Україна створила енергетичну кризу в Угорщині

Угорщина поспішно намагається вигадати рішення енергетичної кризи, намагаючись уникнути відключень електроенергії та дефіциту палива після того, як Україна ввела часткову заборону на транзит російської нафти через свою територію, про це пише видання Politico.

Минулого місяця Київ запровадив санкції, які блокують транзит трубопровідної нафти, що продається найбільшою приватною нафтовою компанією Москви “Лукойл” до Центральної Європи. Ці санкції частково скасували виняток, встановлений Європейським Союзом, щоб дати країнам, залежним від Росії, додатковий час для відмови від поставок.

Мета України полягає в перекритті ключового джерела надходжень до військової скарбнички Кремля через більш ніж два роки після повномасштабного вторгнення в країну. Проте цей крок викликає побоювання щодо дефіциту поставок у Будапешті, який покладається на Росію у 70% свого імпорту нафти, а “Лукойл” забезпечує половину цього обсягу.

“Українські заходи можуть створити важку ситуацію”, – сказала Ілона Гізінська, дослідник і експерт з питань Угорщини в аналітичному центрі “Центр східних досліджень”. Вона додала, що угорці можуть зіткнутися з захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за “кілька тижнів”, якщо не буде знайдено рішення.

За даними аналітичного центру “Центр досліджень енергетики та чистого повітря”, лише у квітні цього року Угорщина витратила майже чверть мільярда євро на російську нафту і газ.

У п’ятницю головний дипломат Будапешта Петер Сійярто заявив, що заходи України можуть загрожувати довгостроковій енергетичній безпеці Угорщини, і розкритикував Київ за цей крок.

“Українська влада продемонструвала готовність знайти вихід із ситуації, але з тих пір ці спроби згасли”, – сказав він.

На зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим на початку тижня Сійярто заявив, що країна розпочала переговори з Москвою щодо пошуку альтернативних джерел постачання російської нафти.

“Зараз в Україні склалася нова правова ситуація, на підставі якої “Лукойл” наразі не здійснює поставок до Угорщини”, – сказав він у вівторок. “Ми зараз працюємо над юридичним рішенням… тому що російська нафта важлива з точки зору нашої енергетичної безпеки”.

У п’ятницю прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков звинуватив Україну у прийнятті “політичного рішення” і заявив, що ситуація є “критичною” для тих, хто все ще купує російську нафту.

Заборона “Лукойлу” з’явилася в той час, коли відносини між Києвом і Будапештом стають все більш напруженими. Цього тижня президент України Володимир Зеленський розкритикував прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана за зустріч з російським лідером Володимиром Путіним у рамках самопроголошеної “мирної місії” цього місяця. Будапешт також наполегливо затримує поставки зброї з ЄС до Києва.

Після повномасштабного вторгнення Москви в Україну ЄС запровадив ембарго на імпорт російської нафти, що надходить до блоку морським шляхом. Але він звільнив від нього трубопровідні поставки, в тому числі ті, що надходять через нафтопровід “Дружба” до Угорщини, Словаччини та Чехії, щоб дати цим країнам час знайти альтернативні джерела постачання, за умови, що вони зроблять це якнайшвидше.

За словами Інни Совсун, українського депутата від опозиційної проєвропейської партії “Голос”, яка є членом парламентського комітету з питань енергетики, Україна взяла це питання у свої руки. “Ми чекали більше двох років, щоб ЄС, “Велика сімка” запровадили реальні санкції проти російської нафти”, – сказала вона, зазначивши, що нафтопроводом все ще транспортується 200 000 барелів нафти на день.

Оскільки минулого року Москва заробила 180 мільярдів доларів від експорту нафти, “насправді абсурдно дозволяти їм заробляти ці гроші, транспортуючи цю нафту через українську територію, якщо ці гроші потім використовуються для того, щоб вбивати нас”, – додала Совсун.

Але Совсун також натякнула на вторинну мету заборони: переломити позицію Угорщини, яка виступає проти поставок зброї в Україну і вступу Києва до ЄС.

“Ми дійсно спробували всі дипломатичні рішення, і вони ніколи не працювали”, – сказала вона. “Тому, схоже, ми повинні знайти якісь інші підходи до того, як з ними розмовляти”.

Не лише Угорщина потрапила в тенета санкцій: найбільший словацький нафтопереробник Slovnaft купує нафту у “Лукойлу”. Але представник міністерства економіки країни повідомив, що компанія знайшла альтернативні джерела постачання, і поки що “постачання російської нафти до Словаччини не припинено”.

Санкції, які змушують київського оператора нафтопроводу “Укртранснафта” відхиляти заявки на проходження нафти за контрактом з “Лукойлом” через “Дружбу”, поки що не стосуються інших російських нафтових компаній, які продовжують постачати нафту через Україну, включаючи “Роснефть” і “Татнефть”.

Частково це пов’язано з тим, що нафтопровід продовжує транспортувати неросійську нафту з Казахстану до Німеччини, зазначає Олена Лапенко, експерт з питань енергетичної безпеки аналітичного центру DiXi Group. Але після “Лукойлу” “санкції проти інших компаній, що видобувають і експортують російську нафту, не за горами”, – прогнозує вона.

Угорщина повинна діяти швидко, щоб знайти інші варіанти.

“Будь-яке тривале припинення поставок змусить регіональних нафтопереробників задіяти свої запаси, знизити їх, а тим часом шукати якесь дипломатичне врегулювання проблеми”, – сказав Віктор Катона, провідний аналітик з питань нафти в аналітичній компанії Kpler.

Тепер Будапешт може домовитися про збільшення імпорту з “Роснефтью”, вважає дослідниця Гізінська, або збільшити поставки з Хорватії через трубопровід “Адрія”. Угорщина також може вивільнити частину своїх надзвичайних стратегічних резервів, в яких нафти вистачить на 90 днів.