Право на справедливість в умовах війни: інтерв'ю з адвокатами об’єднання Актум

Такий особистий рахунок Адвокатського об’єднання Актум, й, це, щонайменше, викликає повагу.

Адже, попри те, що складатись професійне об'єднання почало ще у 2014 році з адвокатів, які захищали інтереси військовослужбовців, повноцінно сформувалось та запрацювало в повну силу Об’єднання саме під час війни - у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення.

Адвокатське об’єднання Актум.

Спеціалізація: військове, сімейне, кримінальне право та господарські справи.

Два офіси в Києві: вул.

Оболонська набережна 15, корпус 5 та вул.

Терещенківська, 5.

Філії: Львів, Слов'янськ, Дніпро, Одеса, Миколаїв, Житомир, Кривий Ріг, Херсон, Покровськ, Харків.

«Лідери практик 2023.

Військове право» у щорічному національному рейтингу «Вибір клієнта.

ТОП-100 юристів України».

Нові реалії Війни - військові адвокати.

Олена Миколаївна Хоменко, адвокатка з кредитного, сімейного та військового права.

Керуюча партнерка адвокатського об'єднання Актум.

- Олена, як ви стали військовим адвокатом?.

- Тоді в лютому 2022-го мені на якийсь час здалося, що юриспруденція поставлена на паузу.

Здавалось, що насамперед нашим захисникам треба допомагати фізично – ми з колегами робили те саме, що й всі українці - рили окопи, виходили на чергування з теробороною, збирали кошти та відшуковували спорядження, плели маскувальні сітки.

Я планувала ставати на військовий облік.

Проте день за днем як війна набирала обертів прийшло розуміння, що максимальну користь, під час війни, можу принести саме своєю професійною діяльністю.

Навколо була нова реальність й люди, у цій новій реальності потребували відповідей на безліч запитань.

І мій особистий шлях, і нинішня важлива спеціалізація нашого Об’єднання у військовому праві – були народжені війною.

З одного боку, ми розуміли наскільки гострою є потреба людей у правовій допомозі.

З іншого - ми, юристи, теж потребували засобів для життя.

Тим паче, що багато моїх колег, це люди, які до 2022 року жили й працювали в тій частині Південно-Східної України, яка наразі знаходиться або в окупації або перебуває в зоні активних бойових дій.

Так остаточно сформувалась ідея Об’єднання - триматися разом, об’єднати компетенції, бути корисними та більш ефективними.

Нас об’єднала війна.

Ми одна команда!.

До повномасштабного вторгнення моєю основною спеціалізацією було кредитне та сімейне право.

Війна внесла корективи – я почала займатися справами військовослужбовців.

Зараз це чи не 70 відсотків моїх справ.

- А чому взагалі військовослужбовцям потрібен адвокат? Це держава не впоралася із захистом їх інтересів?.

Це комплексна проблема, проте радше так, ніж - ні.

Якщо знадобилась допомога і ми допомогли отримати понад 100 млн.

грн військовим та їх сім’ям, то це свідчить про наявні системні проблеми у процесах державних та військових інституцій.

Або приклад моєї колеги Оксани Доготер.

Мінреінтеграції визнало цю територію зоною ймовірних бойових дій, натомість є наказ Головнокомандувача, у якому ця ж сама територія не є зоною бойових дій.

І виходить, що прикордонники, які несуть там службу та виконують бойові розпорядження і накази мали б отримувати 100 тис.

грн «бойових», а по-факту вони їх не отримують, бо є наказ Головнокомандувача.

І хто у цьому випадку стане на захист їх прав коли й Мінреінтеграції та Головнокомандувач – це представники Держави? А адвокат може.

Так, ця справа про належне грошове забезпечення довга, деякі хлопці вже отримали належні кошти, по деяким тривають апеляції, можливо з кимось ми дійдемо до Європейського суду з прав людини, але є бажання і компетенції правника, який доводить справу до логічного завершення.

Чи історія моєї колеги з Дніпра Тетяни Книш.

У березні 2023 року отримав у бою опіки 35% тіла, які призвели до гнійного флебіту, абсцесу м'яких тканин та набряку післяопераційних рубців.

У госпіталі він перебував до серпня, потім був у відпустці за станом здоров’я.

Проте дві ВЛК в/ч вказали некоректний ступінь тяжкості захворювання та не врахували факт отримання поранення внаслідок бойових дій.

