Через зменшення запасів озброєнь Росія скоро може перейти в оборону – The Economist

Запаси радянської зброї в РФ добігають кінця і вичерпаються до другої половини 2025 року. За такого сценарію війська Росії не зможуть наступати і будуть змушені перейти в оборону, а кремлівський диктатор Володимир Путін, імовірно, буде зацікавлений домовлятись бодай про короткострокове перемир’я.

Про це пише британський журнал The Economist. "Питання тепер не в тому, чи Україна зможе залишитися в бою, а в тому, як довго Росія зможе підтримувати свій поточний темп операцій", – йдеться у статті, опублікованій 16 липня.

Так, журнал зазначає, що "хвалений російський наступ на Харків", що розпочався в травні, сходить нанівець, а успіхи РФ в інших місцях вздовж лінії фронту, особливо на Донбасі, були "і стратегічно незначними, і досягнутими лише величезною ціною".

Як йдеться у статті, ключове питання не в живій силі, оскільки РФ, "схоже, здатна знаходити ще близько 25 тис. солдатів щомісяця, щоб підтримувати чисельність на фронті близько 470 тис. осіб, хоча вона і платить за них більше".

Виробництво ракет для ударів по українській інфраструктурі також зростає. Але незважаючи на всі розмови про те, що Росія стала військовою економікою і близько 8% її ВВП витрачається на військові витрати, вона здатна поповнити свої приголомшливі втрати танків, бронетранспортерів та артилерії лише за рахунок вилучення зі сховищ та відновлення запасів, накопичених за радянських часів. Хоча ці запаси величезні, вони не нескінченні, пише журнал.

Олександр Гольц, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень, каже, що Путін має подякувати радянському Політбюро за величезні запаси зброї, які були створені під час холодної війни.

За його словами, радянські лідери знали, що західне озброєння було набагато просунутішим, тому обрали масовість, штампуючи тисячі бронемашин у мирний час на випадок війни. До свого розпаду, каже Гольц, Радянський Союз мав стільки ж бронемашин, скільки решта світу разом узята.

І коли тодішній міністр оборони РФ Сергій Шойгу в грудні 2023 року вихвалявся, що за рік було поставлено 1530 танків, він "забув сказати", що майже 85% з них, згідно з оцінкою Міжнародного інституту стратегічних досліджень Лондонського аналітичного центру, були не новими танками, а старими (в основному Т-72, ​​а також Т-62 і навіть деяка кількість Т-55, випущених відразу після Другої світової війни), які були зняті зі складів, вимиті та відремонтовані, йдеться в статті.

З моменту масштабного вторгнення на фронт було відправлено близько 175 сучасних танків Т-90М. За оцінками IISS, річний обсяг виробництва цього року може наближатися до 90 років.

Однак Майкл Г'єрстад, аналітик IISS, стверджує, що більшість Т-90м насправді є модернізацією старих Т-90А. Оскільки ці цифри скорочуються, виробництво нових Т-90м цього року може становити не більше 28.

Павло Лузін, експерт із російського військового потенціалу у вашингтонському Центрі аналізу європейської політики, вважає, що Росія може виробляти лише 30 абсолютно нових танків на рік. Коли українці захопили імовірно новий Т-90М минулого року, вони виявили, що його гармату було виготовлено 1992 року.

Лузін вважає, що здатність РФ будувати нові танки чи БМП або навіть відновлювати старі ускладнюються труднощами з отриманням комплектуючих.

Склади комплектуючих для виробництва танків, які до війни призначалися для використання у 2025 році, вже зазнали атак, тоді як найважливіше обладнання, таке як підігрівачі палива для дизельних двигунів, високовольтні електричні системи та інфрачервоні тепловізори для визначення цілей, що раніше імпортувалися з Європи, а їх продаж тепер заблоковано санкціями.

Відсутність високоякісних шарикопідшипників також обмежує постачання озброєння армії РФ. Іноді є доступними китайські альтернативи, але, як кажуть, вони не відповідають колишнім стандартам якості.

Більше того, старого радянського ланцюжка постачання озброєнь більше не існує, пише журнал.

Україна, Грузія та Східна Німеччина були важливими центрами виробництва зброї та комплектуючих. За іронією долі Харків був основним виробником веж для танків Т-72. Кількість робітників у ВПК РФ також різко скоротилася, каже Лузін, приблизно з 10 млн до 2 млн, без будь-яких компенсуючих стрибків в автоматизації.

Ще однією серйозною проблемою є виробництво артилерійських стволів. На даний момент, за допомогою Північної Кореї, у Росії, схоже, достатньо снарядів, ймовірно, близько 3 млн цього року – достатньо, щоб перевершувати українців за вогневою потужністю до недавнього часу принаймні 5:1, а іноді й набагато більше.

Але недоліком такої високої скорострільності є знос стволів. У деяких гарячих точках стволи гаубиць вимагають заміни вже за кілька місяців.

Однак, каже Лузін, лише на двох заводах є складні австрійські ротаційні кувальні машини (остання була імпортована у 2017 році), необхідні для виробництва стволів.

Кожен із них може виробляти лише близько 100 стволів на рік у порівнянні з необхідними тисячами. Росія ніколи не виробляла власні кувальні машини; вони імпортували їх з Америки у 1930-х роках та розграбували з Німеччини після війни, пише журнал.

Рішенням стало зняття стволів зі старих артилерійських гармат, що буксируються, і встановлення їх на самохідні гаубиці.

Річард Верекер, OSINT-аналітик, вважає, що до початку 2024 року було замінено близько 4800 стволів. Як довго росіяни зможуть продовжувати це робити, залежить від стану приблизно 7 тисяч, які можуть залишитися.

Г'єрстад каже, що у випадку із системами залпового вогню, такими як ТОС-1А, скорочення терміну служби ствола вже означало набагато коротші черги вогню.

Але найбільша проблема, яка тільки виникає, пов'язана з танками та БМП, які, як і раніше, мають вирішальне значення для будь-яких наступальних наземних операцій.

Хоча IISS підрахував, що в лютому 2024 року в Росії могло бути близько 3200 танків на зберіганні, Г'єрстад каже, що до 70% із них "не зрушили ні на дюйм з початку війни". Більшість Т-72 зберігалася неприкритою з початку 1990-х років і, ймовірно, перебуває в дуже поганому стані.

І Гольц, і Лузін вважають, що за нинішніх темпів виснаження відновлення російських танків і БМП зі складів досягне "критичної точки виснаження" до другої половини 2025 року.

Якщо нічого не зміниться, то до кінця 2024 року російським силам, можливо, доведеться скоригувати свою позицію більш оборонну, каже Г'єрстад.

"Це може стати очевидним навіть до кінця літа. Очікуйте, що інтерес Путіна до угоди про тимчасове припинення вогню зросте", – пише The Economist.