Дефолт відкладається. Що з держборгом: хто та коли буде виплачувати валютні борги України

Реструктуризація боргів України на суму 23,4 млрд доларів – про таку домовленість з кредиторами повідомило Міністерство фінансів 22 липня. "Після місяців переговорів та наполегливої роботи з приватними кредторами, МВФ та офіційними кредиторами, ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій щодо комплексної реструктуризації нашого зовнішнього державного комерційного боргу. Це важливий крок для забезпечення бюджетної стабільності та збереження фінансових ресурсів України, необхідних для продовження фінансування нашої оборони. Досягнуті домовленості передбачають зменшення боргу України через номінальне зниження вартості єврооблігацій на 37% на початковому етапі", — заявив міністр фінансів Сергій Марченко. Фокус дослідив детально, що за умови реструктуризації та коли доведеться віддавати ці борги.

Сплатити пізніше: чому було важливо домовитись про перенесення терміну виплат за боргами

Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU, пояснює: Україні за тиждень треба було робити перший платіж за єврооблігаціями, а у вересні — вже великий платіж з погашення та виплати доходу. Тому відкладати домовленості не було можливості.

Важливо Борговий зашморг. Як зростає держборг України та чи будуть його списувати

"Перенесення терміну погашення було необхідно, щоб оптимізувати бюджет країни під час значних витрат на безпеку і оборону через продовження активної війни. Адже два роки до цього (тобто, коли було досягнуто угоду про відтермінування виплат за всіма єврооблігаціями) майже ніхто із залучених сторін і гадки не мав, що війна може затягнутись настільки довго. Тому в поточних умовах оптимізація бюджетних витрат задля концентрації видатків бюджету на опорі агресору виглядає дуже вірним рішенням", — вважає Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

Економіст ЦЕС Максим Самойлюк додає: "Україні було важливо домовитися з двох причин: вивільнення додаткових коштів на фінансування оборони в найближчі роки та збереження позитивної репутації для майбутнього повернення на приватні ринки запозичень".

Тим часом, на думку виконавчого директора CASE Ukraine Дмитра Боярчука, досягнення домовленостей про реструктуризацію було потрібне більше кредиторам, ніж Україні. "Мінфін проявив навіть велику поблажливість до кредиторів, погодившись на якісь зобов’язання по боргам, коли війна йде на знищення, коли ми тримаємось здебільшого за рахунок вливань від західних країн і коли той же Мінфін виходить із пропозиціями стягнути більше податків з пошкодженої війною економіки. Ситуація така, що якщо ми б просто відмовились платити по боргам (і взагалі обговорювати це питання) до закінчення гарячої фази війни, то це б нормально сприйняли взагалі без жодних негативних наслідків для нас", — вважає експерт.

Умови погоджені. Як експерти оцінюють успішність проведеної реструктуризації боргу

Як повідомили у Мінфіні, після завершення реструктуризації строк погашення єврооблігацій буде продовжено: перше погашення на суму 1,172 мільярда доларів США відбудеться у 2029 році. Будуть випущені нові єврооблігації: чотири серії Облігацій A з погашенням у 2029, 2034, 2035 і 2036 роках та чотири серії Облігацій B з погашенням у 2030, 2034, 2035 і 2036 роках. Купонні платежі Облігацій A: 1,75% у 2024-2025 роках, 4,5% у 2026 — першому півріччі 2027 року, 6% у другому півріччі 2027-2033 років, та 7,75% починаючи з 2034 року і надалі. Купонні платежі Облігацій B: відсутні до другої половини 2027 року, далі 3% з другого півріччя 2027 року до 2033 року, і підвищення до 7,75% з 2034 року і надалі.

Важливо Якщо завтра дефолт: яку частину боргів України можуть списати та чи вплине це на валютний курс

"На мою думку, це більше умови такі собі компромісні, які, скоріше, більше схожі на таку собі легалізовану чергову відстрочку до наступної реструктуризації, післявоєнної, коли буде більш-менш зрозуміло щось по післявоєнній економіці, боргу і так далі. Фактично наразі Україні і списали частину боргу (37% номіналу), з яких, нагадаю, що біля половини, тобто біля 17,5% всього боргу, або біля 3 млрд долл з 20 млрд – це відсотки за 2+ роки війни, які додані до загальної суми боргу на період дворічної відстрочки виплат", — каже в коментарі Фокусу аналітик Іван Угляниця.