Як результат - військовому відмовили у виплатах, однак ми оскаржили висновки ВЛК на досудовому етапі.

Завдяки цьому рішення змінили і людина отримала виплати із розрахунку 100 тисяч грн за кожний місяць лікування та відпустки за станом здоров’я.

Приклад з моєї практики.

У військового хронічне захворювання, а у військовій частині немає його історії хвороби за останні 10-15 років.

Для чого тут юрист? Для того, щоб зробити запити, підтвердити довідки, на підставі яких проведуть повторну військово-лікарську комісію (далі – ВЛК), лікування.

Проблема документальної взаємодії доволі гостра.

Планували зробити комісію ВЛК у електронному форматі, щоб кожен військовослужбовець мав медичний кабінет з усією історією хвороби.

Й це був би дуже ефективний інструмент.

Але й досі не зроблено.

У цивільному житті ми звикли, що можемо показати довідку, просто пояснити ситуацію, і нам підуть на зустріч, зрозуміють, допоможуть.

В армії інші порядки.

Ще один епізод з практики.

Самовільне залишення частини - СЗЧ.

Вдома залишилася неповнолітня дочка, за якою доглядала мати.

Згодом жінка вирішила виїхати з України, повідомивши про це батьку дитини смс.

Мій клієнт – звичайний хлопець.

Він воює заради своєї дитини та своєї країни.

Як батько, коли з'явилася пряма загроза життю та здоров'ю його дитини, він обрав – доньку і поїхав до неї.

Це головна різниця між мисленням професійного військового та звичайної людини, яка опинилась на війні.

Зараз хлопця відкрита кримінальна справа, а ми доводимо, що він мав поважні причини для СЗЧ, адже формально у дитини є мати, тому за законом батька не можна звільнити від військової служби.

У цивільному житті ми звикли, що можемо показати довідку, просто пояснити ситуацію і нам підуть на зустріч, зрозуміють, допоможуть.

В армії інші порядки.

Наша місія, як адвокатів, захистити та стати на заваді формального підходу з боку державної машини, адже вже є судова практика, коли в аналогічній ситуації суд виніс вирок - 5 років позбавлення волі.

Хто може пояснити військовому всі нюанси щодо статей кримінального кодексу? Ніхто крім професійного юриста, який розуміє систему права, може переглянути судову практику, розібратися.

Кредитні історії військових – це взагалі окрема тема.

Так, зараз чинним військовослужбовцям списання штрафів та пені гарантовано законодавством.

Проте мені доводиться у судах відстоювати їх інтереси, бо фінансові організації просто не хочуть, а радше відмовляються, виконувати норми закону.

Закони стали суворішими: як війна змінила кримінальне право.

Сергій Вікторович Гулійчук, адвокат з кримінального та військового права адвокатського об'єднання Актум Кримінал.

- Чи вплинула війна на ваш портфель адвоката по кримінальним справам та як саме?.

- Війна чи не війна, люди скоюють правопорушення та злочини.

Кримінальні справи нікуди не ділись.

Натомість змінились способи, предмети та засоби здійснення правопорушень.

Змінились обставини.

Економічний та соціальний стан речей, а також певна недосконалість законодавства збільшили кількість справ, пов’язаних з шахрайством.

Можемо на жаль констатувати, що категорії справ за ст.

190 значно розширились.

Шахраї, користуючись війною та економічною ситуацією ошукують волонтерів, викрадають гроші з карт за допомогою платіжних систем… Багато нових різноманітних варіантів для шахрайських схем.

- Мобілізаційні процеси та військовий стан вплинули на справи вашого Об’єднання?.

- Безперечно.

Почастішали запити щодо незаконного затримання та викрадення людей – це стаття 146 Карного кодексу.

Побільшало справ щодо ухилення від військової служби.

Справ про підробку документів та використання підроблених документів для перетину кордону або для отримання відстрочки чи виключення з військового обліку.

Побільшало й справ щодо зловживання владою чи службовим становищем, перевищенням службових чи владних повноважень, службових підроблень чи недбалості, одержанні хабарів тощо.

Мова йде про службових осіб, які використовуючи військовий стан та мобілізаційні процеси скоюють правопорушення та злочини у сфері службової діяльності, отримуючи неправомірну вигоду.

Це й службове підроблення документів, й внесення завідомо недостовірних відомостей в офіційні документи.

