Грандіозний погром сербів 6-2. Тактичний огляд матчу Ліги Чемпіонів "Динамо" – "Партизан"

Київське "Динамо" провело перший матч відбору в єврокубках та розгромило дуже принципового суперника – белградський "Партизан". Зусиллями шістьох різних футболістів, біло-синім вдалося переломити хід гри та створити камбек після пропущеного пенальті -– 6:2. Але чому ця перемога ще не надихає нас на легкий шлях уперед? OBOZ.UA розібрав усі тактичні моменти цієї дуелі.

Стартові склади

Динамо: Бущан, Караваєв, Дячук, Попов, Вівчаренко, Бражко, Буяльський, Шапаренко, Ярмоленко, Кабаєв, Ванат

Партизан: Йованович, Де Медина, Антич, Муякич, Маркович, Гох, Арриага, Захід, Калулу, Ксандер, Салданья

Перший тайм. Не футбол, а бої без правил

У перші хвилин 10 футболу як такого не було - шалена напруга перед матчем розігріла пристрасті вже від самого початку, коли за жорстку гру на картки сіли Салданья та де Медіна. Серби грали не стільки технічно, скільки зухвало, зовсім не цураючись назбирати фолів і карток. Кияни ж перетримували: що Шапаренко в моменті атаки з ударом Кабаєва, що Караваєв, коли його притис Калюлю.

Ця агресивність підштовхувала суперників до високого пресингу, адже будь-яку контратаку можна було зривати підкатом. На Попова та Дячука виходили аж 7 футболістів, через що доводилося вибивати м’яча через Бущана. Саме так, нізвідки, виник пенальті у ворота "Динамо" - після фолу Караваєва на стадіоні все ж знайшли монітор VAR, а рефері вказав на позначку. Бити пішов кращий бомбардир белградців Салданья і забив паненкою, щоб напевне.

Кияни активно використовували лівий фланг, особливо коли там на картку сів де Медіна. Шапаренко мав особливу роль у цьому: він відходив назад й аналізував простір, щоб розвивати просування Кабаєва чи Вівчаренка. Обидва з кута далі шукали адресата в карному і створили момент для Буяльського - удар у дальній кут, який воротар потягнув.

Наочно свою "готовність до гри" серби показали, коли втрьох півхвилини не могли вирішити, хто ж розіграє штрафний і всі втрьох пішли від м’яча. Потрібно було ламати матч на свою користь - і поклав початок цьому зламу Шапаренко. Спрацювала саме зв’язка лівого флангу: Вівчаренко виводить Кабаєва під кут, той знаходить накатом Шапу і півзахисник з лінії виконує виважено потужний удар просто під поперечку. Цей гол перервав відчуття приреченості, а далі вже неслося. Українці оселилися біля чужого карного, пішли удари, які спровокували хаос від партизанців. І коли Муякич ніби підкорив його та вибив м’яч, ідеально підлаштувався під удар Бражко - потужно в стійку, другий гол. Довершив тиск Караваєв: його вибачення за пенальті у вигляді третього голу знищило весь антифутбол белградців.

Підсумок тайму такий: 3:1 на табло - зовсім не про перебіг подій на полі. "Динамо" виглядало добре, але не вистачало точності під час вирішального удару, ніби підопічні Шовковського боялися згаяти момент. Натхненно використана п’ятихвилинка - це класний епізод надмотивації після грубощів. "Партизан" же взагалі не хотів грати у футбол, і від пресингу на чужій половині миттєво переходив у тотальну закритість на власній. Той подарунок у вигляді пенальті так і залишився єдиним їх гострим моментом. Біло-сині взяли перевагу тайму, але треба було готуватися до жорстокості другого тайму, адже тепер серби точно не готувалися на футбол.

Другий тайм. Час для новачків

Шовковський починає тайм двома замінами - знімає Караваєва та Буяльського. Замість них по перерві з’явилися Малиш і Пихальонок, це дія на оновлення контролю центра поля та підсилення слабкої ланки захисту. Вихід новачка дійсно дозволив покращити присутність у другій третині, проходило більше коротких пасів. При чому, використання одночасно Пихальонка та Шапаренка розширила площину активності "Динамо", а вперед на підмогу рухалися по 5 футболістів.

Гол Бражка став кульмінацією такої переваги - він самотужки протягнув м’яча через півполя, коли захисники "Партизана" просто не розуміли, кого накривати. І поки вони думали, з ким грати персонально, динамівець легко дійшов до карного та вдарив саме так, як вміє, під стієчку.

Але занадто сильно повірили в себе кияни: повний контроль вилився у провал персонального контролю на обох флангах. Белградці розтягли наш захист, знайшли дві шпарини та запхали м’яча до воріт Бущана силами Салданьї. Таке враження, що динамівці втомилися одразу після четвертого голу та сподівалися на випадок. Цей випадок скоротив відставання - 4:2.

Пропущений м’яч розбудив захисників і вони активніше, в дотик, катали Северіна та Калюлю. Серби повернулися до тактики жорстких фолів, але Пихальонок навіть попри це показав, що створить потужну конкуренцію тому ж Буяльському - він постійно запускав Ваната чи Волошина правим флангом, щоб ті вирішували моменти. Так кияни заробили фол, а потім гол - боролися всі, а Попов заштовхав м’яча у ворота ледь не із голкіпером суперника. А потім сам Олександр неймовірно обережно поклав м’яча в дальній кут, вишуканий дебютний гол.

Розгром "Партизана" - привід для свята, але точно не час розслаблятися. У цій грі ми особливо не побачили схем Шовковського та того, що награвалося на зборах. Помітно, що якісно грає лівий фланг із рушійною роллю Шапаренка, а Пихальонок із перших хвилин зайшов у новий колектив як до себе додому. Та як виявилося, серби були представниками дворового футболу, яких переграли на дитячих помилках. Але якщо показати слабкість - у неї одразу будуть бити, так нам двічі забили. Аби проходити суперників більш впевнено, треба терміново усувати такі прояви. Далі легко точно не буде, а до групи ЛЧ ще матч-відповідь та два потенційних суперники.