Тарас Котович вважає, що домовленість є ближчою до пропозицій кредиторів, сформульованих під час першого раунду переговорів, ніж до початкової пропозиції Мінфіну. "Міністерство пропонувало списати 25%, а 35% боргу зробити умовним боргом, тобто він міг бути виплачений лише у разі досягнення певних показників доходу бюджету. У оновленій пропозиції лише 12% поточного боргу перетворюється на умовний борг, а 23% суми боргу обмінюється на звичайні облігації, але без купонних виплат у найближчі роки. Розмір купонних виплат за основними облігаціями більший, ніж був у першому раунді пропозицій Мінфіну, але менший ніж був у пропозиціях кредиторів. Термін обігу нових облігацій близький до терміну у першій пропозиції кредиторів", — каже експерт.

А на думку Олександра Печерицина, є сподівання, що параметри боргового навантаження після реструктуризації відповідатимуть "стійкості" українського боргу за критеріями МВФ у середньостроковому періоді.

Тим часом, Дмитро Боярчук зауважив: немає якихось причин "тримати обличчя" платоспроможності, коли 2/3 бюджету — за рахунок іноземних платників податків. "Припинити виплати до закінчення активної фази війни в односторонньому порядку не мало б для нас жодних наслідків. Хіба що наші кредитори, які давали нам фінансування, наполягали на іншому. Але мені про це не відомо", — зазначає він у коментарі Фокусу.

Дефолту не буде? Чи уникне Україна загрози оголошення дефолту по борговим зобов’язанням

За даними Мінфіну, на кінець травня 2024 року державний борг України становив 143,15 млрд дол. При цьому, зовнішній державний борг становив 102,75 млрд дол., а внутрішній — 40,40 млрд дол. США.

На думку Тараса Котовича, наразі нема потреби в будь-яких інших реструктуризаціях боргу. "Офіційні кредитори відстрочили виплати до 2027 року, тож питання подальшої долі цих боргів буде вирішуватися вже ближче до завершення відстрочки. Реструктуризація внутрішнього боргу навряд чи буде колись актуальною. Борги перед МФО Україна виплачує вчасно, як і отримує від них допомогу", — каже експерт.

Важливо Борги винні. Яким буде курс гривні у разі дефолту

Проте все ж потреба в реструктуризації виникне все рівно. "З 2029 року далі амортизація боргу передбачається дуже швидка, яка потребуватиме, скоріше за все нової реструктуризації, притому значно раніше", — зазначає Іван Угляниця.

Уникнути дефолту Україні вдалося, але технічно оголосити про нього доведеться все рівно, кажуть опитані Фокусом експерти. Україна оголосить про мораторій на платежі за реструктуризованими боргами (на що вже дала дозвіл Верховна Рада), щоб мати необхідний час на юридичне оформлення всіх домовленостей з кредиторами, пояснює Максим Самойлюк. І додає: принципова згода на це є, тому можна сказати, що фактичного дефолту вдалося уникнути.

Дмитро Боярчук зауважив: дефолт — це не спроможність обслуговувати борги та позичати на ринку. "Ми не можемо обслуговувати свої борги і не можемо позичати на ринку. З лютого 2022-го ми фактично у стані постійного дефолту. Продовжуємо функціонувати без галопуючої інфляції, втрати депозитів та валютного шоку лише за рахунок зовнішньої підтримки. Те, що Мінфін вів перемовини з кредиторами, коли країна в такому стані, то це був великий і щедрий реверанс в бік кредиторів", — зазначає експерт у коментарі Фокусу.

Важливо Час віддавати борги: як і коли Україна буде виплачувати мільярдні валютні позики

У майбутньому висока ймовірність, що віддавати реструктуризовані борги Україна буде через залучення нових боргів. "Умови реструктуризації боргу чітко віддзеркалюють очікування всіх сторін угоди, що, коли настане основний термін обслуговування нових єврооблігацій (2034-2036 роки), українська економіка перебуватиме у стадії відновлення і розвитку, а найголовніше, матиме можливість ефективно залучати нове фінансування з міжнародних ринків капіталу. Саме це і повинно стати основним джерелом виплат за реструктуризованими зобов’язаннями", — резюмував Олександр Печерицин.