Вбивча спека. Як погода в Україні вплинула на овочі та зернові і чи очікувати на дефіцит

Цього рокуспека прийшла на два тижні раніше, ніж зазвичай. Ба більше, посуха в Україні вплинула на обсяги зібраних зернових та олійних культур, а також врожай овочів та фруктів. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, це значно відобразиться і на цінах.

Як дізнався Фокус, аграрії очікують врожай у межах 77 млн тонн — на 5 млн менший, ніж торік. І хоча, за словами експерта, це непоганий показник, частка, що йде на експорт, скоротиться.

"До війни ще додалася аномальна спека, що створює додаткові труднощі. Більше проблема стосується ярих культур — таких, як соняшник, кукурудза, соя. Зараз в них триває пік цвітіння, запилення. А під час такої спеки немає можливості розвиватися, що впливає на кількість врожаю, який ми отримаємо. 77 млн зернових і олійних культур — це трошки менше порівняно із минулим сезоном, тоді було 82 млн. Але в таких умовах, які складаються, це непоганий показник. Враховуючи, що в цьому сезоні ми зробили експортний потенціал 7,5 млн тонн зернових олійних. Я думаю, такі ж цифри ми побачимо із врожаєм на експортні зовнішні ринки, тому що всередині країни ми споживаємо не більше 15-16 млн тонн. При врожаї 77 млн тонн частка 60 млн — це наш експортний потенціал", — розповів Фокусу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Що буде з врожаєм, як змінюватимуться ціни і чи будуть певні продукти в дефіциті, дослідив Фокус.

Не лише кукурудза і соняшник: що буде з українськими томатами та огірками

Попри ситуацію із погодою, жнива тривають і, за словами Марчука, на полях України вже зібрали понад 10 млн тонн врожаю пшениці, ячменя, жита, ріпака. Частково в деяких регіонах почали молотити і сою.

"Думаю, що по зерновій групі ми будемо мати врожай у межах 55-56 млн тонн", — додав Денис Марчук.

В умовах аномальних температур та війни — це непоганий результат. Проте збитки від ворожих ударів по полях України, яких зазнає сьогодні аграрна інфраструктурна, фахівець назвав колосальними. За його словами, загалом галузь вже втратила понад 50 млрд доларів. Військові ризики залишаються високими цього літа — обстріли регіонів тривають.

"Ворог почав завдавати інтенсивних ударів по полях, саме для того, щоб знищити — спалити врожай. Це відбувається на Одещині, Дніпропетровщині, Херсонщині, а також Донецькій і Луганській областях.

Водночас експертка ВБ Оксана Руженкова зазначає, що ситуація із українською кукурудзою залишає бажати кращого. Адже посіви, що перебувають не на зрошенні, через спеку у центральній та східній Україні суттєво постраждали.

"Вже зараз можна говорити, що дощ, який обіцяють у західній та центральній Україні, навряд чи врятує ситуацію, бо кукурудза засохла буквально на корені.

Ситуація щодо соняшника теж не райдужна. Але по ньому ще є якісь шанси на успіх, тому що рослини в період початку посухи перебували вже у добрій стадії розвитку, тож втрати будуть не такими великими", — пояснила Оксана Руженкова

Але не лише цими двома культурами вичерпується перелік постраждалих с/г культур в Україні. Через спеку серйозно потерпають овочі — томати та огірки, які вирощуються не в теплицях. "Ми уже спостерігаємо рекордні ціни на огірки, які, здавалося б, у липні, у пік їхнього врожаю, перебувають на позначці 45-50 грн за кг. І я не думаю, що вони особливо подешевшають", — каже Оксана Руженкова.

Зараз українці купують переважно тепличні томати, та й ті імпортні. Одна з причин такої ситуації, за словами експертки, у недостатній ефективності державної програми з підтримки будівництва теплиць.

"Теплиці, які будуються в рамках цих держпрограм, найчастіше невеликого. розміру. З такої теплиці за один раз не збереш урожай, який контрактує торговельна мережа", — пояснила Руженкова.

Стратегічний продукт і борщовий набір: що буде з цінами на основні овочі

Фахівці звертають увагу і на те, що 2024 року врожай картоплі теж не витримає спеки, адже зростає переважно без зрошення. Тим часом, її найбільші регіони-постачальники, а саме Чернігівська та Київська області, перебувають в екстремальних погодних умовах. Тамтешні аграрії, які ще 2-3 тижні радували прогнозами, зараз б'ють на сполох.

