САП просила Раду не загубити норму про обов’язкове викриття спільників, яка зникла із законопроєкту про угоди із слідством

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наполягає, що норма про викриття організаторів корупційних схем має бути обов’язковою в тексті законопроєкту про зміни в інститут угод із викривачем, однак це зауваження проігнорували як в уряді, який розробляв законопроєкт, так і у Верховній Раді, комітет якої схвалив документ до першого читання, пише у статті «Що не так із законопроєктом про підвищення ефективності угод зі слідством?» Тетяна Безрук.

Авторка зазначає, що окрім участі в робочій групі з розробки законопроєкту в Міністерстві юстиції, САП зверталася до Верховної Ради із окремим листом із закликом не «загубити» норму про обов’язкове викриття під час укладання угод у новому законі. Але в новий законопроєкт вона таки не потрапила.

«Сама ідея законопроєкту правильна. Але угоди мають бути такі, що ти обов’язково викриваєш когось і повністю або частково відшкодовуєш збитки», - зазначив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.

Він зазначив, що деякі обвинувачені готові йти на такі угоди і викривати учасників злочинів, але  вони хочуть отримати строк менший, ніж санкція їхньої статті. Іноді це не менше восьми років.

«Можна констатувати, що під час обговорення законопроєкту ніхто не критикував самих угод, які антикорупційні органи укладають з підозрюваними та обвинуваченими. Бо інститут угод важливий. У нардепів є час внести заявлені і САП, і громадськістю поправки до тексту закону. … Однак є ще одне запитання, на яке важливо продовжувати шукати відповідь: чи готове суспільство, щоб ті самі «великі риби» пішли на угоди зі слідством, здали спільників і отримали менші строки ув’язнення?», - резюмує Безрук.