Що не так зі скасуванням "літнього часу": 6 важливих фактів

У пік спеки та відключень електрики нардепи ухвалили «доленосне рішення» - скасувати "літній час". Після переходу на "зимовий час" 27 жовтня 2024 року Україна більше не переводитиме стрілки годинника.

Нагадаємо, що законопроєкт №4201 пролежав у ВР понад чотири роки. І в момент внесення законопроєкту, і багато років до цього, та й уже під час великої війни експерти не втомлювалися говорити про те, що ідея про необхідність переведення стрілок давно застаріла, економічний ефект від "терзання" годинника практично нульовий, а вплив на здоров'я при цьому негативний. Але, незважаючи на таку одностайність, перша реакція на ухвалення закону з боку економістів, аналітиків та енергетиків – подив і навіть обурення. Що не так зі скасуванням "літнього часу"? У цьому питанні Коротко про допомогли розібратися експерти.

1. Невідповідний час для ухвалення рішення

Скажемо одразу: експерти від своїх слів не відмовляються. Більшість кажуть, що в переведенні стрілок вперед-назад дійсно немає жодного економічного сенсу.

– На сучасному рівні технологій жодної доцільності у переході на "літній час" вже давно не було, – зазначив у коментарі Коротко про економіст Владислав Банков. – Це швидше символічний жест, за допомогою якого простому народу багато років показували необхідність роботи державних інститутів.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується: переведення стрілок – це повна профанація, яка не дає жодної економії.

Але при цьому навіть противники переведення годин кожне півріччя відзначають: час для ухвалення закону, який пролежав без руху більше чотирьох років, був обраний вкрай невдало. На третій рік війни, з урахуванням виснажливої ​​спеки та відключень електрики по 12 годин, більшість економістів, м'яко кажучи, не готові обговорювати енергоефективність.

– Економічний та енергетичний ефект якщо і буде, то мінімальний, не розумію, яка мета цього рішення, – зазначив енергетичний експерт Юрій Корольчук.

2. Потрібно перепрограмувати всі лічильники

Експерт з енергоефективності Ігор Черкашин каже, що одне з важливих питань, на яке сьогодні немає відповіді, - це хто після ухвалення цього закону перепрограмуватиме всі електронні лічильники електроенергії по всій Україні? За які гроші та якими силами це все буде зроблено? Невже нашим енергетикам точно більше нема чим зайнятися?

Питання пільгових годин нерозривно пов'язані з погодинним обліком, а це вимагає заміни всього парку лічильників, які були масово встановлені не монополістами.

По-перше, зазначив експерт у розмові з Коротко про, розпломбувати кожен із десятків тисяч лічильників, перепрограмувати та знову запломбувати – це величезна робота, в Україні просто немає стільки інспекторів, щоб встигнути це зробити за кілька місяців.

По-друге, компанії всі ці витрати (часто, до речі, марні, тому що старі лічильники треба міняти, а не перепрограмувати) закладуть у тариф, тож зрештою за все заплатить споживач. Мережним компаніям вигідні постійні маніпуляції, оскільки це є черговим обґрунтуванням підвищення тарифів.

3. Ідеально лише для столиці, та й то не зовсім

«Постійний "зимовий" час означає, що Україна житиме за справжнім сонячним поясним часом (GMT+2), без декретів та корекцій, – зазначив на своїй сторінці у фейсбуці аналітик Андрій Блінов. – Це ідеально для 30-го градуса східної довготи, на якому розташований Київ. На перший погляд, чудово астрономічно. Опівдні (сонце в зеніті) - о 12.00, опівночі - о 24.00. Однак робочий день у країні не з 7.30 до 16.30, якщо вже брати за основу астрономічний полудень, а переважно з 9 до 18. Та й взагалі в містах люди схильні до більшої активності ввечері, ніж уранці».

Водночас аналітик Олексій Кущ уточнює: переведення стрілок справді є важливим для індустріально розвинених країн із чітко позначеним робочим днем, а от для аграрно-сервісних - різниці ніякої немає.