Для таких злочинів, скоєних в умовах військового стану посилили покарання.

Також з’явилось доволі багато кримінальних справ в яких правопорушення скоюють військовослужбовці.

- А що це за справи?.

- Насамперед треба чітко розділити такі справи на дві категорії.

Перша, коли злочини скоюються військовими.

Друга - військовослужбовцями наділеними службовими повноваженнями.

По останнім, побільшало справ щодо розтрат та присвоєння майна з використанням службового становища в особливо великих розмірах, та видачою службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів – це ч.5 ст.

191 та ч.1 ст.

366 КК України.

Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Мова йде про матеріально відповідальних осіб.

Наприклад, командир військової частини з підлеглими розробляють документальну «схему» та протиправно отримують «бойові» по 100 тис.

Також існує певна категорія справ, що знову набули поширення після надання можливості укладання прямих договорів без проведення тендерних процедур під час держзакупівель в оборонній сфері в умовах воєнного стану.

Це відкрило багато можливостей для корупційних складових.

Можемо констатувати суттєве збільшення клієнтських запитів щодо розкрадання держмайна, хабарництва, присвоєння та заволодіння майном у держзакупівлях.

Посилення законодавства під час війни може ламати долі, тому в адвоката в ці часи особлива роль.

Що ж стосується військовослужбовців, то у нас в Об’єднанні з’явився окремий департамент, який займається захистом військових у кримінальних правопорушеннях таких, як: СЗЧ, непокора, дезертирство, невиконання наказу, неуставні відносини, привласнення майна тощо.

До 2023 року, за таки злочини, як СЗЧ або інші військові можна було отримати умовне покарання.

Зараз, в умовах воєнного стану, покарання стало більш суворим - санкція статті яка нині застосовується передбачає покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, у залежності від наявності обтяжуючих або пом’якшуючих обставин.

Таке посилення законодавства під час війни може ламати долі, тому в адвоката в ці часи особлива роль.

Історія зі моєї практики.

Справа військового.

Був поранений, перебував у шпиталі.

Дружина - військовозобов’язана, вирішила піти на фронт замість чоловіка та залишила на нього дитину (інших родичів нема).

Дитина перебувала з батьком у шпиталі.

Після виписки подав рапорт про звільнення, але його не прийняли.

У військового командування свої завдання.

Доля дитини їх не цікавить.

А батько не знайшов іншого виходу як захистити свою дитину – пішов у СЗЧ.

Маємо кримінальну справу.

На щастя, суддя не поставилась до цієї справи формально.

Виявила розуміння, відмовивши прокурору у запиті на утримання військового під вартою допоки триває суд.

З початку повномасштабної війни спостерігаємо багато випадків порушення прав людини з боку ТЦК, військкоматів.

Трапляються й порушення прав військових безпосередньо у частинах.

На жаль почастішали випадки вбивств серед військових (ст.

115 КК).

Зараз це чи не найважчі справи, зважаючи на те: де розташовані території на яких ці злочини скоєно, на фактичну неможливість забезпечення належних умов для об’єктивного розслідування таких справ.

А ще на наявні проблеми із порушенням прав військових, на їх психологічний стан.

Загалом, війна пригнічує та дуже ускладнює всі процеси.

Прокурорам іноді складно забезпечити доставку свідків до суду - з фронту ніхто не відпускає.

Все це затягує розгляд справ.

Суди перевантажені.

Збільшення покарання не призвело до уважнішого розгляду справ.

У моїй практиці була справа, коли військовослужбовець о 9 ранку відмовився від виконання наказу, о 10 ранку - було зареєстровано кримінальне провадження, а о 22 годині воно було завершено.

За 12 години органи досудового розслідування виконали всі слідчі дії.

Й це найшвидше розслідування у моїй практиці.

І я розумію, що ніхто не розбирався у ситуації, не з'ясовував, чому була відмова виконувати наказ.

Така формальність неприпустима, адже за ст.

402 КК нині – від 5 років позбавлення волі, у мирний час міра покарання набагато менша.

- Ви наголошуєте на певних змінах щодо санкцій кримінального права, про те що вони стали більш жорсткішими, про що йдеться?.

- У 2022-2023 роках відбулись зміни у кримінальних, кримінально-процесуальних та інших законодавчих актах - відповідальність посилили.

Суттєво збільшилась кримінальна відповідальність за такі злочини, як крадіжка, грабіж, вимагання чи розтрата майна тощо.

