Джонсон висловився про замах на Трампа та завершення війни в Україні

Стискаючи кулак, він закликав своїх прихильників "Боротися, боротися, боротися"; і тим самим, у момент, коли це дійсно мало значення, він, безсумнівно, довів найважливіший факт: що він зроблений з правильного матеріалу.

Так єкс-прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон описав свої враження від замаху на колишнього і, можливо, майбутнього президента Сполучених Штатів Америки Дональа Трампа у власній колонці на "Daily Mail"

Він знав, що є одна річ набагато важливіша за його евакуацію з місця події, і це було показати Америці, що куля вбивці не перемогла його — ні фізично, ні психологічно.

Ця фотографія, з поліцейськими, розташованими в тому, що історики мистецтва назвали б "героїчними діагоналями", і з закривавленим обличчям і рукою Трампа на вершині, вже стала в умах багатьох американців визначальним образом цієї кампанії. Це через послання, яке вона несе.

Це Трамп каже Америці і світу: я не буду зламаний, я не буду переможений.

Що ще важливіше, цей образ говорить американцям: зі мною як вашим лідером ВИ не будете зламані. ВИ не будете переможені. Ось чому цей жест схвилював серця його фанатів — і, можливо, навіть деяких інших.

Я вірю, що цей незламний дух — саме те, що потрібно світові прямо зараз, і саме те, що потрібно в Білому домі.

У міру наближення до кінця першої чверті 21-го століття світ знаходиться на роздоріжжі. Ми стикаємося з жахливими потенційними конфліктами — на Близькому Сході, між Ізраїлем та проксі Ірану; в Південно-Китайському морі, через Тайвань; і на нашому власному континенті Європи ми є свідками найкривавішої та найжахливішої війни за останні 80 років.

Поговоривши з Дональдом Трампом цього тижня, я більше ніж будь-коли переконаний, що у нього є сила і сміливість, щоб виправити це, врятувати Україну, принести мир — і зупинити катастрофічне поширення конфлікту.

Що б не казали деякі інші республіканці про Україну в минулому, я вірю, що Трамп розуміє реальність: поразка України була б величезною поразкою для Америки. Йдеться не лише про знищення свободи та демократії, цих кардинальних американських цінностей, і поневолення українського народу — хоча цей результат сам по собі був би похмурим.

Йдеться про довгострокові наслідки перемоги Путіна; про практичний ефект цієї катастрофи для Європи, Америки та світу. Якщо Путін переможе в Україні, він, звичайно, не зупиниться на цьому.

Подивіться на карту; послухайте деякі лякаючі речі, які зараз каже російський президент — його перевернуте з ніг на голову розуміння історії Польщі та причин початку Другої світової війни.

Путін ясно дав зрозуміти, що розглядає розпад Радянського Союзу — за його власними словами — як "найбільшу катастрофу 20-го століття", і він хоче його відновити.

Він не тільки піде на Грузію, але й на все російське "близьке зарубіжжя". Він вже почав гітлерівські звинувачення щодо поводження з російськомовними в країнах Балтії. Чим це закінчиться?

Якщо буде видно, що НАТО підвело Україну, і якщо буде видно, що Америка підвела, то хто буде впевнений, що альянс стане на захист своїх власних членів?

Поки Путін дестабілізує всю Східну Європу, руйнує досягнення Рональда Рейгана і руйнує післявоєнне врегулювання холодної війни, його китайські партнери та пособники будуть тільки раді захопити Тайвань, в той час як Хезболла атакує Ізраїль.

Рекомендуємо до перегляду: Покушение на Трампа: взрывные последствия. Что означает для Украины? Илия Куса, Юрий Романенко

Раптом ми можемо опинитися на порозі дійсно жахливого конфлікту, в якому американці зіткнуться з вибором: або відмовитися від усіх претензій на глобальне лідерство — або заплатити трильйони доларів, щоб відновити порядок і знову відправити молодих американців за кордон вмирати на чужій землі.

Це жахлива перспектива, і все ж її можна було б запобігти при відносно незначних витратах, без втрат американських життів, якщо ми — Захід на чолі з США — будемо рішучі у відстоюванні свободи в Україні.

Українці показали, що вони можуть і будуть перемагати. Навіть сьогодні вони знову тіснять Путіна в Харківській області і завдають величезної шкоди росіянам у Донецьку. Їхній героїзм неймовірний. Але війна триває занадто довго, і ціна величезна — в життях, в економічних бідах і нестабільності.

