявляла, що «Бук» російський, але з нього не стріляли в той день.

Міжнародна слідча комісія надала сотні свідчень, перехоплених переговорів росіян та місцевих сепаратистів, фото- та відеоматеріалів (як із соціальних мереж, так і отриманих слідством), супутникових знімків та даних розвідок США і Нідерландів. «Ви все брешете», - відповідала Росія, доводячи до сказу суддів і до нервових зривів – родичів загиблих пасажирів.

У березні 2020 року підсумки розслідування були передані до суду, незважаючи на протест РФ. Практично все, що надали міжнародні експерти, суд взяв до уваги: ​​і свідчення свідків, і фотографії «Бука» з автомобілів, що проїжджали повз, і супутникові знімки, і головне – результати математичного моделювання та аналізу катастрофи, а також її тримісячної реконструкції з використанням знайдених уламків літака.

Висновки розслідувачів були повністю підтверджені: "Бук" привезли з РФ на територію, окуповану самопроголошеною "ДНР". Точніше – до селища Першотравневе під Торезом. Кнопку пуску натиснули російські кадрові військові, оскільки місцеві «повстанці» не мали необхідних знань і навичок. «Бук» відвезли назад і вдали, що це не вони.

Гаазький суд на своєму виїзному засіданні в Амстердамі в листопаді 2022 року назвав імена винних у аварії літака:

• Ігор Гіркін (Стрєлков) – громадянин Росії – на той час (липень 2014 року) «міністр оборони самопроголошеної ДНР», відставний офіцер ФСБ;
• Сергій Дубинський - громадянин Росії - тоді старший офіцер російської військової розвідки у відставці;
• Леонід Харченко – громадянин України – командир підрозділу військової розвідки «армії ДНР».

Так, особисто ніхто з них ракети в «Боїнг» не запускав, хоча Харченко цілком міг бути присутнім на місці пуску. Але вони, як мінімум, забезпечили прибуття ЗРК «Бук» з Росії, а потім проконтролювали відправку «Бука» назад на територію Росії. І вони чудово знали та розуміли, для чого ганяють зенітно-ракетний комплекс туди-сюди…

Куди всі поділися

Усі ці десять років Росія намагається переконати всіх, що малайзійський «Боїнг» збила Україна. Росії ніхто не вірить, але й тема не злободенна, тож це їй ніби пробачили. Україну в суді звинуватили в тому, що вона не закрила небо для цивільних літаків над воюючим Донбасом. Але в тому й річ, каже Україна, що небо було закрите до позначки 9750 метрів, а «Боїнг» йшов набагато вище. Імовірність того, що знайдуться божевільні, які вистрілять у мирний літак ракетою (чия дальність – близько 16 км), звичайно, існувала, але ніхто й припустити не міг, що це станеться.

Втім, щонайменше троє людей знали про це задовго. І нічого. За інформацією з відкритих джерел, Сергій Дубинський, він же «Похмурий», спокійно живе у Ростові, їздить відпочивати до Криму та загалом на життя не скаржиться. Про Леоніда Харченка відомості обриваються 2020 року, коли його заарештували в окупованому Донецьку за незаконне зберігання зброї. Щоправда, є думки, що колишнього розвідника ізолювали від можливого викрадення спецслужбами України.

Ще один учасник розслідування – колишній ракетник Володимир Цемах, якого суд також вважав одним із підозрюваних у катастрофі «Боїнга». 2019 року українським спецназівцям вдалося вивезти його до Києва, але за кілька місяців Цемаха відправили до Москви в рамках обміну полоненими між Україною та Росією. Нині він мешкає на території «ДНР».

Олега Пулатова, підполковника запасу ВДВ армії Росії, який вважався причетним до катастрофи «Боїнга», було виправдано.

Віддувається за всіх Гіркін-Стрєлков, засуджений у своїй рідній Росії на 4 роки в'язниці. Щоправда, не у справі «Боїнга» і не за інші військові злочини, а за «публічні заклики до екстремістської діяльності»: Гіркін посмів подумати про «можливу здачу Криму» і відверто розповів про невиплату грошового забеспечення російським військовим.

Резюмуємо: катастрофа «Боїнга» йде в небуття, країна-агресор остаточно зарекомендувала себе ще й як країна-брехуха, десять років її брехні мало чому навчили світ. Україна вже зрозуміла, з ким має справу, а для деяких держав, які заграють із РФ, - попереду ще багато неприємних відкриттів…