Мобільні мережі не витримають зиму без світла - експерти

Мобільних операторів зобов’язали забезпечити десять годин роботи мобільного зв’язку без світла. Чи спроможні вони на це, та що варто зробити українцям вже зараз, щоб подбати про наявність зв’язку та інтернету в умовах тривалих відключень електроенергії, аналізує УНІАН.

Українці вже майже звикли до регулярних відключень світла. Проте якщо їжу можна приготувати заздалегідь, кондиціонер замінити на USB-вентилятор, а електронні пристрої заряджати павербанками, то одну неприємність виправити доволі важко – за довгої відсутності електроенергії завжди «лягає» мобільний зв’язок. 

Взагалі мало де будь-яка мережа тримається довше п’яти годин без живлення. А це означає, що у разі, якщо апокаліптичні прогнози на зиму стануть реальністю, і ми сидітимемо без електроенергії більшу частину доби, то доведеться попрощатися і з мобільним зв'язком. Якщо до того часу нічого не зміниться.  

Українські мобільні оператори ще з кінця 2022 року неодноразово звітували про активну підготовку до відключень електроенергії. Компанії масово купували генератори та резервні акумулятори живлення, які встановлювали на базових станціях для стійкості мережі в нестабільних умовах.

«Якогось магічного рішення немає, але є кроки, які допоможуть поліпшити цю ситуацію, і ми над цим працюємо. Перш за все, це закупівля нових літієвих акумуляторів для базових станцій. Їх вистачає десь на 7 годин автономної роботи, і вони швидше підзаряджаються (для стандартних акумуляторів потрібно 12-24 години для підзарядки). Ми також збільшуємо кількість дизель-генераторів», - розповідав президент компанії «Київстар» Олександр Комаров ще у грудні 2022 року.

На ці амбітні цілі компанії витратили шалені кошти, проте абоненти не відчувають покращення.

«Цікаво, що під час минулорічних зимових »блекаутів« мій зв’язок був кращим, оператора відтоді не змінював. Тепер починаю задумуватися про те, щоб придбати додаткову сімку», - скаржиться на проблеми зі зв’язком наш співрозмовник Михайло.

На проблему зі зв’язком навіть відреагував президент Володимир Зеленський, який доручив міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову перевірити готовність мобільних операторів до можливих блекаутів.

«Доручив віце-премʼєр-міністру Федорову на найближчому засіданні Ставки представити мені аналіз по операторах зв’язку: що робиться для гарантування зв’язку в умовах відключень електрики та хто з операторів зв’язку не дотримується відповідних рішень», — зазначив президент. 

Пізніше Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій зобов’язав операторів зв’язку забезпечити доступність своїх послуг протягом десяти годин після відключень світла. Раніше мобільні оператори мали гарантувати лише до чотирьох годин роботи зв’язку після відключень електроенергії. 

Втім, як розповів експерт з питань телекомунікацій Олександр Глущенко, оператори не здатні виконати цю вимогу. За його словами, мобільні мережі, як і мережі операторів фіксованого зв'язку, не будувались на випадок військової агресії. 

«Жоден оператор в Україні технічно, технологічно, матеріально не готовий до подій сьогодення, особливо до віялових відключень, коли за добу електрика відсутня 18-20 годин. Тому під час відключень мережі мобільних операторів перетворюються на острівці чи оазиси, де є можливість надавати якісно послугу зв'язку, і темні діри, де зв'язок просто відсутній», - пояснює експерт Глущенко.  

Але чому взагалі під час відключень електроенергії зникає зв’язок? І що про цю проблему думають самі мобільні оператори? 

Абоненти поза зоною досяжності

Базові станції та точки колективного доступу до інтернету в будинках не можуть працювати без живлення енергією. 

Експерт з питань телекомунікацій Олександр Глущенко пояснює, що в умовах мирного часу наявність акумуляторів на майданчиках носила, скоріше, номінальний характер, оскільки електрику раніше ніхто не вимикав, і потреби у довготривалому резервному живленні не було. На базових станціях були встановлені свинцеві акумулятори, основним завданням яких було пропрацювати годину-другу на випадок, якщо станеться локальна поламка – допоки не приїдуть електрики та ремонтники та не виправлять проблему.

Тільки у 2022 році оператори почали модернізацію і встановлення більш потужних акумуляторів, а де була можливість - генераторів. 4 години безперебійної роботи - це був орієнтир.

«Реалії цього року - багатогодинні відключення, які ніякі акумулятори не витримають. Тому що недостатньо часу для їх зарядки. А генератори коло кожної базової станції встановити неможливо. І все це призводить до деградації зв'язку», - каже Глущенко.  

При цьому генератори, які не потребують додаткової підзарядки і можуть працювати допоки є паливо, встановити можна далеко не усюди. Оскільки у великих містах телекомунікаційне обладнання почасти встановлюється на дахах будинків, а генератори розташовувати там заборонено.

Ситуацію також погіршує те, що під час відключень світла, люди масово переходять з Wi-Fi на мобільні мережі, через що ті перевантажуються, і якість зв’язку додатково погіршується.

«Це непропорційне навантаження, як сніговий ком, знижує час, протягом якого одна базова станція може працювати без живлення. Нерівномірно зростає кількість людей, які починають в один і той же проміжок часу користуватись мобільним зв`язком. Мобільні мережі побудовані з урахуванням пікових навантажень в окремі дні – на свята, у Новий рік, коли трафік зростає на 30-40%. Але коли відбуваються віялові відключення, навантаження на мобільну мережу зростає в рази», - пояснював президент «Київстару» Олександр Комаров.