Мова йде про ст.

185-187, 189 та 191 КК України, а саме про ч.

4 цих статей «в умовах воєнного стану», що автоматично, передбачає найсуворіше покарання не зважаючи, чи злочин було скоєно в умовно мирному Ужгороді чи у прифронтовому Покровську.

Наприклад, ст.

185 КК України – крадіжка.

Одна особа, скориставшись неувагою продавця, краде ковбасу з крамниці.

Друга - користуючись відсутністю продавця, який вимушено знаходиться у бомбосховищі, краде таку ж ковбасу.

В обох випадках такі дії одразу кваліфікуються за ч.

4 ст.

185 КК України.

До війни за такі дії можна було отримати від 850 грн штрафу до двох років позбавлення волі для осіб, які мали правопорушення раніше.

Зараз це буде кваліфікуватись за ч.

4 з максимальним покаранням - від 5 років за гратами.

Також хочу зауважити, що посилення кримінальної відповідальності фактично не вплинуло на кількість скоєння таких злочинів, адже їх причино-наслідковий зв’язок набагато глибший – це економічна та соціальна незахищеність людей.

А от певні маніпуляції щодо відкриття чи не відкриття кримінального провадження, здирництво та корупція серед працівників правоохоронних органів навпаки зросли.

Життя в епоху змін: постійна турбулентність законодавства.

Наталя Георгіївна Коровіна, адвокатка у справах з нерухомістю, військовому праві.

Керівник напряму сімейної практики.

Заступник керуючого партнера адвокатського об'єднання Актум.

- Пані Наталя, зараз стільки змін у законодавстві.

Які це має наслідки?.

Юридична практика не може й не повинна швидко змінюватися.

На жаль в нашій країні панує турборежим, зокрема й в законодавстві - вносяться зміни до однієї й тієї ж норми закону.

Передусім це пов'язано з війною.

Поки звернень було небагато - це якось більш-менш працювало, а от коли пішла реальна практика щодо ВЛК, мобілізації, з'ясувалося, що норми закону не дуже добре врегульовані.

З'явились проблеми.

Якщо поглянути на ст.

23 ЗУ про мобілізацію, яка регулює право на відстрочку, то за час війни в неї зміни вносилися вже сім разів.

Порядок проходження медичного огляду військовозобов'язаними (ВЛК), що регулюється постановою 402, також змінювався і деякі з цих змін досі неврегульовані та протирічать іншим нормам ЗУ про мобілізацію.

За нормальних умов - це неприпустимо.

Люди не розуміють, що буде з їх правами та обов'язками - наявна правова невизначеність.

Якщо переглянути зміни, що відбулися із підставами для звільнення з військової служби, то перелік причин щодо сімейних обставин, які є підставою для звільнення – скоротився майже вдвічі.

Приклад, звільнення з військової служби для догляду за близьким, який вимагає сторонньої допомоги.

У мене є справа військового, у якого матері 85 років.

Вона самотня і потребує догляду.

У матері є довідка лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) і до 18 травня 2024 р., така довідка була підставою для звільнення.

Але відбулись зміни.

І тепер ті, у кого щось сталося з родичами у квітні, можуть звільнитися зі служби, а ті, хто потрапив в аналогічну ситуацію у травні - такої можливості вже не мають.

Люди не розуміють, що буде з їх правами та обов'язками - наявна правова невизначеність.

До того ж, у підставі для відстрочки від мобілізації цю довідку залишили, а з підстав для звільнення - прибрали.

Це порушує й права людини й сам правовий принцип справедливості.

Такі зміни законодавці обґрунтували тим, що довідки ЛКК легко отримати у лікарнях й тому наявний високий ризик корупції.

Підставою для звільнення залишилася інвалідність близького.

Проте інвалідність оформляти довго.

Хвора людина та ще й похилого віку сама з цим не впорається.

Тому довідка ЛКК про когнітивні порушення, про потребу в догляді, як підстава для звільнення військовослужбовця об'єктивно потрібна.

Проблеми корупції не можна вирішувати шляхом обмеження прав громадян.

Ще приклад.

До 18 травня особи, непридатні до військової служби, могли виїхати за кордон без військового квитка, з посвідченням про інвалідність.

Після внесення змін, обов'язково потрібен військовий квиток нового зразка.

Військкомати перевантажені, комфортного способу отримати військовий квиток немає.

