Путівник Буковелем із французьким смаколиком DS 4 Cross

Зважаючи на реалії, Буковель є одним із малочисельних місць, куди можна і варто поїхати на відпочинок. Навипередки зазначу, що тут відновлюють сили й наші захисники, а не лише «мажори», які з тих чи інших причин залишилися в Україні. Тож і ми вирішили на кілька днів вирушити на цей курорт і на власні очі подивитися, як що там і за скільки.Оскільки ми вже проводили тест DS 4 Cross, не будемо зупинятися на технічних подробицях, а сконцентруємося на враженнях від дальньої подорожі Київ-Буковель на преміальному кросс-купе від Сітроен. Одразу зазначимо, що саме імпортер порадив нам ДС 4, який, на думку PR-ників, є цілком підходящим і дуже зручним для подібних поїздок. А от чи так це – розповідаємо по ходу діла…Київ-БуковельДля тих, хто не боїться блокпостів (ми про чоловіків) одразу повідомимо: найкращий маршрут це Київ-Житомир-Рівне-Львів-Рогатин-Івано-Франківськ-Буковель. У даному випадку більшість шляху матиме нормально покриття, а дослухатися Waze чи Google не варто – є коротші маршрути, але там можна або колеса «залишити», або товктися доведеться зі швидкістю равлика.На DS4 ми доїхали з Києва за майже 7 годин. А це дуже й дуже гарний показник, зважаючи на чималу відстань і кілька зупинок. Подекуди виходило їхати зі швидкістю 170-180 км/год (от тільки давайте без нотацій з приводу ПДР!), але завдяки пильності «штурмана», жодного штрафу на камеру чи «на фару» не піймали, тож ми законослухняні.За ці 700 кілометрів (плюс-мінус) ми дуже «зацінили» сидіння. Це просто кайф! По-перше, вони майже ідеально огинають спину й не тільки, по-друге, є масаж. Тож приїхавши на місце, крім водія (він їхав в «одну руку») ніхто особливо не стомився. А це є доказом того, що не дарма французи заморочилися пильною розробкою анатомічних крісел. Виявилося, що не просто маркетинг!Попри рваний режим їзди та чималу швидкість, DS 4 з півтора літровим турбодизелем на 130 коней вчергове довів, що у Пежо/Сітроен одні з найекономічніших двигунів «на важкому пальному». Середні витрати склали 6,7 л – і це з урахуванням того, що здебільшого ми їхали 140 км/год, а в автомобілі знаходилося три людини+багаж!Станом на 2024-й рік відпочивати в Буковелі (як у сезон «катання», так і в сезон купання) – це задоволення не з дешевих. Ба більше, є пропозиції, які можуть скласти конкуренцію Швейцарії чи Мальдівам. Для прикладу: найдорожче шале за 1 добу в Буковелі може коштувати 30 000 грн! Так, там 10 місць, але порахуйте витрати на 10 днів, наприклад. Чи є попит? З огляду на кількість автомобілів та людей – на кожен товар є… ну ти знаєш.Якщо говорити про адекватні умови проживання та ціни, то в Яблуниці (до Буковеля можна дійти пішки) можна знайти доволі пристойне житло за 1000-1500 за добу. Якщо ж хочеться чогось елегантнішого і комфортнішого, то на 2 осіб з дитиною можна зняти номер із сніданком (нормальним сніданком, а не яєчнею) за 2500-4000 гривень/доба (в даному випадку є пропозиції, які враховують користування сауною та/чи хамамом, басейном та/чи джакузі).Скільки коштує поїсти? Знову ж таки, все залежить від твоїх забаганок. У Буковелі навіть каву випити деінде навряд чи вдасться дешевше 80 гривень, утім і в Києві зараз ціни плюс-мінус такі ж. Обід на двох (бограч, банош, трішки місцевих наливок, узвар) у пересічному сімейному закладі обійдеться близько 800-900 грн. Якщо захочеться все те саме, але в «гламурному» закладі – розраховуй на 2000-2500 гривень на двох+дитина (але краще хай пограється з аніматорами). Якщо захочеться коктейль біля колеса огляду – готуй 300-400 грн за скляночку.Що до того ж колеса та відвідування музеїв – від 150 до 300 гривень. Поїхати на позашляховику в гори – від 2000 до 6000 гривень за поїздку. В нашому випадку ми обрали УАЗ «Буханку» — це дешево, сердито і весело. Проте це вже не про Буковель…Околиці БуковеляПроживаючи в Буковелі чи неподалік, однозначно є сенс поїхати в Яремче (там є Мак віднедавна, тож можна відчути себе як вдома), де зараз є стільки розваг і парків, що з дітьми не засумуєш. На моє переконання, це добре, втім з огляд на масштаби забудови і багатоповерхівки, колорит Карпат не той, м’яко кажучи…Зрештою, те ж стосується і самого Буковеля, який не потроху, а шаленими темпами перетворюється на міні-мегаполіс, де ніби все є, але гір вже скоро не буде видно, або їх «вирівняють». Отож, моя думка – тут точно є як розважити себе та дітей, але для єднання з природою, краще від’їхати.СМТ Ясіня відноситься відносно недалеко (півгодини їзди), де можна знайти житло як за 500 грн, так і за 5000 грн, але є і дуже гарні апартаменти за 1500 грн. Звідси легко потрапити на Драгобрат. Ясна річ, DS 4 для цього не підходить, але тут без проблем можна знайти позашляховий трансфер і дістатися на вершину (щоправда, до середини квітня, потім підйомники зазвичай виключають). На щастя, за винятком підніжжя Драгобрату, на горі та нагорі все природньо і надзвичайно гарно…  Також слід зазначити, що майже на кожному кроці пропонують екскурсії на Говерлу та/чи долину крокусів, на гору Хом’як тощо. Я про те, що шукати заздалегідь, як куди поїхати – не варто. По місцю все легко знайти. Кому ж захочеться поїсти/випити в орендованому житлі – теж не проблема, сьогодні тут є і мийки, і АТБ, і магазини «європейських продуктів», і, до речі, дуже багато піцерій та суші барів. За словами місцевих, тут зазвичай «зависають» самі жителі, тоді як туристи віддають перевагу закладам традиційної кухні.Як по всій Україні, так і в Карпатах, шлях до найдорожчих ресторанів чи готелів може пролягати по розбитій дорозі та повз сільські хатинки старожилів. Отож, і наш «французький смаколик» подекуди стикався з українськими реаліями у вигляді замерзлого підйому, кам’яної дороги чи навіть гірського струмка…Звичайно, у подібних подорожах він неабияк забруднився і, думаю, якби його дизайнери бачили, куди ми його «возили» — конфіскували би його у нас. Але тим не менш ДС-ка проявила себе справжньою Жанною д’Арк, якій вдалося уникнути тортур і залишитися сильною та вольовою жінкою попри що.Якщо резюмувати, DS 4 хай і виглядає гламурно та міщанкою, втім завдяки кліренсу, надзвичайно зручним сидінням та комфортній підвісці вона може з честю торувати як вулицями Печерська, так і хащами Карпат. Але, звичайно, не варто забувати, що вона хай і вольова, але тендітна! Як Кроссан круасан із пухкого тіста, але з гірким шоколадом.