Олексій Шевцов: "Завжди говорив що думаю"

Його творець - особистість у пострадянському блогінг-просторі легендарна. Двадцятирічний одесит Олексій Прядко буквально підірвав інтернет 2013 року, створивши канал Itpedia, присвячений іграм і технологіям, і впродовж перших трьох років набравши мільйон підписників. Однак справа була не тільки в актуальності тематики та оригінальності подачі: увагу глядачів привертала сама особистість автора, який швидко став лідером думок і об'єктом наслідування та дискусій.

Тому створений ним через рік канал «Олексій Шевцов» про подорожі та історію так само стрімко набрав популярність. Сьогодні Олексій - один із найвідоміших стримерів і відеоблогерів у Східній Європі, в його активі три канали із загальною аудиторією понад 5 мільйонів передплатників, Twitch-канал, за яким стежать пів мільйона людей, дві нагороди «Золота кнопка» Youtube і одна «Срібна», колаборації з такими гігантами, як Sony, Samsung, Ajax, MSI і Gigabyte.

Пошукові запити «Олексій Прядко» або «Олексій Шевцов» дають безліч результатів, серед яких - безліч же суперечливих чуток. Ми вирішили, що дізнатися правду про топового блогера останнього десятиліття краще у нього самого. В інтерв'ю Олексій розповів, як знайшов унікальну ідею і домігся мільйонних переглядів, і що робив би сьогодні, якби він був тревел-блогером-початківцем.

- До моменту створення каналу «Олексій Шевцов» ваш перший блог Itpedia вже набрав мільйонну аудиторію, в очах якої ви стали авторитетним експертом. Що спонукало вас відволіктися на принципово іншу тематику?

- Хотів розкрити себе в новому напрямку. Спочатку став знімати ролики просто зі своїми думками - про суспільство, культуру, взаємини людей, дружбу. Записував якісь думки двадцятирічного студента, яким був тоді. А десь за рік спробував себе в тревел-контенті, і перший же ролик набрав дуже хороший відгук. Тоді я вирішив зайнятися цим цілеспрямовано. Досвід уже був, і я просто робив те саме, тільки в іншому руслі. Адже у мене ніколи не було ніякої конкретної мети, я просто хотів робити те, що мені приносить задоволення, а воно полягало в тому, щоб ділитися своїми думками. Так я створив перший канал, де ділився думками про техніку, ігри та електроніку - ігрові консолі, телефони, ноутбуки. І так само тут - хотів розповідати, що думаю про якісь країни чи новини.

- Випуски на каналі «Олексій Шевцов», наприклад, про Німеччину, Дубай, Південну Корею, фестиваль Burning Man у Неваді набрали понад 1,5 мільйона переглядів, окремі ролики досягали і 5 мільйонів. Що, на ваш погляд, так чіпляє глядачів?

- Думаю, унікальна подача: я показую країни і міста з точки зору не туриста, а місцевого жителя. Як у цій країні жити, які там проблеми, зарплати, можливості для студентів, пенсіонерів, людей із дітьми.

- А що робить вас впізнаваною особистістю саме як блогера?

- Мені здається, мене дивляться і вважають індивідуальним, тому що я намагаюся показувати виворіт життя, а не глянцеву картинку. Плюс, у мене багато гумору, я розбавляю звичний контент скетчами. На відміну від інших тревел-блогерів, я не тільки знімаю ролики на професійну камеру, а й включаю багато живого матеріалу, який записую буквально на телефон. Без сценарію, без підготовки, експромтом. Фіксую на камеру і використовую все, що спадає на думку в цю секунду. Більшість популярних тревел-каналів так робити не наважуються, бояться і роблять таку постановочну роботу телевізійного рівня. Я - ні.

- І ваші фанати, і критики визнають, що ви від самого початку виділялися свободою у висловлюваннях, запустили в маси багато яскравих мемів і фактично винайшли манеру подачі, яку потім багато хто став наслідувати. А було щось, що за всіма канонами ви робили неправильно, а воно в підсумку спрацювало на вашу користь?

- У мене досить багато матюків у роликах. Тому що, мені здається, це робить контент живішим. Багато хто не схвалює, але проте такий контент знаходить відгук, тому що люди відчувають більшу натуральність, а не сценарність. А так на Youtube складно зробити щось проти канонів, тому що їх там у принципі немає: кожен проявляє себе як хоче. І немає чогось правильного і неправильного до кінця, крім безпосередньо правил самої платформи. Я дуже прямолінійний. Не соромлюся говорити речі, які не сподобаються більшості. Тому що це - моя думка, і я її висловлю. Люди, як правило, віддають перевагу тим, хто говорить те, що вони хочуть чути. Я говорю тільки те, що відчуваю і вважаю правильним сам, і багатьох це підкуповує. Плюс, у мене все-таки є почуття гумору певного типу, і я відчуваю, що знайшов аудиторію, яка вважає мої жарти смішними.

- Зараз кожне ваше відео дивиться в середньому від 600 тисяч до 1,5-2 мільйонів глядачів. Це величезні цифри. Як монетизується такий інтерес? І чи дає змогу вашій роботі досягати якоїсь надмети, крім популярності та заробітку?