Виходить, що для людей, які все одно не призовні, створені проблеми – люди не можуть виїхати хоч фактично мають на це право.

Пам’ятаєте, як у травні, за кілька днів до набрання чинності мобілізаційного закону, на кордоні утворилися колосальні черги? Люди намагалися виїхати до 18 травня.

Тоді ж водії, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів та пасажирів зареєстрували на сайті президента петицію з вимогою додати їх до категорії осіб, які претендують на отримання броні від мобілізації.

Й лише коли здійнявся розголос у ЗМІ, офіційні особи прикордонної служби нарешті надали роз’яснення, зробивши офіційну заяву, що особам з інвалідністю та їх супроводжуючим, водіям, які перевозять медичні вантажі та гуманітарну допомогу, а також здійснюють міжнародні перевезення не обов'язково мати при собі військовий квиток.

Але ж у Законі - інше.

От і виходить ситуація - люди не розуміють своїх прав під час перетину кордону.

Також у новому мобілізаційному законі зазначено, що всі чоловіки віком від 18 до 60 років протягом 60 днів мають оновити свої дані.

А як бути тим, хто оновив дані напередодні – до 18 травня? Знову ж таки, це потребувало окремих офіційних роз’яснень, що тим, хто нещодавно оновлював дані, повторно це робити не потрібно.

Але ж Закон - говорить інше.

Усі ці випадки – прямий наслідок частих змін у законах.

Проблеми корупції не можна вирішувати шляхом обмеження прав громадян.

Я адвокат із 2010 року.

Мій загальний юридичний стаж понад 19 років, але такої кількості неврегульованих питань за свою практику я ще не бачила.

- Крім військовослужбовців, є безліч людей, у яких війна забрала майно, здоров'я, близьких.

Як справи з цим блоком юридичних питань?.

Це дуже непростий напрям, який ускладняється бойовими діями.

22 травня 2023 р.

набув чинності Закон щодо компенсацій за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.

Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна.

Однак на практиці при отриманні таких компенсацій виникає багато проблем: не внесення майна в реєстр прав власності на нерухоме майно, отримання виплати в порядку спадкування, відсутність доступу до майна, що знаходиться на окупованій території або в районі проведення бойових дій, тощо.

Вже є судові прецеденти стягнення шкоди безпосередньо з рф через суди України, але для такого способу захисту нині не працюють юридичні механізми фактичного виконання такого рішення.

Й участь адвоката у таких справах – нагальна необхідність.

- Багато ваших клієнтів зараз знаходяться за кордоном, як справляєтеся правовим полем інших країн?.

Дійсно, люди, які виїхали за кордон, постійно потребують вирішення своїх правових питань, як в Україні, так і за кордоном.

Дуже широкий спектр запитів – нерухомість, сімейні взаємини, діти.

Багато запитів щодо оподаткування за кордоном.

У нашому Об’єднанні різнопланові компетенції й це дозволяє нам бути комплексними – людина може отримати правову допомогу з багатьох питань в одному місці.

Також ми співпрацюємо із закордонними адвокатами з певних питань.

Війна ускладнила життя і людям доводиться вирішувати багато питань, пов'язаних із законом, але інколи вони не звертаються за правовою допомогою, шукаючи рішення в інтернеті, спираючись на досвід знайомих, а у результаті втрачають час та гроші.

Адже те, що написано в інтернеті може бути неправильним або не актуальним, а ситуація знайомих, при всій схожості, може не враховувати певних нюансів.

Не даємо безпідставних надій, проте діємо задля результату.

Євген Олександрович Могілатов.

Директор з розвитку адвокатського об'єднання Актум.

- Євген, яким Вам бачиться ринок адвокатських послуг сьогодні?.

Після початку повномасштабного вторгнення попит на адвокатські послуги не зник, але характер запитів змінився.

На моє переконання, адвокат це, по суті, лакмусовий папірець, що відображає проблеми суспільства, пов'язані із законодавством країни.

Війна стала для людей новою обставиною.

З одного боку є військовослужбовці та їхні родини.

Війна спонукала їх до нових взаємин з державою.

І ці взаємини регулюються законом.

З іншого боку держава дотепер не мала досвіду функціонування в умовах війни, що спровокувало виникнення проблем, які вирішують адвокати.

- Рівень культури споживання адвокатських послуг в Україні зростає?.

Рівень культури споживання адвокатських послуг залежить від рівня доходів населення.

