Останні перевірки — при коронавірусі. Хто винен у трагедії на канатній дорозі в Києві

У Києві в районі Пішохідного мосту 21 липня сталася трагедія: обірвався трос зіплайну від Арки Свободи українського народу (до 14 травня 2022 року — Арка Дружби народів) до Труханового острова. 20-річний хлопець, який катався на атракціоні, впав у воду. Пошукова операція потерпілого тривала близько семи годин, його тіло витягли з річки вранці 22 липня.

Примітно, що атракціон намагалися закрити 2021 року, але завдяки процесуальним зволіканням він функціонував. Офіс генерального прокурора України подавав до Господарського суду Києва позов із проханням визнати тролей незаконним.

Конкурс на облаштування тролею виграла компанія без досвіду реалізації подібних проєктів та експлуатації атракціонів із потенційною небезпекою для життя і здоров'я людини. Господарський суд Києва 2 грудня 2021 року не погодився з тим, що канатна дорога має підвищену небезпеку, атракціон продовжив працювати.

Поліція Києва встановлює винних: слідчі обшукують служби Київської міськадміністрації, які узгодили розташування атракціону, та органи держконтролю, що видали дозволи. Також вдалося допитати директора атракціону і персонал. Досудове розслідування триває за двома статтями Кримінального кодексу України: порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини, і службової недбалості.

Винним загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років. Директор компанії "Активна країна" і власник канатної дороги Денис Курта обіцяє співпрацювати зі слідством.

"Порушено держстандарти": хто перевіряв атракціон?

При оформленні підприємницької діяльності, пов'язаної з небезпекою, господарський суб'єкт зобов'язаний пройти низку перевірок. Профільні держслужби повинні видати дозволи і скласти графіки з періодами перевірок діяльності та стану техобслуговування, розповідає Фокусу депутат Київської міської ради Леонід Ємець.

"Якщо подібні трагедії трапляються, значить допустили явне порушення. Київська міськрада не може контролювати бізнесменів, у цьому плані вона має суто церемоніальні функції. Максимум ми можемо запросити керівника комунального підприємства, щоб він дав роз'яснення щодо ситуації. Чи прийде він на звіти — питання його доброї волі, відповідальності за неявку він не несе", — зауважує він.

Як стверджує експерт у галузі містобудування, член Української академії архітектури Віктор Глеба, жодного дозволу на роботу від державних органів тролей через Дніпро не отримував.

"Чому так вийшло? Очевидно, секрет у реформі дозвільної системи. "Наглядачам" від влади Києва стало легше отримувати гроші і порушувати державні стандарти при розміщенні атракціонів", — ділиться він думкою з Фокусом.

За нормами стандартизації має бути спеціальний проєкт на атракціон, технологічний паспорт із печатками, дозвіл Держслужби України з питань праці та договори оренди землі.

"Невже ніхто з чиновників не знав, що від Арки Свободи українського народу в Києві людей відправляють на інший берег Дніпра? Значить, незаконно встановлені металеві каркаси з тросами не можна демонтувати, а кіоски і пам'ятники — можна? Трос проходить над Дніпром, де водолази і катери, які охороняють безпеку відпочивальників?" — запитує Глеба.

"Планові перевірки заборонили": що кажуть у Держпраці

Власник зіплайну над Дніпром — звичайний суб'єкт господарської діяльності і у сфері охорони праці його можемо контролювати, якщо це дозволено законом. Однак мораторій на регулярні перевірки діє в Україні з часів пандемії COVID-19, пояснює Фокусу директор департаменту з питань безпеки праці Держслужби України з питань праці Олександр Ігнатов.

"Планові перевірки не ведуться, вони заборонені. Позапланові перевірки дозволені лише з підстав, визначених у законодавстві", — додає чиновник.

Існує чотири підстави для позапланових перевірок:

• доручення глави Кабміну Дениса Шмигаля;
• звернення громадянина про порушення його прав;
• смертельний випадок, пов'язаний із виробництвом (випадок із тросом над Дніпром не пов'язаний із виробництвом) або аварія;
• позапланова перевірка виконання раніше виданих приписів.

"З точки зору Держслужби праці інцидент із тролеєм можна розглядати як аварію на об'єкті з підвищеною небезпекою. Якщо нам надішлють повідомлення суб'єкт господарювання або правоохоронці, у нас з'явиться підстава вийти з перевіркою. Ми готові до цього сценарію", — каже Ігнатов.

Водночас у архітектора Олега Гречуха, який спостерігав за налагодженням і перевіркою атракціонів у столичних парках, склалося враження, що фахівці перевіряють техніку якісно.

"Вони ж розуміють, що це стосується життя дітей. Якщо щось не так прив'яжуть або зроблять, будуть наслідки. Заходи щодо поліпшення безпеки проводяться навіть в умовах війни. Що стосується тролею через Дніпро, там же були страхувальні механізми. Очевидно, що компанія-власник проходила перевірки. Чи були вони формальними — вже питання до слідства", — розповідає фахівець Фокусу.

Як правило, власники небезпечних атракціонів повинні попереджати людей про обмеження. Якщо в людини проблеми зі здоров'ям, вона має про це повідомити, щоб зняти з організаторів відповідальність за можливі наслідки, резюмував він.

Нагадаємо, трос зіплайна над Дніпром обірвався майже на середині річки. Водолази майже одразу розпочали пошуки, але їм завадила ніч.

Фокус раніше писав, що в Саудівській Аравії хочуть побудувати "плавучий" парк посеред моря площею 1,6 мільйона квадратних футів. На території парку буде вертолітний майданчик, три готелі та 11 ресторанів для відвідувачів.