- Цифри переглядів можуть бути і більшими - за рік-півтора може набратися і три, і п'ять, і сім мільйонів під якимось відео. Це монетизується за рахунок реклами, яку я вставляю. Сам Youtube платить менше, ніж приносить реклама, інтегрована безпосередньо у відео. І, звісно, це можливість просувати свої ідеї, які я щиро вважаю правильними. Це ідеї самоосвіти, самовдосконалення, вивчення мов, я пропагую подорожі, навчання за кордоном, розширення знань про цей світ. У мене на каналі багато історичних роликів: моя місія в тому числі - освічувати людей і робити їхній погляд на світ ширшим і глибшим. Глобальна мета - допомагати передплатникам ставати кращими або просто заспокоюватися і розслаблятися, спостерігаючи за контентом, мотивувати їх до зростання, до створення свого бізнесу. Основну аудиторію блогу складають молоді амбітні люди від 17 до 30 років - і такий контент їм корисний саме практично. Мені, до речі, неодноразово дякували підписники під час зустрічі, тому що сьогодні вони працюють у великих компаніях, зокрема Microsoft і Google. Виявилося, що їх мотивували та надихнули ролики, в яких я подорожую офісами найбільших транснаціональних корпорацій.

- Що допомагало вам зрозуміти, що ви рухаєтеся у правильному напрямку?

- Спостереження за зростанням аудиторії, хороші коментарі, яких ставало дедалі більше. І, звісно, коли люди почали впізнавати на вулиці, підходити і дякувати за те, що мій контент зробив їхнє життя кращим - мотивував вчити мову або подорожувати, або вступити до закордонного вишу.

- Ваш успіх і тотальна популярність - результат точних дій і розрахунку, чи в цьому був елемент везіння?

- Ні, спонтанності не було абсолютно, це довга кропітка праця, постійна робота над помилками. Я регулярно переглядаю по кілька десятків разів навіть уже залите відео, яке до того дивився ще більше, поки монтував. Я це роблю для того, щоб знаходити помилки в дикції, жестикуляції, подачі. Якийсь фрагмент мені здається надто затягнутим - у наступному ролику я приділяю відповідній частині менше уваги. Якийсь момент здався смішним, класним, люди його оцінили - я більше таких вкраплюю в наступне відео. Я відстежую, що людям подобається, що не подобається, проводжу дослідження, аналізую безліч даних і потім на підставі висновків знімаю нове відео.

- Конкурентів у вашій ніші багато, а в топі тревел-блогерів - ви. Вас дивляться мільйони в країнах СНД і Східній Європі та сотні тисяч у Західній Європі та США. Як думаєте, чому?

- Мені здається, секрет у тому, що над усім працюю тільки я, у мене немає сценаристів, монтажерів, операторів, усе роблю сам, і людям подобається мій стиль. Цей стиль полягає в природності, я не цензурую думки, якщо десь затинаюся - залишаю, якщо десь обмовляюсь - залишаю, якщо на думку спадає просто на ходу якийсь коментар - залишаю, якщо підозрюю, що якесь висловлювання комусь не сподобається, - однаково намагаюся це залишити, бо так думаю. Це робить контент не «телевізійним», а живим - і люди, напевно, це цінують.

- Ви б і зараз повторили все або, озираючись назад, щось змінили?

- Зараз зовсім інший Youtube, і багато речей із минулого вже точно б не прокотили. Щонайменше, якби був блогером-початківцем, я не став би вкладати великих грошей у якість картинки, тому що сьогодні це знецінене, вона і так у всіх дуже хороша. У якість звуку - так. Я б розщедрився на контент, на якісь ексклюзивні поїздки та інтерв'ю. На зміст, а не його зовнішній вигляд. Зараз я, наприклад, хочу їздити в більш екзотичні країни. Показувати Азію, Америку, зокрема Південну, Близький Схід. І ще європейську глибинку. Крім того, у планах англійський блог.

- Ви прославилися за ці десять років відвертістю суджень, і сьогодні в мережі знайдеться багато різких і жорстких висловлювань уже про вас. Чи все, що ви говорили, було правдою, чи данина епатажу як інструменту привернення уваги аудиторії теж була?

- Ні, я завжди говорив тільки те, що я думаю. Інша справа, що з часом, звісно, міг поміняти думку щодо якихось речей. У людини з великою кількістю підписників не може бути ста відсотків фанатів. І те, що є люди, незадоволені моєю діяльністю, абсолютно нормально, так і має бути. Я сам глядач Youtube, і є канали, які мені не подобаються, іноді навіть із необ'єктивних причин. Просто я не пишу їм жодних образливих коментарів. Ми - люди, ми не можемо подобатися всі один одному беззастережно. А в іншому в інтернеті від зайвої або негативної уваги завжди можна відгородитися. Мої глядачі оцінюють мене незалежно від того, які цифри збирають мої відео. Я ніколи не намагався комусь щось довести, працював тільки для себе, і думаю, причина успіху саме в цьому.