Новий склад Європарламенту затвердив підтримку України

Новий склад Європейського парламенту під час першого пленарного засідання у Страсбурзі більшістю голосів ухвалив резолюцію про продовження підтримки України.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, документ був ухвалений більшістю голосів. За проголосували 495, проти – 137, утрималися 47 депутатів.

«Європарламент… підтверджує позицію щодо триваючої підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, та непохитні зобов’язання ЄС у наданні політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки, так довго, як це буде необхідним для досягнення перемоги України», - наголошується у документі.

Резолюція підтверджує чинність всіх попередніх рішень Європейського парламенту, що були ухвалені у період з 19 лютого 2014 року, коли Росіяанексувала український Крим, захопила частини Луганської та Донецької областей, та почала агресію проти України, що продовжилася повномасштабною агресією 24 лютого 2022 року.

У преамбулі документа визнається право України на самозахист та мужність українського народу у боротьбі проти російської агресії, його стійкість перед системними звірствами російських загарбників на окупованих територіях та невибірковими атаками проти мирного населення та цивільної інфраструктури України.

Резолюція відображує також послідовну підтримку, яку ЄС та його країни-члени надають Україні у боротьбі проти російської агресії. Це включає виділення близько 95 мільярдів євро на фінансову, гуманітарну та військову допомогу для України. З цієї суми близько 32 мільярди євро припадають саме на військову допомогу, в рамках якої ще 21 мільярд євро ЄС має намір виділити "до 2025 року". Допоміжна військова місія ЄС в Україні (EUMAM Ukraine) на цей час дозволила надати тренування для більше як 52 тисяч українських військовослужбовців. Крім того, союзники по НАТО зобов’язалися виділити Україні 40 мільярдів доларів військової допомоги у 2025 році.

У тексті також згадується «несподіваний та нескоординований» візит Віктора Орбана, прем’єр-міністра головуючої в ЄС Угорщини, до Москви та Китаю у червні поточного року, та підтверджується, що угорський лідер не представляв на цій зустрічі інтереси будь-якої інституції ЄС або його країн-членів. Водночас депутати засудили дії Угорщини, яка зловживає своїм правом вето у Раді ЄС для блокування суттєвих обсягів допомоги для України, включаючи військову допомогу в рамках Європейського фонду миру. При цьому європейські політики висловили підтримку «формулі миру» Президента Зеленського та відповідним зусиллям України.

Один з пунктів постановочної частини резолюції наголошується, що російська війна проти України є атакою проти усього Заходу та його цінностей.

«Російська агресивна війна проти України є частиною ширших цілей (Росії), спрямованих проти Заходу, проти нашої демократії та проти наших цінностей. Європарламент…вітає результати саміту НАТО та підтверджує переконання, що шлях України до членства в НАТО є незворотним», - наголошується в документі.

При цьому депутати підтверджують оголошену раніше пропозицію щодо виділення країнами ЄС та країнами НАТО 0,25 відсотка від національних ВВП на військову підтримку України щороку.

Депутати закликали країни-члени наростити оборонне виробництво європейської промисловості, збільшити поставки в Україну зброї та боєприпасів, та скасувати обмеження на застосування такої зброї Україною проти військових цілей на території РФ.

Резолюція закликає країни-члени до скоординованих зусиль із заснування спеціального міжнародного трибуналу для притягнення Росії та її політичного керівництва до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людства, а також за злочин агресії проти України.

Депутати підтримали використання прибутків від заморожених на території ЄС російських активів для військової підтримки України, а також рішення країн G7 щодо виділення Україні кредиту у 50 мільярдів доларів, який буде покриватися та обслуговуватися коштом таких надходжень.

Документ пропонує Раді ЄС продовжити та наростити політику санкцій проти Росії та Білорусі, проводити щільний моніторинг її ефективності, а також вжити рішучих дій із запобігання обминанню таких обмежувальних заходів ЄС за участі третіх країн.

У прийнятому документі євродепутати привітали початок міжурядових переговорів ЄС з Україною і Молдовою щодо членства, та назвали входження цих країн до ЄС «геостратегічною та демократичною можливістю й інвестицією у єдину та сильну Європу». При цьому вони наголосили, що процес входження має бути оснований на досягненнях кожної з країн, та на виконаннях критеріїв, включаючи розвиток демократії, верховенства права, боротьбу з корупцією та дотримання фундаментальних прав.

Європейські політики закликали Єврокомісію розробити довгостроковий план підтримки України у її відновленні, з урахуванням досвіду діяльності в рамках Українського фонду в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки.

Як вже повідомлялося, сьогодні у Страсбурзі продовжується перше пленарне засідання новообраного Європейського парламенту. Вчора депутати обрали президентом Європарламенту на наступні 2,5 роки чинну голову ЄП Роберту Мецолу. Завтра, 18 липня, відбудуться дебати та голосування щодо продовження повноважень президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн на наступний термін.