Я вірю, що Трамп може покласти цьому край — на правильних умовах для України та Заходу. Підкреслюю, що я не можу бути впевнений, що саме він зробить, якщо буде обраний. Але ось що він міг би зробити.

Він міг би укласти велику угоду для світу, в якій Путіна в кінцевому підсумку переконають, що майбутнє України — як вільної, суверенної та незалежної європейської країни; і це означає двоетапний підхід.

Перший крок — зміцнити позиції Заходу і посилити Україну. Протягом останніх двох років ми постійно бажали українцям мети — перемоги — не надаючи їм засобів.

Ми хронічно повільно давали їм потрібне спорядження, і навіть зараз ми накладаємо безглузді обмеження на те, як вони можуть його використовувати, так що українці воюють з однією рукою, зв'язаною за спиною.

В даний час росіяни використовують авіаційні планеруючі бомби, щоб завдати значної шкоди українським позиціям. Але українці не можуть відповісти, тому що США не дозволяють їм використовувати ATACMS (армійські тактичні ракетні системи) для атаки російських аеродромів, а Великобританія, на жаль, не дозволяє їм використовувати Storm Shadow (наші далекобійні крилаті ракети повітряного базування).

Трамп міг би просто зробити те, що для нього природно — покласти край бюрократичним коливанням і затримкам; дати українцям дозволи, які їм потрібні; а потім, коли Путін знову буде відкинутий назад, він міг би запропонувати угоду.

Путіну довелося б відступити принаймні до довоєнних кордонів 2022 року, і щоб уникнути майбутніх конфліктів і невизначеності, решта частина України повинна була б бути визнана вільною країною, здатною вибирати свою долю в рамках ЄС і НАТО, і абсолютно вітатися до вступу якомога швидше.

У українців більше мільйона чоловік під зброєю. Вони вже добре освоїлися з обладнанням НАТО і є найефективнішою антиросійською силою у світі. Коли війна закінчиться, немає причин, чому українські сили не могли б замінити частину з 70 000 американських військ, які все ще знаходяться в Європі.

Це дозволило б Трампу заощадити гроші, повернути американські війська додому і змусити європейців більше робити для своєї власної оборони: одна з його ключових цілей.

Що отримає Росія натомість? Ну, я вважаю, є всілякі стимули, які могли б спрацювати з Путіним. Він, звичайно, зміг би заявити, що "спеціальна військова операція" — інакше кажучи, вторгнення — була успішною, і що він денацифікував Україну. Могли б бути спеціальні захисні заходи для російськомовних.

Перш за все, з Трампом у Білому домі є реальна перспектива деякого глобального зближення з Росією і з Путіним, повернення до тих часів, коли Росія була шанованим партнером G8 і навіть НАТО.

Але є лише один спосіб досягти цього результату — через силу. Вашингтон при Трампі повинен буде показати, що міжнародні кордони повинні поважатися, і що радянську імперію не можна відновити силою.

Це означає підтримку українців до кінця. Якби Трамп був у Білому домі, я не думаю, що Путін був би настільки безрозсудним і злочинним, щоб вторгнутися в Україну.

Ніколи не забувайте, що саме Трамп, а не Обама чи Байден, дав українцям протитанкові комплекси Javelin, які були такими важливими в битві за Київ у 2022 році. У Трампа вже є досвід рішучого військового втручання на захист української демократії.

Якщо і коли він повернеться до влади пізніше цього року, у Трампа буде величезний шанс — не тільки виправити спадщину свого попередника, але й просунути світ вперед. Дональд Трамп бачить ризик: поразка України зажадала б величезних довгострокових витрат для Америки і світу.

З іншого боку, перемога України — при правильному підході — могла б парадоксальним чином прокласти шлях до нових і набагато кращих відносин з Росією. Це було б великою перемогою для Америки і для всього світу.

Я не кажу, що це буде легко. Це вимагатиме сили. Це вимагатиме рішучості. Це вимагатиме сталевих нервів. У Батлері, Пенсильванія, Дональд Трамп показав, що у нього є саме той характер, який потрібен для цієї роботи.

Також дивіться на тему: Покушение на Дональда Трампа: шах и мат Байдену. Юрий Романенко, Михайло Штейнбок