"Фермери говорять про те, що гряди з картоплею стали кам'яними. Відповідно, якщо врожай і набере необхідну масу, він буде суттєво пошкоджений при копці комбайном, тому що земля задубіла і рве шкірку на бульбах, що суттєво травмує їх. Відповідно, врожай зберігатиметься набагато гірше — у ньому буде більший відсоток браку", — пояснила експертка.

Урожай інших елементів борщового набору — пізніх сортів капусти і моркви — теж не радує ані якістю, ані цінами.

"Весною — на початку літа ми з'їдаємо овочі ранніх сортів. У липні-серпні йдуть середні, а пізні завжди закладаються на зберігання. Оскільки ми втратили південні регіони, зокрема, частину Херсонської області, страждає Дніпропетровська область, Запорізька, а вони завжди були дуже великими виробниками і капусти, і моркви, із цими культурами у нас теж можуть бути складнощі. Продукція, що закладатиметься на зберігання, коштуватиме однозначно дорожче, ніж торік, адже всі сховища працюють за допомогою електроенергії, яка дуже суттєво подорожчала в Україні", — зазначила Руженкова.

Не лише спека: що заважає українському врожаю 2024 року

Під час спекотного літа, в умовах постійних обстрілів, відсутності електрики, зростання тарифів, йдеться про екстремальні умови, в яких аграрії б'ються за виживання врожаю. Споживачі ж відчують це на ціновій ситуації.

"Все потребує електрики. Особливо це стосується тваринництва. Середня ферма на 500 голів споживає на годину до 100 кВт. Витратні частини таких підприємств зростають. Тому вже сьогодні молочна продукція в закупівлі призвела до росту в межах 3-5%. І це вже за червень-липень. Якщо ситуація триватиме, це призведе до росту цін. Те саме і у переробній галузі, наприклад мяса, хлібобулочних виробів. Далі ланцюжок рухається до ритейлу. І на кожному етапі на 1-3% зростатиме вартість. Це вже сьогодні відзначають на цінових позиціях молока, хліба, м’яса, риби. На жаль, ціни будуть підвищуватися й надалі", — каже Денис Марчук.

На тлі енергетичної кризи і ризиків для врожаю фахівці кажуть, що покращити ситуацію можна. Зокрема місцеві громади могли би долучитися до програм з меліорації, а Кабмін — внести правки до законопроєкту про підвищення акцизів.

"Зрошення в момент вимкнення електроенергії не працює. Насоси працюють лише за допомогою електрики. Такі культури, як овочі, однозначно зростати без води не можуть. Навіть кількість опадів в травні і червні не рятує. Нинішня спека нівелює той потенціал, який рослини отримали під час дощів. Тим часом в нас великі проблеми з меліорацією. В Україні чомусь робиться ставка лише на великі водойми. Але це не правильно, тому що ми маємо понад 15 тис маленьких річок та озер, які не розчищають. Фермерам доводиться використовувати артезіанську воду для поливу, що не найкраще рішення. Якби регіональна влада в рамках держпрограми з розвитку меліорації підтримала такий напрямок як відновлення малих річок в Україні, ситуацію з овочами та с/г культурами можна було б покращити", — каже Оксана Руженкова.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради своєю чергою додав до складнощів і податкове навантаження. За його словами, підвищення акцизів на пальне з 1 вересня створює додаткові обтяження для аграріїв, а також не є своєчасним та справедливим.

Важливо Через спеку постраждає врожай: коли в Україну прийде похолодання, — ЗМІ

"Якщо сьогодні ми сплачуємо порядка 139,5 євро за 1000 л, то до 2028 року ця сума має сягати 330 євро. Відповідно з вересня почнуть підніматися акцизи. По факту з 2025 року навантаження на один гектар для товаровиробників зросте на понад 5 євро. В сумі бізнес буде змушений платити 5,5 млрд грн, а до 2028 року ця сума зросте до 14 млрд. Це дуже негативно відобразиться на роботі, враховуючи, що такий штучний механізм можна було б відтермінувати. Тож ми ініціюємо пропозиції і внесення правок. Після закінчення війни акциз має сягати не більше 50% вартості. І якщо ця сума буде 330 євро, то бізнес, який не користується дорогами загального значення, буде сплачувати 165 євро", — пояснив у розмові з Фокусом Денис Марчук.