Чи готові мобільні оператори до «блекауту»

Провідні мобільні оператори в Україні підтверджують, що через відключення світла їхня інфраструктура стає залежною від встановлених на базових станціях акумуляторів і генераторів. 

Так, компанія «Київстар» звітує, що від початку повномасштабного вторгнення замінила на базових станціях мобільного зв’язку 115 тис. акумуляторів, які використовуються у якості резервного джерела живлення під час блекаутів. Прес-служба оператора зазначає, що нові літієві акумулятори мають кращі характеристики, що дозволить збільшити автономність роботи обладнання «до чотирьох годин і більше».

«На жаль, навіть попри всі зусилля співробітників »Київстар«, підключити до автономної генерації усі без винятку об’єкти телеком-мережі технічно неможливо. Крім того, після чотирьох годин роботи акумулятори повністю виснажуються і потребують щонайменше 8 годин стабільного електроживлення для повної перезарядки», - зазначають у компанії.

У свою чергу, прес-служба оператора lifecell повідомила, що новими літієвими батареями наразі обладнано більше половини їх базових станцій по всій Україні. Також наразі 1700 базових станцій lifecell забезпечені альтернативним енергопостачанням за допомогою генераторів.

У прес-службі оператора пояснили, що коли батареї розряджаються, а стаціонарне живлення не відновлюється, базова станція може продовжити працювати лише від генератора, який треба постійно обслуговувати і заправляти. Для роботи однієї базової станції на добу потрібно до 50 літрів дизельного палива, а також люди, які будуть привозити, підключати та заправляти генератор.  

«Тому фізично неможливо забезпечити кожну базову станцію по країні роботою від генератора, адже їх тільки у lifecell вже понад 10 тисяч. До того ж, деякі базові станції встановлені на дахах, де неможливо встановити генератор», - пояснюють у прес-службі оператора. 

При цьому в компанії Vodafone відмітили, що «мобільні» генератори, які використовуються для живлення базових станцій, суттєво відрізняються від побутових генераторів, які українці вже добре собі уявляють. 

«Щоб забезпечити роботу базової станції, генератор повинен мати потужність від 9 кВт. Вага такого генератора – близько 100 кг, розміри відповідні. Отже про те, щоб оперативно пересувати такий генератор по місту, не йдеться», - розповідають у Vodafone.

Поради українцям 

Взимку, коли відключення світла можуть сягати до 20 годин на добу, на допомогу мобільним мережам мають прийти оператори фіксованого зв’язку. Експерт Олександр Глущенко пояснює, що чим більше пристроїв користувачів залишаться в мережах Wi-Fi – тим меншим буде навантаження на мобільних операторів. Таким чином, ті, хто лишатимуться на мобільній мережі, матимуть більше шансів користуватись голосовим зв’язком та Інтернетом.    

Експерт радить абонентам операторів фіксованого зв'язку з’ясувати у провайдера, за якою технологією вони підключені. Якщо ви підключені за іншою технологією, ніж оптоволоконне підключення (xPON), дізнайтеся у провайдера про можливість переходу. Головною перевагою цієї технології є те, що навіть після відключення світла вона продовжує забезпечувати інтернет до 72 годин. 

«Якщо можливості переходу немає, дізнайтеся у оператора, чи є резервне живлення чи акумулятори на його обладнанні у вашому будинку, і на скільки годин оператор гарантує роботу при відключенні електрики», - пояснює Глущенко. 

За його словами, якщо провайдер дійсно встановив акумулятори на своєму обладнанні, тоді потрібно самому зарезервувати електроживлення для власного Wi-Fi роутера або модема. Для резервування електроживлення підходять павербанки та джерела безперебійного живлення.

«Якщо в вашому будинку є інші оператори зв’язку, додатково підключіть ще одного постачальника послуг. Багато провайдерів надають сервіс »аварійного інтернету« задля підстраховки. На ринку представлено багато роутерів із двома портами, які мають можливість підключати двох провайдерів одночасно», - каже експерт. 

Крім того, він відмічає, що для того, аби бути на зв’язку, потрібно і в мобільному телефоні мати кількох постачальників послуг. Якщо телефон підтримує віртуальну e-sim або одночасно 2 sim-карти - потрібно встановити собі номери різних мобільних операторів.

«Якщо можливість підключення другого або зарезервованого оператора фіксованого зв’язку відсутня, а швидкість доступу мобільної мережі замала - саме час подумати про Starlink», - додає Глущенко.  

Втім, цей варіант є доволі дороговартісним для пересічного українця. По-перше, через ціну самого термінала в, орієнтовно, мінімум 450 доларів або 18 тис. грн. По-друге, в компанії Ілона Маска ще в 2022 році підвищили вартість місячної абонплати за користування послугою супутникового інтернету Starlink в Україні. Так, з українців щомісячно просять 75 доларів або 3100 грн. 

«Треба розуміти, що велика війна привчає нас витрачати кошти на автономність: генератори, джерела безперебійного живлення, акумулятори, інвертори, сонячні панелі... Зі зв’язком така сама ситуація. За зв’язок потрібно платити. І платити декільком постачальникам послуг. Це дасть можливість бути онлайн і комфортно переживати блекаути», - підсумовує експерт.  

У найближчі роки ситуація з відключеннями світла та, як наслідок, відсутністю зв’язку та Інтернету навряд чи налагодиться. Для українців цьогорічне літо вже стало своєрідною репетицією перед важкою зимою. Тому, якщо ви ще не почали готуватися до холодної пори без звичного зв’язку, саме час розпочинати підготовчі роботи.