Нарощення вій, пілінг, ботокс, татуаж та філери: як процедури краси можуть впливати на ваші очі

Тож розгляньмо найпоширеніші процедури, які роблять в ділянці очей або можуть позначатися на цій зоні. Що треба враховувати та чого остерігатися?

Лікарка вищої категорії, офтальмолог київського центру "Ексімер" Олена Гужва розповіла 24 Каналу про процедури та операції з покращення зовнішності з боку побічних реакцій та потенційних небезпек для очей.

Пілінги

Про хімічні опіки за такої процедури омолодження чули всі. Проте нас цікавить саме шкіра навколо очей. Вона найтонша й найчутливіша, тому дуже вразлива до дії будь-яких агресивних засобів і вимагає спеціального догляду. Саме в цій зоні з'являються перші ознаки старіння, тож і пілінги тут мають застосовуватися особливі.

Отже, побічні дії від пілінгу та як їх позбутися:

• через цілеспрямований опік епідермісу й дерми виникає почервоніння. Усувається це холодними компресами та підтриманням рівня зволоження;
• набряклість (порушення проникності судин та вихід у тканини рідкої частини крові) прибирається протизапальними препаратами та прийомом діуретиків;
• від лущення шкіри, адже відбувається відшарування рогового шару, що відмер, допоможуть доглядові засоби з пантеноновою, гіалуроновою кислотою та вітамінами;
• а щоб уникнути гіперпігментації, потрібно застосовувати якісний захист від сонця – косметику із SPF.

Ускладнення після процедури омолодження бувають різноманітні – від опіків через активні речовини у складі до шкірних реакцій на рукавички чи засоби для оброблення поверхні. Як лікар, пані Олена застерігає від проявів герпесної інфекції й загострення акне, якщо вони є у вас в анамнезі, а ще від алергічної реакції. Але найнеприємніше після пілінгу те, що можуть залишитися рубці.

Нарощення вій

Зробити погляд виразнішим завдяки довгим віям прагне чимало жінок. Аби досягти цього ми вдаємося до різних хитрощів – фарбуємося тушшю, клеїмо штучні вії чи нарощуємо їх. Та чи всі способи безпечні?

Ось найпоширеніші негативні наслідки нарощування й ламінування вій:

• травмування та опіки;
• інфікування повік, кон'юнктиви чи рогівки;
• алергічні реакції, які супроводжуються набряком, почервонінням, свербежем;
• втрата вій через недостатню кваліфікацію фахівця, який робить процедури.

Алопеція вій, часткове або повне їх випадіння, відбувається через пошкодження цибулини волосини у процесі нарощування або через тривале носіння штучних вій.

Пошкодження повік і слизових оболонок ока хімічними речовинами також нерідке явище. Часто, особливо раніше, до складу клею для нарощування вій входив формальдегід, який може призводити не тільки до алергії, а й до втрати вій. Ця речовина є подразником, що запускає дегенеративні процеси в органах та сенсибілізує шкіру.

За статистикою, 40 % жінок, що нарощують вії, скаржаться на алергічні реакції. Погодьтесь, доволі високий показник. Проте слід зважати, що алергія буває не тільки на компоненти, а й на рукавички та засоби для обробки.

Коли майстер працює гострим інструментом на безпосередній відстані від ока, є ризик пошкодити слизові оболонки. До того ж це небезпечно занесенням інфекції, що призводить до запальних процесів – у повіках (ячмінь, халязіон, блефарит), на слизовій (кон'юнктивіт), рогівці (кератит).

А ще є ризик розвитку синдрому сухого ока. Нарощені вії довші, ніж природні, тому можуть давати ефект віяла: повітряні потоки, що утворюються при цьому, впливають на слизову оболонку ока, викликаючи подразнення й сухість.