4. Навесні та влітку світлого вечора буде менше

Важливе питання – чи правильний час вибрано для України? Так, "зимовий час" є нашим астрономічним, але схиляються до нього далеко не всі. І коли, наприклад, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко стверджує, що для енергетики немає великої різниці, чи буде Україна жити за "літнім часом" або за "зимовим", Андрій Блінов вважає, що світлового дня в нас буде менше.

Якщо взимку більшість йдуть на роботу і приходять із роботи в темряві, то ввечері "літній час" дозволяє вмикати світло на годину пізніше, пояснює аналітик. Саме в цьому полягає головний енергетичний ефект: можливість економити більшу частину року годину освітлення ввечері на вулицях та в будинках. Адже якщо зараз, у липні, з 3 до 4 години ранку сонячне світло мало кому потрібне, то з 8-ї до 9-ї воно просто необхідне, особливо з урахуванням у країні найгострішого дефіциту електроенергії. Отже, за нинішніх умов таке «вольове» скорочення світлового дня виглядає як знущання.

5. "Політичний відтінок"

Дане рішення Андрій Блінов вважає поганим, що має політичний відтінок і розколює суспільство. Справа в тому, що в Україні є велика проблема: один часовий пояс за великої протяжності країни зі сходу на захід. В результаті різниця між сходом сонця у Харкові та Ужгороді становить майже годину. Якщо Україна залишиться на "зимовому часі", сонце в Харкові влітку найдовшого дня зійде о 3.25, при цьому ввечері захід сонця буде о 19.47. Тобто вечори влітку проходитимуть у сутінках, зате опівночі світитиме сонце. Якщо ж країна залишиться на "літньому часі", то у Харкові життя налагодиться. А ось в Ужгороді взимку сонце встане о 9.20, а сяде о 17.38. Тобто діти практично всю зиму діставатимуться до школи у темряві.

«Це рішення означає, що ВР смачно плюнула у всіх тих, хто мешкає у східних областях. Тому що в них влітку о третій ранку буде сонце, - написав у фейсбуці журналіст Сергій Сидоренко. – Так, під час комендантської. І після війни також. Але кого це цікавить у ВР? Принаймні не більшість депутатів».

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що скасування переведення стрілок – це добре. Виникає лише два питання: чому після кількох років «напруженої роботи над законопроєктом» це було зроблено саме зараз та чому залишили "зимовий час"?

– У нас велика територія, різні міста розташовані у різних часових поясах, – зазначив експерт у розмові з Коротко про. - Можливо, треба було подумати над тим, щоб залишити в Україні два часові пояси.

6. «Всупереч логіці та сонцю»

За словами Сергія Сидоренка, після ухвалення закону №4201 ми станемо єдиною країною в Європі, у якої «всупереч географії, логіці та сонцю» кілька західних сусідів матимуть більший час.

Андрій Блінов також звертає увагу на те, що у подорожах нам доведеться переводити стрілки проти будь-якої логіки. Якщо в березні 2025-го Україна справді не перейде на "літній час", то при поїздці, наприклад, до Румунії, Болгарії, Молдови годинник доведеться переводити не назад, що було б логічно, а вперед. Адже в той час як у Києві буде 6 ранку, у Софії буде 7, хоча вона значно західніше.

На думку аналітика, на сьогодні Україні слід залишити все як є, дотримуючись поточної політики ЄС щодо еталонних частот та єдиного часу. А якщо Європа все ж таки ухвалить рішення відмовитися від сезонного переведення стрілок (нагадаємо, що у зв'язку з пандемією коронавірусу ухвалення цього рішення було відкладено на 2025 рік. – Авт.), запровадити декретний час за принципом «часовий пояс + 1 година». Або є інший варіант – перенести робочий час, як це зробили у багатьох європейських країнах. Починати роботу не о дев'ятій, а о пів на восьму - о восьмій ранку, лягати спати на годину раніше. Тобто змістити весь ритм життя на годину.