Як передає Укрінформ, про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики, зокрема, цитують новину пропагандистського медіа ТАСС від 19 липня про те, що неназване джерело заявило, що російські законодавці обговорюють законопроєкт, який змусить власників акаунтів у соціальних мережах, що мають щонайменше 10 000 підписників, передавати особисті ідентифікаційні дані російському федеральному цензору Роскомнагляду, за невиконання вимог канал блокуватиметься.
11 липня Роскомнагляд заявив, що може вимагати від власників акаунтів у соцмережах, щоденна аудиторія яких перевищує 1000 осіб, надавати ідентифікаційні дані, а також заборонить російським компаніям розміщувати рекламу на сторінках, власники яких не надають такої інформації.
За попередньою оцінкою ISW, пропозиція Роскомнагляду є частиною більш широких зусиль Кремля, спрямованих на викорінення критики і зміцнення контролю над російським інформаційним простором.
«Можливо, Роскомнагляд вирішив, що попередні заходи, спрямовані на те, щоб підштовхнути критиків до самоусунення через страх втратити дохід від реклами, не гарантують російському уряду можливість безпосередньо контролювати інформаційний простір, оскільки адміністратори каналів, які не залежать від доходу від реклами, зможуть продовжувати працювати анонімно», - йдеться у звіті.
Аналітики додають, що нові пропозиції, про які повідомляється, дозволять російському уряду здійснювати пряму цензуру всіх великих критично налаштованих каналів, які залишатимуться анонімними.
Пропозиції Роскомнагляду можуть вплинути на ухвалення рішень адміністраторами Telegram. Так, засновник Telegram Павло Дуров заявив 19 липня, що Telegram почне показувати країну, в якій зареєстрований канал, але зазначив, що це частина зусиль по боротьбі з шахраями в додатку. «Заява Дурова, однак, примітна, оскільки він регулярно рекламував Telegram як орієнтовану на конфіденційність, незалежну і вільну від цензури платформу з моменту його заснування в 2013 році», - вважають аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, на думку британської розвідки, дедалі більше обмежуючи доступ до більш захищених західних соціальних платформ, російський режим намагається створити культуру страху серед тих, хто може стати його критиком.