Причини чому більшість українців так і не оновили свої дані

Останнім часом питання мобілізації та оновлення облікових даних військовозобов’язаних набуло особливої актуальності в Україні. Відповідно до нових законодавчих вимог, громадяни масово оновлюють свої облікові дані, що дозволяє оцінити потенційний мобілізаційний ресурс країни. Проте, попри суттєвий прогрес у цифровізації цього процесу, існують численні проблеми та упередження, що перешкоджають його ефективній реалізації. Важливо зрозуміти, як ці проблеми впливають на загальну мобілізаційну кампанію, рівень довіри громадян до нових інструментів, таких як мобільний додаток “Резерв+”, а також як влада планує вирішувати ці питання для досягнення національної безпеки та консолідації суспільства. Про те, чи виконав поставлені задачі новий закон пише політичний оглядач Юрій Вишневський.

З погляду мобілізації

Як і слід було очікувати, максимальну активність українці проявили в останні два тижні 60-денного терміну. За інформацією Міністерства оборони, до вечора 30 червня оновили облікові дані 2 млн 594 тис. громадян, надвечір 7 липня — 3 млн 164 тис. За тиждень вийшов приріст на 570 тис. До вечора 14 липня оновили дані вже 4 млн 159 тис. громадян, за тиждень досягнуто приросту на 995 тис. За таких темпів до вечора 16 липня очікується цифра понад 4,4 млн.

Багато це чи мало? З погляду інтересів мобілізації багато. Звісно, не всі з цих 4,4 млн можуть отримати повістку. Кожен другий має бронь чи право на відстрочку. Але якщо хоча б половина з тих, хто оновив дані, потрапляють до категорії тих, хто може бути мобілізований, виходить мобілізаційний ресурс у розмірі 2,2 млн осіб.

Це вдвічі більше за чисельний склад ЗСУ та інших формувань і органів, що входять до складу Сил оборони України. Півроку тому начальник ГУР МО Кирило Буданов повідомив, що сукупно Сили оборони України становлять близько 1,1 млн осіб.

Отже, Україна має достатній мобілізаційний ресурс, щоб навесні наступного року розпочати демобілізацію воїнів, які воюють з перших місяців великої війни. Місяць тому цю тему обговорювали оборонний комітет парламенту з представниками Міноборони та Генштабу ЗСУ. За підсумками обговорення секретар комітету Роман Костенко повідомив “Українській правді”, що відповідний законопроект може бути внесений у жовтні.

“Генеральний штаб зараз дійсно задоволений темпами мобілізації. Їх задовольняє кількість мобілізованих, яка навіть перевищує очікування. Вони сподіваються, що ця тенденція зберігатиметься”, — пояснив Костенко. За його словами, якщо такі темпи зберігатимуться до кінця літа, “тоді можна буде напрацьовувати та вносити до Ради законопроект про демобілізацію”. На думку Костенка, приблизний термін готовності відповідного проекту — жовтень цього року, але за умови збереження поточних темпів мобілізації.

15 липня Володимир Зеленський провів прес-конференцію. У президента запитали, як він оцінює мобілізаційну кампанію в Україні впродовж двох місяців після набрання чинності законом про посилення мобілізації. “Військові кажуть, що все йде за їхнім планом. Що стосується тренувальних майданчиків, їх недостатньо. Що стосується, чи можна їх розширити, вже йде розширення. Що стосується, чи можна розширити базу за кордоном, так”, — відповів Зеленський.

З погляду цифровізації

Оновити облікові дані можна трьома способами: скористатися мобільним застосунком “Резерв +”; прийти до ЦНАПу (центр надання адміністративних послуг); з’явитися безпосередньо в ТЦК (територіальний центр комплектування та соціальної підтримки). Близько 70% тих, хто оновив дані, зробили це онлайн за допомогою смартфона.

Заступник міністра оборони Катерина Черногоренко, яка відповідає за “Резерв+”, дуже задоволена. “2,7 млн осіб оновили дані в “Резерв+”, — повідомила вона на своїй фейсбук-сторінці 12 липня. — Приблизно 90-100 тисяч громадян щодня оновлюють дані онлайн. Новий рекорд доводить, що попри всю дезінформацію та класичну недовіру до нового наші громадяни цифровізуються і все більше відчувають користь і зручність таких інструментів, як “Резерв+”. Тому мільйони людей вже виконали вимогу оновити дані, і їм не знадобилося для цього стояти в чергах чи прокидатися о 5 ранку”.

Справді, результат міг би вийти вищим, якби не побоювання багатьох військовозобов’язаних, що після оновлення даних вони отримають повістку до ТЦК. “Факт оновлення даних ніяк не прискорив отримання громадянином повістки“, — стверджує Черногоренко.