Щоб уникнути негативних наслідків, потрібно дотримуватися нескладних правил:

• ретельно обирайте салон і перевіряйте методи обробки інструментів. Не погоджуйтесь на процедуру в домашніх умовах, бо так важко досконало обробити інструмент;
• довіряйте очі тільки кваліфікованим спеціалістам, перевіряйте сертифікат про навчання;
• попередьте майстра заздалегідь про вашу схильність до алергічних реакцій, попросіть показати, які препарати використовуються, ознайомтеся з їхнім складом;
• головне – не носіть вії довше одного року, вчасно робіть корекцію. Після року обов’язково візьміть перерву до 6 місяців для відновлення власних вій.

Татуаж брів

При процедурі перманентного макіяжу у шкіру вводиться пігмент, який залишається там 2-3 роки. Ця процедура, як і попередня, має подібні побічні реакції: алергія, хімічні опіки, травматизація.

Для уникнення небажаних ефектів рекомендується ретельно підготуватися:

• переконатися в рівні салону та кваліфікації майстра;
• попередньо проконсультуватися з майстром щодо алергії;
• отримати інструкції, що заборонено робити до та після процедури, зокрема, слід уникати приймання алкогольних напоїв та кроворозріджувальних препаратів у день та після процедури;
• зосередитися на догляді за шкірою навколо очей, щоб додатково зволожити її та зробити пружнішою;
• зняти нарощені вії за кілька днів до процедури;
• якщо користуєтеся м'якими контактними лінзами, не вдягати їх перед процедурою;
• після татуажу не відвідувати лазню чи басейн протягом 14 днів, а також не наносити декоративну косметику.

Процес відновлення після процедури триває протягом місяця: перші 10 днів шкіра загоюється, а наступні два-три тижні відбувається адаптація пігменту. Одразу після татуажу бувають почервоніння і набряки брів – обробляйте їх хлоргексидином. У процесі загоєння можуть утворюватися скоринки або початися легке лущення – в жодному разі не чіпайте їх та не віддирайте.

Філери

Зараз це одна з наймодніших процедур – філери під очима дають змогу позбутися зморщок та вирівняти шкіру у цій ділянці. Проте введення філерів спричиняє й певні ускладнення, які можна поділити на легкі, тяжкі й критичні.

До легких належать синці, набряки, болючість у місці ін'єкції. Тяжкими вважаються судинні оклюзії, ішемія, які можуть призвести до появи рубців, часткового некрозу шкірного покриву. У цьому разі потрібно звернутися до кваліфікованого спеціаліста.

А от критичними ускладненнями є венозна або артеріальна оклюзія, їхні наслідки страшні – некроз, втрата зору і навіть інсульт. Некроз виникає через потрапляння гелю в судини або внаслідок їх стискання. Якщо філер тромбував судину, то за деякий час, а буває, що і в процесі введення гелю, лікар помітить різке побіління шкіри в зоні ін'єкції, пацієнт же відчуватиме сильний біль. Тож важливо не допустити розвитку таких явищ, адже наслідки можуть виявитися катастрофічними.

До того ж ускладнення виникають, коли вводять філери у міжбрівку. Це одна з найнебезпечніших зон через розташування двох важливих артерій, які з'єднуються з офтальмологічною. В разі невдалої корекції можлива закупорка цієї артерії і, як наслідок, втрата зору. Треба згадати й інші небезпечні для філерів частини обличчя – підскроневу ділянку та зону під очима.

Якщо з’явилися якісь із наведених явищ, потрібно негайно звернутися до лікаря для проведення реанімаційних заходів:

• в разі застосування гіалуронового наповнювача вводиться гіалуронідаза;
• робляться теплі компреси та масаж ураженої зони;
• призначаються кроворозріджувальні препарати;
• накладається гепаринова мазь для антикоагулянтної дії;
• проводять ін'єкції кортикостероїдів, антибіотиків та протизапальних препаратів у разі загрози некрозу.