Зростатимуть доходи у населення – більше людей звертатиметься за професійною юридичною допомогою.

Проте тут є гальмівний чинник – недовіра до правосуддя.

Наприклад, військовослужбовці, які не отримали, належні їм виплати, не хочуть звертатися до суду з двох причин: перша – вони побоюються негативних наслідків для себе, друга – вони не вірять у судову систему.

Цілком даремно, до речі, але такою вже склалася думка у суспільстві.

Але ми ще повинні казати про рівень пропозиції юридичних та адвокатських послуг населенню.

І, звісно, впливають наявні звички та особисті якості людини.

Споживач адвокатських послуг має вміти мислити ризиками.

Люди часто хочуть гарантій, але ж рішення залежить від третіх осіб - від суддів.

Адвокат бореться за клієнта, робить все можливе, але він не може і не має права дати стовідсоткову гарантію.

- Ваше Об’єднання не надає безкоштовних консультацій?.

- Я не вірю в якісні безкоштовні консультації.

Адвокати які працюють у ринкових умовах теж мають заробляти.

Ба більше, на моє переконання, безоплатні консультації це – зло та прямий ризик для настання певних морально етичних аспектів.

Зокрема - «спіймати клієнта на безкоштовні консультації», а потім заробити на ньому, користуючись його юридичною необізнаністю.

У більшості адвокатських компаній, які «безкоштовно» консультують є чіткі плани скільки послуг вони мають продати під час таких консультацій.

Вони все одно заробляють на клієнті, продаючи йому послуги.

Мають же вони на чомусь заробляти.

А от чи потрібні ці послуги клієнту, чи ні, то вже, так би мовити – справа інша.

Юриспруденція така сфера діяльності, що людину, яка ніколи з цим ґрунтовно не стикалась та не дуже розуміється на цьому - легко ввести в оману.

Наприклад, запропонувати купу різноманітних послуг, дати марні надії , запропонувати підготувати непотрібні документи тощо.

Ми вже неодноразово стикались з такими ситуаціями.

Й саме це ми бачимо по відгукам клієнтів, що звертаються до нас для вирішення своїх проблем після т.

«безкоштовних консультацій» і марно витрачених грошей.

Саме тому й виникає зневіра до роботи правника, зневіра що можна справді захистити свої права.

Адвокат така ж людина, як і всі ми – він не може працювати безкоштовно.

Йому теж треба жити та задовільнять свої життєві потреби.

Ба більше, жоден справжній професіонал та фахівець своєї справи не буде працювати безкоштовно.

Адвокат заробляє на справах.

Так, наше Об’єднання виокремлює ресурси для підтримки волонтерських правових ініціатив, підтримує проєкти Pro Bono (лат.

pro bono publico – дослівно - для суспільного добра), але це суто індивідуальне бажання і рішення адвоката.

- Як забезпечується якість надання адвокатських послуг та дотримання морально-етичних принципів?.

- В Об’єднанні немає плану продажу.

Ми сконцентровані на іншому, що й забезпечує наш результат.

Ми велике Об’єднання: понад 25 адвокатів, кожен має свій різноплановий досвід, свої успіхи та поразки.

У кожної з наших практик - сімейної, військової та кримінальної, є керівник та координатор, який здійснює нагляд, моніторинг та аналіз справ.

Ми запровадили та постійно розвиваємо процеси обміну досвідом між правниками, а також найкращими практиками у різних галузях права.

У нас є відділ методології та контролю якості.

Ми аналізуємо всі документальні процеси, робимо висновки та вдосконалюємо їх.

Кожен наш клієнт у будь-якій ситуації може звернутись до відділу контролю якості.

Якщо у клієнта виникають негаразди, непорозуміння, недовіра або проблеми з адвокатом, з яким він співпрацює - замінюємо фахівця.

Ми завжди відкриті до комунікації – і до критики і, звісно ж, до похвали.

Я переконаний, що дотримання адвокатської етики та, насамперед, морально-етичних принципів, забезпечуючи надання якісної правової допомоги без прикрас в інтересах клієнта – це формула нашого успіху.

Адвокатське об’єднання Актум працює на рівні цінностей – чесність та професіоналізм.

Наші адвокати не дають безпідставних надій, але виборюють інтереси клієнта.

Компетентність, глибоке знання правових аспектів, дозволяє нам бути успішними у цій боротьбі.