Є у громадян і упередження безпосередньо проти “Резерв+”. Два тижні тому команда Черногоренко вирушила на польові дослідження до ЦНАП та ТЦК, щоб з’ясувати, чому люди стоять у чергах, а не оновлюють дані протягом кількох хвилин на смартфоні. Серед отриманих пояснень відзначимо три страхи:

• Я оновлю дані через “Резерв+” і одразу отримаю статус “У розшуку”. “Статус “У розшуку” з’являється не через оновлення даних у застосунку. ЦНАП тп ТЦК не дадуть іншого результату. Це відбувається, бо, наприклад, вам вручили повістку, а ви по ній не з’явилися. Терміни появи у ТЦК закінчилися, ви порушили закон, і тому вас оголосили в розшук. А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами”, — пояснює заступник міністра оборони.
• Я боюся, що прийде електронна повістка у “Резерв+”. “Такого не буде, — запевняє Черногоренко, — оскільки закони України про військо й мобілізацію не знають, що таке електронна повістка. Тобто вона не прописана в офіційних документах. Тому її і не може бути у “Резерв+”.
• “Резерв+” відстежує геолокацію, щоб потім ТЦК мене знайшли. “Цей страх — конспірологічна теорія, — заспокоює заступник міністра. — Насправді у будь-якому смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або їх запитують. Ви особисто можете перевірити, що у “Резерв+” немає жодної потреби у геолокації” .

Впадає у вічі, як старанно Черногоренко, борючись із упередженнями громадян проти “Резерв+”, підіграє упередженням проти ТЦК. Її відповіді можна інтерпретувати як прозорі натяки: “Завдяки “Резерв+” ви заздалегідь дізнаєтеся, що ТЦК вас шукає; не бійтеся, “Резерв+” не допоможе ТЦК вас знайти”.

Справа в тому, що Черногоренко на її посаді не турбує кінцевий результат, тобто мобілізація. Її турбує успіх самого процесу, тобто оновлення даних за допомогою мобільного застосунку. Саме за це вона та її команда отримуватимуть премії та інші бонуси.

З погляду консолідації

Відповідно до закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який був прийнятий 11 квітня 2024 р., оновити дані протягом 60 днів, починаючи з 18 травня, мають усі громадяни, які перебувають на військовому обліку. За даними Держстату, на початок 2022 року в Україні було понад 11,4 млн чоловіків, яким зараз від 18 до 59 років. Сили оборони України, нагадаємо, становлять близько 1,1 млн осіб. Їм оновлювати дані не потрібно — вони вже воюють. А решта 10,3 млн мали це зробити.

Припустимо, що до вечора 16 липня встигнуть оновити дані 4,5 млн громадян. Все одно це буде менше половини від 10,3 млн. А більше половини, виходить, не виконають вимог закону.

Втім, чимало військовозобов’язаних намагалися оновити облікові дані за допомогою “Резерв+”, але мобільний додаток не зміг їм допомогти. Тобто сам “Резерв+” є злісним порушником закону, не дозволяючи громадянам реалізувати їхнє законне право оновити свої облікові дані в електронному кабінеті військовозобов’язаного. Спроба оновити дані в ЦНАП теж нерідко виявляється безуспішною. А вистояти чергу у ТЦК не кожен наважується.

Скільки військовозобов’язаних отримали відмови від “Резерв+” та ЦНАП? Міністерство оборони не вважає за потрібне оголошувати ці цифри — напевно, тому, що вони свідчать про погану організацію роботи. Хоча, звісно, є різниця — цих відмов тисяча чи мільйон. Для Міноборони, виходить, вигідніше, щоб усі, хто не встиг оновити дані до 16 липня, вважалися ухилянтами — а не тими. хто цього не зробив із вини самого міністерства. Але такий підхід, очевидно, шкодить консолідації суспільства. Підсумки оновлення даних можна розглядати як плебісцит серед чоловіків мобілізаційного віку. І якщо більше половини тих, хто за законом був зобов’язаний оновити дані, відмовилися це зробити, це сумний підсумок. Провал усієї інформаційної машини держави.

Цей результат був запрограмований іншим провалом: у формуванні позитивного ставлення суспільства до закону про посилення мобілізації, ухваленого 11 квітня. Наведемо дані опитування КМІС у рамках проекту Mobilise.

Лише 34% респондентів погодилися (повністю — 15%, скоріше — 19%) із твердженням “Я підтримую новий закон про мобілізацію”. Водночас 52% із цим твердженням не згодні (32% — зовсім, 20% — скоріше); 14% не відповіли на запитання.

КМІС спробував пом’якшити враження від результатів опитування: “Варто підкреслити, що незгода з твердженням не тотожна тому, що люди виступають проти (і тим більше не є свідченням ставлення до потреби самої мобілізації чи потреби давати відсіч ворогу). Безумовно, частина з тих, хто не згоден, є саме противниками. Водночас ще частина може не погоджуватися лише з окремими складовими Закону або мати стримане, нейтральне ставлення”.

Звісно, цифри могли б вийти набагато кращими, якби на популяризацію цього закону та агітацію за мобілізацію працювали щоденні відеозвернення верховного головнокомандувача та передачі телемарафону. Але влада мала інші пріоритети.

І замість консолідації вийшла поляризація суспільства як стосовно закону, так і щодо оновлення даних.