А взагалі краще обирати кваліфікованого фахівця, бажано лікаря, який гарно розбирається в анатомії і знає, як проходять судини та нервові закінчення. Для профілактики ускладнень філери вводяться малими дозами й під час роботи з насиченим судинними ділянками не застосовується епінефрин.

Ботокс

Крім філерів, серед українців популярні ін'єкції ботоксу. Невеликі дози ботулотоксину розслабляють і паралізують певні м'язи, завдяки чому зменшуються заломи шкіри, зокрема гарний ефект виявляється стосовно мімічних зморщок.

При використанні ботоксу поширені такі ускладнення:

• гематоми;
• біль та свербіж у місці ін'єкції;
• запальні процеси;
• утворення мішків та набряків під очима;
• ущільнення на шкірі;
• асиметрія обличчя: опущення верхніх повік та брів.

З боку офтальмологічних проблем можуть бути:

• порушення бінокулярного зору, диплопія (подвоєння зображення);
• сухість або, навпаки, сльозотеча, світлобоязнь.

Щоб уникнути небажаних явищ, треба детально обговорити з майстром, як поводитися до й після процедури. Так, після уколу треба 5 годин перебувати у вертикальній позі, добу не лежати долілиць, 2-3 дні не терти обличчя в зоні ін'єкції, декілька днів надовго не опускати голову, протягом 3 днів не приймати антибіотиків, кроворозріджувальних, протизапальних препаратів. І пам’ятати, що 2 тижні слід утримуватися від відвідування сауни, басейну та від сильних фізичних навантажень.

Блефаропластика

Ця хірургічна процедура призначена для вдосконалення естетичного вигляду – підтяжки шкіри навколо очної зони. Таку операцію виконують багато клінік, у тому числі пластичні хірурги. Проте такі фахівці не є офтальмологами.

Отже, коли не можна робити блефаропластику:

• гострі або хронічні запальні процеси очей – блефарити, кон'юнктивіти, кератити;
• підвищений внутрішньоочний тиск – глаукома чи офтальмогіпертензія. Спочатку треба досягти стійкої ремісії або пройти лікування і лише потім вдаватися до блефаропластики;
• у період відновлення після перенесених операцій на очах;
• в разі зниженого тонусу м'язів навколо очей;
• за вікових патологій зору: катаракти, глаукоми, вікової макулодистрофії (дозволяється лише у стадії ремісії).

Пластичний хірург може не знати деяких очних нюансів, які слід врахувати під час операції, використовувати інструменти й матеріали, відмінні від офтальмохірургічних. Ось чому варто робити блефаропластику в офтальмологічних клініках, де застосовується мікрохірургія і можна пройти повну діагностику зорової системи.

Після операції бувають певні ускладнення:

• набряки;
• гематоми;
• виворіт нижніх повік;
• порушення сльозовиділення. Починається або сльозотеча через зміщення слізних точок, або, навпаки, сухість внаслідок неповного змикання повік, асиметрії. А все тому, що шов був накладений неправильно чи доволі щільно;
• блефароптоз – опущення верхньої повіки.

Тож бажано, щоб блефаропластику робив саме лікар-офтальмохірург, який знає нюанси анатомії, судин і виконує мікрохірургію.

То як же запобігти небажаним побічним ефектам і дійсно набути краси? Перед будь-якою б’юті-процедурою потрібно все ретельно вивчити й продумати. Обрати перевірений салон і висококваліфікованого майстра, в разі уведення філерів та ботоксу віддати перевагу лікарю, а блефаропластики – офтальмохірургу, який знає анатомію і враховує всі нюанси.

Перед процедурою заздалегідь зустріньтеся з майстром чи лікарем, щоб повідомити про алергічні реакції, препарати, які приймаєте, аби фахівець скоригував свої дії. А також дізнайтеся правила поводження до й після маніпуляцій, аби уникнути ускладнень. Уточніть, які слід приймати препарати та як обробляти зону після втручання.