Справа на 13 мільярдів доларів: Китай вкрав креслення авіаносця класу Ford?

Нещодавнє розширення військово-морського флоту Китаю, зокрема будівництво авіаносця "Фуцзянь" (Fujian), викликає підозри, що Китай міг вкрасти креслення або ключові дані авіаносців класу Ford ВМС США.

Фокус переклав статтю Гаррісона Касса про потенційну крадіжку військових технологій армії США китайцями.

• Хоча цей факт поки що не підтверджено, історія появи у Китаю американських військових технологій, таких як винищувач J-20, схожий на F-35, посилює ці побоювання.
• "Фуцзянь", хоча і є удосконаленням китайської технології будівництва авіаносців, все ж не дотягує до класу Ford за розмірами і можливостями.
• Примітно, що "Фуцзянь" оснащений електромагнітною катапультою, аналогічною EMALS на "Форді". Попри ці досягнення, Китаю не вистачає матеріально-технічної інфраструктури, щоб зрівнятися з ВМС США.

Корабель класу Ford: чи вкрав Китай його секрети?

Чи вкрав Китай креслення або ключові дані для авіаносця ВМС США класу Ford? Це цілком можливо: експерти та новинні видання обговорювали це питання протягом останніх кількох років.

Агресивна військово-морська експансія Китаю, зосереджена на будівництві нових авіаносців типу "Фуцзянь", викликала запитання про те, звідки саме китайці беруть свої концепції. "Фуцзянь" має деяку технологічну схожість з авіаносцями класу Ford, і цей корабель є величезним кроком вперед у розвитку китайських технологічних можливостей.

Не вперше: промислове шпигунство Китаю

Параноя з приводу китайського шпигунства не безпідставна. У Китаю є досвід крадіжки американських військових технологій. Chengdu J-20, перший китайський винищувач п'ятого покоління, дуже схожий на Lockheed Martin F-35. А коли надсекретний стелс-літак Blackhawk розбився в Пакистані під час рейду на табір Усами бен Ладена, Пакистан, як повідомляється, продав його уламки Китаю, що дало змогу режиму Сі Цзіньпіна краще освоїти американські стелс-технології.

Поведінку Китаю навряд чи можна назвати незвичайною або навіть зловмисною. Держави роблять усе можливе, щоб отримати перевагу над іншими країнами. Для китайського керівництва було б упущенням не спробувати зібрати всі можливі технологічні переваги. Те ж саме можна сказати і про Америку, яка одного разу перевезла групу нацистських учених (деякі з яких були воєнними злочинцями) до Америки, де вони могли продовжувати свою роботу на благо американського технологічного прогресу, забувши про минулі гріхи.

Суть у тому, що Китай безумовно намагається роздобути американські військово-технічні секрети. Питання в тому, наскільки китайцям це вдалося, і в цьому конкретному випадку – чи вдалося їм роздобути креслення авіаносця класу Ford.

Авіаносець класу Ford проти "Фуцзяня"

"Фуцзянь" являє собою помітний прогрес у китайській технології будівництва авіаносців, але йому все ще далеко до класу Ford.

"Фуцзянь" менший – близько 80 тисяч тонн проти 100 тисяч тонн у класу Ford – а це означає, що він зможе нести менше літаків, – розповів Newsweek Сем Роґґевін з Програми міжнародної безпеки Інституту Лоуї. – Крім того, кораблі класу Ford оснащені ядерною силовою установкою, якої немає у "Фуцзяня", а це значить, що у китайця менший запас ходу і менше місця на борту для авіаційного палива".

Однак "Фуцзянь" оснащений системою електромагнітних катапульт, як і кораблі класу Ford.

Система EMALS, як її називають на "Форді", була революційною розробкою, яка замінила традиційні парові катапульти, встановлені на Nimitz та інших попередніх класах. Теоретично EMALS обіцяє забезпечити більш високий темп запуску літаків, менше навантаження для їхніх планерів і меншу потребу в обслуговуванні системи.

EMALS називають серйозною модернізацією. Чи змогли китайці самостійно розробити систему, подібну до EMALS? Важко сказати, але збіг за часом викликає запитання.

Як би там не було, Китай все ще не досяг рівня США у військово-морській галузі.

"У Китаю немає інфраструктури для тривалої експлуатації "Фуцзяня" далеко від дому, – каже Роґґевін. – У нього є лише невеликий флот кораблів поповнення запасів, які зазвичай супроводжують авіаносний флот і підтримують його паливом, боєприпасами і запасами. І у Китаю немає нічого схожого на американську велику глобальну мережу портів і баз, де авіаносці можуть поповнити запаси палива, а екіпажі – відпочити".

Проте США варто стежити за військово-морськими можливостями Китаю, що постійно розширюються, і відповідними індо-тихоокеанськими амбіціями Сі.

Про автора

Гаррісон Касс – журналіст, який пише про оборону і національну безпеку, на рахунку якого понад 1000 статей на теми, пов'язані з міжнародними проблемами. Адвокат, пілот, гітарист і професійний хокеїст, Гаррісон служив льотчиком-стажистом у ВПС США, але був демобілізований за станом здоров'я. Отримав ступінь бакалавра в коледжі Лейк-Форест, ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в Нью-Йоркському університеті. Гаррісон слухає гурт Dokken.