Скільки не бери, а до в’язниці не підеш. За що критикують законопроєкт про угоди з корупціонерами

Громадськість кипить обуренням: депутати хочуть дозволити корупціонерам офіційно відкупатися від в’язниці! Відповідний законопроєкт прийнято у першому читанні. Йдеться про укладання угоди з хабарниками та розкрадачами державних коштів при визнання винуватості з подальшим звільненням їх від позбавлення волі. Як додаткове покарання суд може накласти на того, хто покаявся, штраф. А може і не накласти...

З огляду на хвилю гніву, що піднялася після прийняття за основу пропозиції Мін’юсту, деякі депутати вже відмовляються від свого голосу, посилаючись на те, що не зрозуміли, за що голосували. А в Комітеті ВРУ з питань правоохоронної діяльності вже погодились розглянути правки, які запропонували НАБУ та САП (див. Тим часом). В чому ж суть новацій, які їх переваги та ризики, Коротко про розповіли юристи.

А в ідеалі ще й видасть спільників

- Негативна реакція суспільства цілком очікувана. Під час війни життя стало ще більш важким, ніж було, багато хто бачить причину в корупції, тож з нею треба нещадно боротися, а не робити послаблення, - каже заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінально-процесуального права Києво-Могилянської академіі Микола Хавронюк. - Але суспільство не вникає в суть питання, а вона доволі непроста.

Правник звертає увагу на кримінальні справи, які тягнуться роками.

- І нібито-то все очевидно – хабарника чи розкрадача спіймали. Але юридичних доказів провини мало. Є перспектива, що за допомогою адвокатів корупціонер вислизне з "тенет" в суді. А відпускати не хочеться. Тому створено інститут угод, коли на певних умовах підозрюваному буде гарантована воля. Такий інститут працює у всіх розвинених країнах. У Сполучених Штатах 90% справ, де фігурують “білі комірці”, завершуються угодами з прокуратурою.

Корупційні злочини - і це аксіома - скоюються для власного збагачення.

- Цілком логічно, що людина, яка хотіла щось незаконно отримати, заплатить за це в якомусь ...кратному розмірі. А в ідеалі ще й видасть своїх спільників. Є справи, де фігурує одна особа - вона взяла хабар і отримала за це строк. На цьому кінець. А є справи, де йдеться про організовану групу, то там угода дуже вигідно грає. Спільників окремо допитують, кажуть, хто перший розкриє весь ланцюг, той піде на волю. Таким чином можна розкрити і покарати не одного зав’язаного у корупції, а всіх учасників схеми.

А правила гри вже порушуються

Інститут укладання угоди зі слідством про визнання провини був введений в Україні в 2012 році разом з новим Кримінально-процесуальним кодексом. Відтоді по корупційних справах він використовується досить широко. Проте законодавство ставить певні обмеження. Наприклад, за угодою корупціонерам не можна давати умовні терміни та більш м’які покарання, ніж передбачено законом. Не дозволяється укладання угод в особливо тяжких злочинах, які віднесені до підслідності НАБУ. Хіба що підозрюваний корупціонер приведе під слідство рівнозначну собі особу.

Законопроєкт пропонує ці обмеження зняти, дати шанс на угоди всім, незалежно від тяжкості злочину. Так само на пом’якшення вироку - умовне покарання. Тобто хабарник, який спокусився на 30 000 гривень, і хабарник, якому принесли 400 000, будуть фактично урівнені в праві отримати волю. Тільки першому можуть присудити мінімальний штраф, а другому – максимальний.

На думку Миколи Хавронюка, це відповідає сучасним тенденціям.

- Сьогодні до позбавлення волі засуджують небагато людей. Приблизно одного з шести чи семи. Це переважно убивці, ґвалтівники, розбійники, грабіжники. Тобто особи, які становлять небезпеку для оточуючих. Решта отримують штрафи та інші види покарань, не пов’язані з несвободою. Корупціонери не становлять суспільної небезпеки, головне – це позбавити їх можливості бути при “годівниці”. Тому головним недоліком закону я бачу те, що в ньому не сказано про безумовне звільнення корупціонера з посади.

Одними з найактивніших критиків законопроєкту були НАБУ, САП та ВАКС - Вищий антикорупційний суд. Цікаво, що останній сам робив винятки з правил при затвердженні угод. Так, до умовного терміну замість реального у 5 років був засуджений мер Полтави Олександр Мамай, який влаштував на державні посади своїх хатніх робітниць. Міський голова “відкупився” компенсацією у 500 000 гривень завданої шкоди и 2 000 000 гривень на потреби ЗСУ. А чого вартувала угода з ексміністром екології Миколою Злочевським: 174,1 мільйона гривень – на Сили Спецоперацій, 600 мільйонів – на проєкт «Армія Дронів», 31,4 мільйона – на допомогу ЗСУ через рахунок Нацбанку.

- Угода зі Злочевським була на межі закону, але вона підтримала і бюджет, і Збройні сили. Інакше нічого не було б, тому зробили, що могли зробити. Давайте не забувати про сотні корупціонерів, яких кримінальна відповідальність просто оминула, - зазначає Микола Хавронюк.

Насамперед - бити по кишені

Протестуючи проти “відкупу”, ми підсвідомо хочемо, щоб корупціонери страждали в тюрмі, щоб змінили золоті тарілки з устрицями на миски з баландою, щоб носили тюремну робу і пиляли у брудній майстерні дошки. А чи так буде, як воно уявляється? Примусової праці у місцях неволі немає, спеціальних катівень – також.

- Ми вже маємо платні камери в СІЗО, в колоніях також починають запускати спецпроєкти для тих, хто має кошти і можуть купити за них кращі умови, - каже адвокат Сергій Старенький, колишній керівник пенітенціарної служби. – Ув’язнені можуть замовляти готову їжу або хороші продукти і самі готувати, отримати "з волі" зручний якісний одяг. Ми, платники податків, будемо платити за їхнє утримання, а родичі засуджених розкошуватимуть за гроші, яких ті набрали через хабарі або накрали. Я про таке говорив ще в 2010 році, коли були протести проти альтернативних запобіжних заходів. Всіх під варту, всіх у СІЗО! А потім прокуратура сама брала хабарі і зводила справи нанівець.

На переконання більшості юристів, з корупціонерів насамперед треба стягувати шкоду плюс боляче бити по їхніх кишенях.

- Недолік законопроєкту в тому, що він залишає за судом право, а не обов’язок присуджувати штрафи за корупційні злочини, - вважає адвокат Петро Розумок. – Тобто залишається можливість “порішати” із суворістю покарання. Так само і прокуратура не зобов’язана укладати угоду лише за бажанням самого підозрюваного повертати гроші в державний бюджет та платити штраф. Багато угод ґрунтується на приватних фінансових домовленостях, так буде і надалі.

У експертних висновках до законопроєкту також ідеться, що він містить корупційні ризики. Але ще не було закону, де б вони не вигулькували. Може, до другого читання депутати створять диво?

Тим часом

Дискусії навколо законопроєкту продовжуються. Керівництво НАБУ та САП дійшло згоди з депутатами про внесення до другого читання правок. А саме:

для організатора корупційного злочину угода про умовний термін або покарання нижче нижчої межі можлива за умови, що він відшкодує всі спричинені збитки та викриє іншого організатора (фактично повернення до попередньої норми закону – Ред.),
учасник корупційного діяння може розраховувати на угоду при відшкодуванні збитків та викритті інших осіб.