Перевертає все з ніг на голову: вчені вивчили сприйняття мелодійних звуків нашим мозком

Недавнє дослідження, проведене вченими, пролило світло на те, як наш мозок сприймає музику, виявивши ієрархічну активацію ділянок мозку. Про те, як музика може керувати нашим мозком, граючи на його ділянках, немов на піаніно, пише PsyPost.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, вивчило нейронні механізми, що беруть участь у нашій здатності передбачати і розпізнавати знайомі мелодії, розширюючи розуміння нашого складного слухового сприйняття і когнітивних функцій вченими.

Традиційно дослідження слухового сприйняття були зосереджені на основних слухових стимулах і автоматичних процесах прогнозування. Однак це дослідження присвячене тому, як мозок інтегрує ці елементарні сприйняття з когнітивними функціями більш високого рівня, такими як усвідомлене розпізнавання і прогнозування послідовностей звуків у часі. Подібна інтеграція має вирішальне значення для розуміння того, як мозок справляється зі складними слуховими завданнями, навіть такими як музика. Леонардо Бонетті, доцент Орхуського університету та Оксфордського університету, очолив це дослідження. Його міждисциплінарний досвід, включно з переходом від виконання на класичній гітарі до вивчення психології та нейронаук, ліг в основу підходу до використання музики як інструменту для вивчення функцій мозку. Бонетті зазначив: "Музика може слугувати потужним інструментом для вивчення деяких особливостей мозку, які складно зрозуміти за допомогою повсякденних, немузичних стимулів".

У дослідженні взяли участь 83 людини віком від 19 до 63 років, яких попросили запам'ятати перші чотири такти прелюдії № 2 до мінор, BWV 847 Йоганна Себастьяна Баха. Після цього учасники проходили завдання на слухове розпізнавання, а їхню мозкову активність реєстрували за допомогою магнітоенцефалографії (МЕГ). Цей неінвазивний метод фіксує магнітні поля, що створюються нейронною активністю, забезпечуючи точну часову і просторову роздільну здатність.

Учасники прослухали 135 п'ятитонових музичних послідовностей, деякі з яких були ідентичні оригінальним творам, а інші мали систематичні варіації. Дослідження показало, що знайомі послідовності викликали ієрархічну структуру активності мозку, починаючи зі слухової кори та закінчуючи гіпокампом і поясною звивиною — областями, пов'язаними з пам'яттю та когнітивною оцінкою. Варіації послідовностей призводили до помилок передбачення, які починалися насамперед у слуховій корі та поширювалися на інші ділянки мозку.

Дослідження виявило ієрархію, що характеризується зв'язками з прямим і зворотним зв'язком, що дало змогу вченим припустити, що, хоча структура опрацювання інформації в мозку залишається стабільною, динаміка змінюється залежно від знайомості послідовності. Крім того, що отримані результати дають уявлення про наше унікальне сприйняття музики, вони мають практичне значення. Майбутні дослідження можуть вивчити ці механізми у населення, що старіє, і людей із деменцією, використовуючи музику як інструмент для розробки методів скринінгу розладів пам'яті. Бонетті сподівається в майбутньому інтегрувати результати свого дослідження з внутрішньочерепними записами для поглиблення розуміння механізмів музичної пам'яті.

Раніше Фокус писав про те, що боротися з хворобою Альцгеймера можна за допомогою їжі. Як показало дослідження, значно поліпшити стан людини з хворобою Альцгеймера можна, якщо робити великі перерви в прийомі їжі.

Також Фокус писав про виявлення вченими нових винуватців розвитку хвороби Альцгеймера. Глибоко в нашому мозку мешкають клітини, покликані захищати його, але, схоже, вони ведуть подвійне життя і можуть стати причиною виникнення недуги.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.