Банки країн Центральної Азії почали масово відмовлятися від прийому платежів із Росії

Проблеми з платежами з Росії сягнули ближнього зарубіжжя — банки Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Таджикистану почали частіше відмовлятися у прийомі коштів від російських компаній.

Про це пишуть росЗМІ, посилаючись на огляд транспортних компаній ПЕК, Digital ЗЕД, GTL та Logita Trade.

За їхніми даними, частка відмов у платежах через банки Центральної Азії у липні зросла до 30%, а середній термін проведення операцій збільшився на 15% – до двох тижнів.

Така ситуація пояснюється посиленням комплаєнсу банків у цих країнах — вони запитують все більше додаткових документів і пояснень, у тому числі дані про компанії, їх засновників, клієнтів, джерела походження коштів та подробиці угод, каже фінансовий директор ПЕК Роман Ромашевський.

Він уточнив, що проблеми посилилися у другому кварталі 2024 року і виникають навіть за платежів національними валютами. «Через те, що підходи не уніфіковані, а чітких алгоритми відсутні, фінансова організація може ухвалити будь-яке рішення про можливість проведення платежу — без докладного пояснення причин», — пояснив Ромашевський.

В тому самому банку оплата невеликої партії товарів на суму $10 тис. може пройти успішно, а операція на суму $50 тис. — виявитися анульованою, підтверджує гендиректор Logita Trade Тетяна Алексєєва.

«Найбільше проблем виникає при оплаті товарів через банки Середньої Азії в інші країни, зокрема Китай», — каже засновник Digital ЗЕД Ганна Фомічова.

Формат транскордонних переказів змінюється щодня і компанії стикаються зі складнощами, у тому числі зростанням кількості повернень та відмов у переказах, зазначили у платіжному агрегаторі CDEK Pay. Проблеми з переказами до банків Центральної Азії підтвердили у Торгово-промислової палаті та ділової організації «Опора Росії».

Банки пояснюють це тим, що не хочуть «потрапити під роздачу» у зв’язку з санкціями США, зазначив голова комітету «Опори Росії» з міжнародних зв’язків Микола Дунаєв.

Проблеми з міжнародними платежами почалися у Росії наприкінці 2023 року, коли президент США Джо Байден дозволив американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти кредитних організацій за роботу з підсанкціонованими російськими компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу Росії.

Після цього від прийому платежів із Росії стали відмовлятися банки Туреччини, ОАЕ та Китаю. У червні США розширили цей механізм, включивши до визначення російської військово-промислової бази всіх російських підсанкційних осіб, зокрема банки. Також було запроваджено санкції проти Мосбіржі. Через закриття валютних торгів у Росії ускладнився оборот національних валют — турецької ліри, казахстанського тенге, дирхама ОАЕ та китайського юаня.